Справа № 420/4652/19
03 вересня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Прокуратури Одеської області (вул. Пушкінська, 3, м.Одеса, 65026) та слідчого з особливо важливих справ відділу прокуратури Одеської області Султана Олександра Сергійовича про визнання протиправними дії та рішення посадових осіб, а саме клопотання про проведення обшуку слідчого з особливо важливих справ відділу прокуратури Одеської області Султана О.С. від 21.12.2012 року по кримінальному провадженню №42013170000000032 за адресою: АДРЕСА_2 , а також проведення обшуку за вказаною адресою; визнання протиправними дії слідчого з особливо важливих справах відділу прокуратури Одеської області Султана О.С., при подачі до суду клопотання на проведення обшуку від 21.12.2012 року по кримінальному провадженню №42012170000000032 щодо проведення обшуку у житлі та підсобних приміщеннях ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 та при проведенні обшуку за вказаною адресою,-
06 серпня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області в якому просив: визнати протиправними дії та рішення посадових осіб, а саме клопотання про проведення обшуку слідчого з особливо важливих справ відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2 від 21 грудня 2012 року по кримінальному провадженню №42013170000000032 за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати протиправним проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати протиправною та скасувати ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси Коваленка В.М. в справі №1522/29764/12 про надання дозволу на проведення обшуку у житлі та підсобних приміщеннях ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 ; постановити окрему ухвалу, в якій визнати незаконним обшук, який проведено 25.12.2012 року в помешканнях ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по невмотивованій ухвалі Приморського районного суду м.Одеси за адресою: АДРЕСА_2 та направити її відповідним субєктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 р. у справі № 420/4652/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року скасовано в частині відмови у відкритті щодо визнання протиправними дії посадових осіб, а саме дії слідчого в особливо важливих справах відділу прокуратури Одеської області Султана О.С. від 21.12.2012 року по кримінальному провадженню № 42013170000000032 по складанню клопотання про проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а також проведення обшуку за вказаною адресою. Справу в частині цих позовних вимог направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження. В іншій частині ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі № 420/4652/19 Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року у справі № 420/4652/19 змінено в частині мотивування підстав для відмови у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Коваленка В. М. в справі № 1522/29764/12 про надання дозволу на проведення обшуку у житлі та підсобних приміщеннях ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 та викладено відповідне мотивування у редакції цієї постанови.В іншій частині ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року в частині, що залишена без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року у справі № 420/4652/19 залишено без змін.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області про визнання протиправними дії та рішення посадових осіб, а саме клопотання про проведення обшуку слідчого з особливо важливих справ відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2 від 21.12.2012 року по кримінальному провадженню №42013170000000032 за адресою: АДРЕСА_2 , а також проведення обшуку за вказаною адресою.
11.02.2020р. до Одеського окружного адміністративного суду, через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області, про: визнання протиправними дії і рішення посадових осіб та скасування клопотання про проведення обшуку слідчого з особливо важливих справ відділу прокуратури Одеської області Султана О.С., від 21.12.2012 року по кримінальному провадженню №42013170000000032 за адресою: АДРЕСА_3 ; визнання протиправним проведення обшуку 21.12.2012 року по кримінальному провадженню №42013170000000032 у ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 ; постановлення окремої ухвали, в якій визнати незаконним обшук, який проведено 25.12.2012 року у помешканнях ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по невмотивованій ухвалі Приморського районного суду м. Одеси, за адресою: АДРЕСА_3 та направлення її відповідним суб'єктам владних повноважень (до Генеральної прокуратури України та Вищої ради правосуддя) для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у відкритті провадження по адміністративній справі №420/1106/20, за позовною заявою ОСОБА_1 до слідчого з особливо важливих справ відділу прокуратури Одеської області Султана Олександра Сергійовича, третьої особи на стороні відповідача Прокуратури Одеської області, про визнання протиправними дії слідчого з особливо важливих справ відділу прокуратури Одеської області Султана О.