Справа № 420/7858/19
14 вересня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (с.Качурівка, Подільський район, Одеська область, 66300) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012), за участю третьої особи, Подільського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул..Шкільна,2-Б, м.Подільськ, Одеська область, 66300) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за участю третьої особи, Подільського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за результатом якого позивач просить суд: визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до трудового стажу період роботи в колгоспі ім. Енгельса Ананьївського району ветеринарним санітаром з 01.10.1982 року по 21.09.1984 року та призначенні пенсії на за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправними та скасувати рішення № 70 про відмову у призначенні пенсії від 16.07.2019 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до трудового стажу період роботи в колгоспі ім. Енгельса Ананьївського району ветеринарним санітаром з 01.10.1982 року по 21.09.1984 року та призначити пенсію на за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 10.07.2019 року вона звернулася до Подільського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Подільського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 70 від 16.07.2019 року позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Відповідно до наданих документів / трудової книжки, атестатів про навчання, свідоцтвами про народження/ загальний стаж склав 24 роки 2 місяця 19 днів: з 01.06.179 по 11.03.1980 р.р. не зараховано до трудового стажу у зв'язку з виправленням у трудовій книжці та з 01.10.1982 року по 21.09.1984 року відсутній наказ про прийняття на роботу. Рішення Подільського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 70 від 16.07.2019 року про відмову у призначенні пенсії позивач вважає незаконним, у зв'язку із чим звернувся до суду з позовом.
Від відповідача до суду 21.04.2020 року надійшов письмовий відзив, відповідно до якого зазначено, що згідно із поданими документами страховий стаж позивача складає 24 роки 2 місяці 19 днів, що є недостатнім для призначення заявнику пенсії за віком. При цьому, до страхового стажу не зараховано період роботи позивача з 01 червня 1979 року по 11 березня 1980 року, у зв'язку з виправленнями у трудовій книжці, та з 01 жовтня 1982 року по 21 вересня 1984 року відсутній наказ про прийняття на роботу.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Під час вивчення зазначених матеріалів управлінням було встановлено що записи трудової книжки не відповідають вимогам Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ний затвердженого постановою КМУ№ 637 від 12.08.1993 р. так відповідно до п. 3 зазначеного Порядку: За відсутності трудової книжки, а також у тих: випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки І відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до п. 20 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). { Абзац перший пункту 20 із змінами, внесеними згідно з Постановою KMN 920 ( 920-;2006-п) від 05.07.2006 } У довідці має бути вказано: періоди роботи, Що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином керуючись ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», де зазначено, що право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу - не менше 26 років, відповідач вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 року вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 26.02.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 року зупинено провадження у справі.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року поновлено провадження у справі.
У зв'язку з неявкою сторін, судом, на підставі положень ч.9 ст.205 КАС України, вирішено розглянути справу в порядку письмового провадження 14.09.2020 року за наявними в справі письмовими доказами та запереченнями.
Дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні доказів, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 10.07.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Подільського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Подільського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 70 від 16.07.2019 року позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Відповідно до наданих документів / трудової книжки, атестатів про навчання, свідоцтвами про народження/ загальний стаж склав 24 роки 2 місяця 19 днів: з 01.06.179 по 11.03.1980 р.р. не зараховано до трудового стажу у зв'язку з виправленням у трудовій книжці та з 01.10.1982 року по 21.09.1984 року відсутній наказ про прийняття на роботу.
Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.
Згідно з ч. 1 ст.24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 статті 24 Закону №1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Згідно із ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні положення містяться у п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637 (далі Порядок №637), згідно з яким основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
На момент заповнення трудової книжки позивача вперше порядок ведення трудових книжок працівників регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974р. №162 (далі Інструкція №162).
Відповідно до п. 2.2 Інструкції №162, заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
У трудову книжку вносяться: - відомості про працівника: прізвище, ім'я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність;
- відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;
- відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства;
- відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Стягнення до трудової книжки не заносяться.
Згідно з п. 2.3. Інструкції №162, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільнені - в день звільнення та повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Пунктом 2.11 Інструкції №162 встановлено, що після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.
Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після того ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Також, п. 2.13 Інструкції №162 визначено, що у графі 3 розділу "Відомості про роботу" у вигляді заголовка, пишеться повне найменування підприємства.
Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.
У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво" із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду.
Згідно з 4.1 Інструкції №162, при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження і заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи в даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
З 29.07.1993р. порядок ведення трудових книжок регулюється Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58 (далі Інструкція №58), яка містить аналогічні вимоги щодо внесення записів до трудових книжок, що й Інструкція №162.
Таким чином, аналіз вказаних вище правових норм дозволяє дійти до висновку, що обов'язок щодо заповнення трудової книжки покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, які здійснюють заповнення трудової книжки, а не на працівника, а тому наявність таких недоліків в трудовій книжці позивача не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу останнього періодів роботи згідно з записами в трудовій книжці, виконаними у відповідності до вимог Інструкцій № 162 та № 58.
Крім того, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
Отже, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
Відповідно до п.1 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Із аналізу вказаних вище положень Порядку №637 слідує, що подання інших документів, окрім трудової книжки, для підтвердження трудового стажу з метою призначення пенсії здійснюється виключно у випадку, якщо в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Як вбачається з матеріалів справи, в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 , остання працювала в колгоспі ім. Енгельса Ананьївського району з 01.10.1982 року по 21.09.1984 року санітаром.
Відповідно до запису № 13 від 01.10.1983 року даної трудової книжки знаходилася в декретній відпустці, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати ОСОБА_1 .
Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.
З огляду на зазначене, можливо прийти до висновків, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Крім того, згідно письмових пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позивач працювала в колгоспі ім. Енгельса Ананьївського району ветеринарним санітаром з 1982 року по 1984 рік.
Таким чином, суд доходить висновку про протиправність рішення № 70 про відмову у призначенні пенсії від 16.07.2019 року.
За таких обставин, порушені права позивача підлягають відновленню судом шляхом визнання дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до трудового стажу період роботи в колгоспі ім. Енгельса Ананьївського району ветеринарним санітаром з 01.10.1982 року по 21.09.1984 року та призначенні пенсії на за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправними та скасувати рішення № 70 про відмову у призначенні пенсії від 16.07.2019 року;
Як наслідок, підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до трудового стажу період роботи в колгоспі ім. Енгельса Ананьївського району ветеринарним санітаром з 01.10.1982 року по 21.09.1984 року та призначити пенсію на за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.139,242-246 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до трудового стажу період роботи в колгоспі ім. Енгельса Ананьївського району ветеринарним санітаром з 01.10.1982 року по 21.09.1984 року та призначенні пенсії на за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправними.
3. Скасувати рішення № 70 про відмову у призначенні пенсії від 16.07.2019 року
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до трудового стажу період роботи в колгоспі ім. Енгельса Ананьївського району ветеринарним санітаром з 01.10.1982 року по 21.09.1984 року та призначити пенсію на за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя К.С.Єфіменко
.