Справа № 560/3852/20
14 вересня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки учаснику бойових дій за період з 2017 по 2018 рік виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Від ввідповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.
Обґрунтоване клопотання тим, що позивач був звільнений зі служби у 2018 році, тоді як за захистом своїх прав до суду він звернувся у 2020 році, тобто з пропуском строку звернення до суду.
Дослідивши клопотання та докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає зважаючи на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.08.2019 року у справі № 620/4218/18, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, спеціальним законодавством прямо не врегульоване питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.
Велика Палата Верховного Суду відхилила твердження щодо пропуску строку звернення до суду, оскільки стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку учаснику бойових дій не обмежені позовною давністю.
На час відпустки, яка хоча і не пов'язана з виконанням службових обов'язків, за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід'ємною його частиною.
Це ж саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки.
Враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, суд вважає, що у клопотанні відповідача необхідно відмовити.
Керуючись статтями 121, 122, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про залишення без розгляду адміністративного позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя І.С. Козачок