С., від 21.12.2012 року по кримінальному провадженню №42012170000000032 щодо проведення обшуку у житлі та підсобних ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 ; постановлення окремої ухвали, в якій визнати незаконним обшук, який проведено 25.12.2012 року у помешканнях ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по невмотивованій ухвалі Приморського районного суду м. Одеси, за адресою: АДРЕСА_3 та направлення її відповідним суб'єктам владних повноважень (до Генеральної прокуратури України та Вищої ради правосуддя) для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року - скасовано, адміністративну справу №420/1106/20 направлено до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року, відкрито провадження по адміністративній справі №420/1106/20, за позовною заявою ОСОБА_1 до слідчого з особливо важливих справ відділу прокуратури Одеської області Султана Олександра Сергійовича, третьої особи на стороні відповідача Прокуратури Одеської області про: визнання протиправними дії слідчого з особливо важливих справах відділу прокуратури Одеської області Султана О.С., при подачі до суду клопотання на проведення обшуку від 21.12.2012 року по кримінальному провадженню №42012170000000032 щодо проведення обшуку у житлі та підсобних приміщеннях ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 та при проведенні обшуку за вказаною адресою.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.12.2012 року прокуратурою Одеської області внесено до ЄРДР кримінальне провадження №42013170000000032 по ст.368 КК України відносно начальника відділу податкового контролю Любашівської МДПІ Одеської області ДПС ОСОБА_4 , оперуповноваженого ВПМ Котовської ОДНІ Одеської Області ДПС ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яким 18 та 19.12.2012 року повідомили про підозру по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
24.12.2012 року слідчий прокуратури Одеської області ОСОБА_2 подав до Приморського районного суду м. Одеси клопотання від 21.12.2012 року на проведення ряду обшуків у моїх помешканнях, які оформлені на мою дружину, з метою відшукання та вилучення листа ДПС за допомогою якого ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 вимагали хабара від ОСОБА_7 , документи, чорнові записи, які можуть містити дані щодо сум отриманих хабарів від ОСОБА_5 , блокноти, комп'ютерне обладнання, носії інформації, грошові кошти, отримані від ОСОБА_5 , та інші предмети як*, мають значення джерел доказів у провадженні і . вказують на незаконні дії зазначених службових осіб стосовно ТОВ «АКВА-ХОЛ». 25.12.2012 року слідчий суддя Приморського райсуду м. Одеси Коваленко В.М. виніс ухвалу про надання дозволу на проведення обшуків, в тому числі в мої квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . В ухвалі слідчий суддя вказав мету обшуку, яка була зазначена слідчим в клопотанні.
25.12.2012 року з 09 год. 05 хв., до 10 год. 34 хв. слідчий прокуратури Одеської області провів обшук в квартирі по АДРЕСА_2 при якому вилучив предмети, яких не були зазначено в ухвалі суду, та не було отримано дозвіл на їх відшукання і вилучення. А саме, при обшуку було безпідставно вилучено 6500 доларів США та три сувенірних - подарункових ножі, котрі не мають значення джерел доказів у провадженні та не вказують на незаконні дії зазначених службових осіб стосовно ТОВ «АКВА-ХОЛ», а також вони не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу і не потребують спеціального дозволу на їх придбання і зберігання.
25.12.2012 року з 09 год. 05 хв., до 10 год. 34 хв. слідчий прокуратури Одеської області провів обшук в квартирі по АДРЕСА_3 при якому вилучив предмети, яких не були зазначено в ухвалі суду, та не було отримано дозвіл на їх відшукання і вилучення.
Позивач зазначає що обшуки проведено незаконно.
В подальшому матеріали по проведених у позивача обшуках були виділено з кримінального провадження №42012170000000032 та долучені до окремого кримінального провадження №42013170000000019 від 24.01.2013 року внесеного до ЄРДР за заявами мешканців м. Котовська, Одеської області про нібито кримінального правопорушення з боку позивача.
За результатами досудового розслідування 14.12.2013 року кримінальне провадження №420131700000019 закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення), а вилучене майно мені повернуто лише частково. При цьому, ні позивачу ні будь-кому з членів мої сім'ї ніколи не були пред'явлені обвинувачення та ми жодним іншим чином не були причетні до кримінального провадження, що лягли в основу клопотання слідчого та ухвали суду на обшук.
Позивач вважає дії слідчого з особливо важливих справ відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2 та Прокуратури Одеської області щодо проведення обшуків протиправними та незаконними у зв'язку з чим звернувся до суду.
