про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову
14 вересня 2020 рокум. ПолтаваПровадження № ЗП/440/9/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про забезпечення позову, -
10 вересня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви до Управління Держпраці у Полтавській області, у якій заявник просить зупинити дію постанови про накладення штрафу уповноваженими особами Управління Держпраці у Полтавській області від 13 листопада 2019 року №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС до набрання законної сили судовим рішенням у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником зазначено, що існує очевидна та реальна небезпека заподіяння шкоди інтересам фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , оскільки відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 13 листопада 2019 року №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу та держаним виконавцем вживаються заходи, спрямовані на виконання постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 13 листопада 2019 року №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу, про існування якої заявник дізнався 26.08.2020, та оскарження якої, згідно з чинним законодавством, не зупиняє її виконання.
Вищезазначена заява подана у порядку, встановленому пунктом 1 частини 1 статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України - до подання відповідної позовної заяви.
Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно зі статтею 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
За умовами статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Водночас заходи забезпечення мають бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Як вбачається з матеріалів заяви, 13 листопада 2019 року начальником Управління Держпраці у Полтавській області Щербаком С.Л. прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 125190,00 грн. за порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 №413 щодо допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та не подання повідомлення до територіального органу Державної фіскальної служби про прийняття на роботу до початку роботи працівників за укладеним договором.
Заявником у заяві про забезпечення позову зазначено, що наразі готується адміністративний позов про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 13 листопада 2019 року №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС, якою накладено штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 125190,00 грн. на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.
Згідно з приписами статті 265 Кодексу законів про працю України встановлено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.
Відповідно до пункту 10 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 /надалі - Порядок № 509/, постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.
Згідно з приписами пункту 11 Порядку № 509 встановлено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема, органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).
Частиною 1 статті 5 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
21 січня 2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61032142 про примусове виконання постанови Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС від 13 листопада 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 125190 грн.
19 серпня 2020 року при примусовому виконанні постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 13 листопада 2019 року №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 125190 грн. державним виконавцем Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Артеменко Марією Дмитрівною прийнято постанову про арешт коштів боржника від 19 серпня 2020 року ВП №61032142.
Статтею 10 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Частиною 2 статті 34 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
Оскільки правомірність чи неправомірність прийняття постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 13 листопада 2019 року №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду справи по суті, стверджувати на даний час про це неможливо, а тому у разі встановлення протиправності вказаної постанови і задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання її протиправною та скасування, заявнику доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання постанови від 13 листопада 2019 року №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС.
Наведене свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 13 листопада 2019 року №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами може істотно ускладнити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду з позовом, у разі задоволення такого позову, оскільки правові наслідки прийняття постанови від 13 листопада 2019 року №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС настануть до прийняття рішення судом у адміністративній справі про визнання протиправною та скасування постанови.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 13 листопада 2019 року №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, - до набрання законної сили судовим рішенням по суті у адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 13 листопада 2019 року №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС.
Суд зазначає, що частиною 5 статті 35 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" передбачено, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.
А отже, обраний судом спосіб забезпечення позову не спричинить шкоди іншому учаснику справи, оскільки у разі відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 13 листопада 2019 року №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС її примусове виконання продовжиться в порядку, встановленому Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження".
Суд зауважує, що при наданні оцінки обґрунтованості заяви про забезпечення позову суд не досліджує документи, що стали підставою для прийняття постанови, не вирішує питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. Фактична протиправність чи правомірність постанови підлягає встановленню судом за наслідками розгляду та вирішення адміністративного позову по суті заявлених позовних вимог.
Вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 13 листопада 2019 року №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи про визнання протиправною та скасування постанови по суті.
Зважаючи на те, що обраний судом захід забезпечення позову у даному випадку є достатнім, відсутні підстави для забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу уповноваженими особами Управління Держпраці у Полтавській області від 13 листопада 2019 року №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС до набрання законної сили судовим рішенням у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови.
Отже, заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Зупинити стягнення на підставі постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 13 листопада 2019 року №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, - до набрання законної сили судовим рішенням по суті у адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 13 листопада 2019 року №ПЛ4653/783/АВ/П/ТД-ФС.
В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовити.
Роз'яснити, що за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим, а також суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Роз'яснити, що відповідно до частини 8 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
Копію ухвали суду надіслати учасникам справи та до Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя С.С. Сич