14 вересня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4554/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", Товариство з обмеженою відповідальністю фінансова компанія "Сіті Фінанс" про визнання постанови протиправною, -
21 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", Товариство з обмеженою відповідальністю фінансова компанія "Сіті Фінанс" в якій просить: визнати протиправною постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича від 25 березня 2020 року у рамках виконавчого провадження № 61643833 про арешт коштів в частині накладення арешту на суму заробітної плати, що перевищує 20% надходжень заробітної плати на рахунках Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на поточних зарплатних рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 та зняти арешт з таких сум заробітної плати.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин другої, третьої цієї статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
При цьому, згідно з положеннями частини п'ятої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Як визначено частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За змістом позовної заяви, предметом оскарження є постанова Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича від 25 березня 2020 року про арешт коштів боржника та копію якої, як зазначає позивач у позовні заяві, отримав 21 травня 2020 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність її статтям, 160, 161, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
10 вересня 2020 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.
В обгрунтування заяви позивач вказував, що строки звернення до суду пропущено тих причин, що постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України введено карантин, який подовжено до цього часу.
Оцінюючи вищевказані підстави для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом суд зазначає наступне.
Позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, при цьому позивач обгрунтовує поважність причин пропуску строку посилаючись на введення карантину, однак суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із змінами) відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-IX (надалі - Закон №540-IX) у Кодексі адміністративного судочинства України, зокрема розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Обставини, зазначені позивачем в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, не є такими, оскільки належних обґрунтувань та доказів на підтвердження наявності поважних причин його пропуску, а саме наявності обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду ОСОБА_1 не наведено.
Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи, що за результатами розгляду заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд дійшов висновків, що підстави вказані в такій заяві є неповажними, позовна заява за вимогами частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про визнання постанови протиправною залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом з доказами поважності причин пропуску позивачем такого строку або належних документальних доказів на підтвердження факту дотримання останнім строку звернення до суду.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.
Також роз'яснити, що процесуальні строки, встановлені судом у цьому судовому рішенні, відповідно до пункту 3 розділу VІ "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути продовжені судом за відповідною заявою учасника справи.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.О. Удовіченко