03.08.2020р. (вх.№30058/20) до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач зазначає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Прокуратурою області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42012170000000032 від 12.12.2012 за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди працівниками Котовської ОДНІ Одеської області за ч.3 ст. 368 КК України. В рамках вказаного кримінального провадження слідчим відповідно до вимог кримінального процесуального закону складено та направлено до Приморського районного суду м. Одеси клопотання про проведення обшуків у квартирі та будинку ОСОБА_1 за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , за результатами розгляду яких судом встановлено його обґрунтованість та достатність доданих до нього документів та ухвалою слідчого судді від 25.12.2012 їх задоволено, надано дозвіл на проведення обшуку у квартирі та приміщенні ОСОБА_1 за вищевказаними адресами. Відповідно до протоколів, обшуки проведено 25.12.2012 у присутності ОСОБА_1 . Твердження позивача про встановлення ухвалами Приморського районного суду м. Одеси від 18.02.2013 та від 23.08.2013 у справах № 522/1279/13-к та № 522/2714/13-к факту незаконного проведення обшуків є необґрунтованими, оскільки вказаними ухвалами лише зобов'язано слідчого прокуратури області повернути ОСОБА_1 вилучене при обшуках 25.12.2012 майно, яке не визнано речовим доказом та не арештовано. Твердження позивача про незаконність проведення обшуку з підстав відсутності ухвали на момент його проведення також не заслуговують на увагу, оскільки статтею 233 Кримінального процесуального кодексу України встановлено випадки, у яких обшук може здійснюватись без постановлення ухвали, та порядок подальших дій слідчого у зв'язку з цим.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
12.12.2012 року прокуратурою Одеської області внесено до ЄРДР кримінальне провадження №42013170000000032 по ст. 368 КК України відносно начальника відділу податкового контролю Любашівської МДПІ Одеської області ДПС ОСОБА_4 , оперуповноваженого ВПМ Котовської ОДНІ Одеської Області ДПС ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яким 18 та 19.12.2012 року повідомили про підозру по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.12.2012 у смт. Любашівка Одеської області, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , умисно, з використанням свого службового становища всупереч інтересам служби, шляхом вимагання, та з використанням листа ДПС, отримав від представника ТОВ «Аква-Хол» (код ЄРДПОУ 36856052) ОСОБА_7 частину хабара у сумі 12100 грн.
Отримані грошові кошти ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 13.12.2012 не поділили між собою, з яких ОСОБА_6 отримав 6000 грн., а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишив по 3050 грн.
17.12.2012 близько 15:00 години у смт. Любашівка Одеської області, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_7 другу частину раніше обумовленого хабара у сумі 17900 грн. після чого був затриманий на гарячому працівниками прокуратури Одеської області та ВВБ при ДПС в Одеській області.
24.12.2012 року слідчий прокуратури Одеської області ОСОБА_2 подав до Приморського районного суду м. Одеси клопотання від 21.12.2012 року на проведення ряду обшуків у моїх помешканнях, які оформлені на мою дружину, з метою відшукання та вилучення листа ДПС за допомогою якого ОСОБА_8 , та ОСОБА_5 вимагали хабара від ОСОБА_7 , документи, чорнові записи, які можуть містити дані щодо сум отриманих хабарів від ОСОБА_5 , блокноти, комп'ютерне обладнання, носії інформації, грошові кошти, отримані від ОСОБА_5 , таінші предмети які, мають значення джерел доказів у провадженні і вказують на незаконні дії зазначених службових осіб стосовно ТОВ «АКВА-ХОЛ».
25.12.2012року слідчий суддя Приморського райсуду м. Одеси Коваленко В.М. виніс ухвалу про надання дозволу на проведення обшуків, в тому числі в квартирах позивача за адресою: АДРЕСА_2 в АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 . В ухвалі слідчий суддя вказав мету обшуку, яка була зазначена слідчим в клопотанні.
25.12.2012 року слідчий прокуратури Одеської області провів обшук в квартирі по АДРЕСА_2 .Також, 25.12.2012 року слідчий прокуратури Одеської області провів обшук в квартирі АДРЕСА_3
Відповідно до протоколів, обшуки проведено 25.12.2012 у присутності ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктами 1 та 2 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльностіКонституцієючи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Статтею 303 КПК встановлено, які саме рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження.
Відповідно до ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна;
2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченимиглавою 39цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ч.2 ст.303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правиламистатей 314-316цього Кодексу.
Таким чином, ч.1 ст.303 КПК України, передбачено вичерпний перелік рішень дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені до суду.
За наведених обставин дана справа підсудна Одеському окружному адміністративному суду.
Як раніше встановлено судом, прокуратурою області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42012170000000032 від 12.12.2012 за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди працівниками Котовської ОДНІ Одеської області за ч. 3 ст. 368 КК України.В рамках вказаного кримінального провадження слідчим відповідно до вимог кримінального процесуального закону складено та направлено до Приморського районного суду м. Одеси клопотання про проведення обшуків у квартирі та будинку ОСОБА_1 за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , за результатами розгляду яких судом встановлено його обґрунтованість та достатність доданих до нього документів та ухвалою слідчого судді від 25.12.2012 їх задоволено, надано дозвіл на проведення обшуку у квартирі та приміщенні ОСОБА_1 за вищевказаними адресами.
Тобто, вказаними судовими рішеннями від 25.12.2012 року констатовано наявність достатніх підстав для внесення слідчим подання та необхідності проведення таких слідчих дій, як обшуки за адресами проживання позивача.
Ухвали слідчого судді ОСОБА_9 від 25.12.2012 року в рамках кримінального провадження №42012170000000032 не оскаржуються, в зв'язку із чим, вони набрали законної сили з дати їх прийняття та встановленні ними обставин не підлягають повторному доведенню чи доказуванню в рамках адміністративного судочинства згідно положень ч.4 ст.78 КАС України.
В зв'язку із чим, не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що у слідчого з особливо важливих справ відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2 не було фактичних та правових підстав для внесення подання 21.12.2012 року до Приморського районного суду м.Одеси про проведення обшуків за вказаними вище адресами.
Відповідно до ст.234 КПК України обшук проводиться лише на підставі ухвали суду з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
У разі необхідності провести обшук слідчий, за погодженням з прокурором, або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв'язок із вчиненим кримінальним правопорушенням.
Таким чином, питання щодо зв'язку виявлених та вилучених речей із вчиненим кримінальним правопорушенням було предметом судового розгляду та з цього питання прийнято відповідне судове рішення - ухвала суду.
Відповідно до п.3 ст.233 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченомустаттею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини 1 статті 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи.
З огляду на наведене та відповідно до ст. 13 КПК України проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи не допускається інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім передбачених кодексом випадків. Оскільки обшук - це слідча дія, яка проводиться під час досудового розслідування, судовим рішенням, яким він «санкціонується», є ухвала слідчого судді відповідного місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, або слідчим суддею Вищого антикорупційного суду (у підсудних йому провадженнях). Це так званий попередній (перспективний) судовий контроль, коли слідчий суддя встановлює наявність підстав для обшуку до початку його проведення. Разом з тим, закон передбачає випадки, коли обшук проводиться без попередньо отриманої ухвали слідчого судді. Закон не встановлює окремого порядку відшукання та вилучення предметів у випадку, якщо слідчий, прокурор увійшов до житла чи іншого володіння особи до постановлення ухвали слідчого судді. Однак у цьому разі прокурор або слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Отже, має місце так званий наступний (ретроспективний) судовий контроль слідчим суддею, який в обов'язковому випадку здійснюється, якщо мали місце невідкладні випадки проникнення до володіння з метою проведення обшуку. Під час наступного судового контролю слідчий суддя за правилами розгляду клопотання про обшук перевіряє, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Слід зауважити, що якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні цього клопотання, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню.
Тож від наявності ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук, що вже відбувся, залежить подальша можливість використання винайдених під час такого обшуку відомостей як доказів у кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий, прокурор має право провести обшук без ухвали слідчого судді, однак після цього невідкладно звернутися за дозволом на його проведення. Судовий контроль у цьому випадку здійснюється за загальними правилами.
Так, відповідно до норм чинного законодавства відповідачем отримано 25.12.2012 року слідчий суддя Приморського райсуду м. Одеси Коваленко В.М. виніс ухвалу про надання дозволу на проведення обшуків, в тому числі в квартирах позивача за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .
Твердження позивача про встановлення ухвалами Приморського районного суду м. Одеси від 18.02.2013 та від 23.08.2013 у справах № 522/1279/13-к та № 522/2714/13-к факту незаконного проведення обшуків є необґрунтованими, оскільки вказаними ухвалами лише зобов'язано слідчого прокуратури області повернути ОСОБА_1 вилучене при обшуках 25.12.2012 майно, яке не визнано речовим доказом та не арештовано.
З наведених вище ухвал вбачається, що позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеса зі скаргою в якій просив зобов'язатислідчого з особливо важливих справ відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2 вчинити певну дію, а саме повернути вилучене при обшуку 25.12.2012р. у житлі та службовому кабінеті майно.
Ухвалами Приморського районного суду м. Одеси від 18.02.2013 та від 23.08.2013 у справах № 522/1279/13-к та № 522/2714/13-к зобов'язано слідчого з ОВС відділу з розслідування корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Одеської області ОСОБА_2 вчинити певну дію, а саме повернути ОСОБА_1 вилучене при обшуку 25.12.2012р. у житлі та службовому кабінеті майно.
В цій справі ухвалою суду на підставі частини 2 ст.168 КПК України було надано дозвіл на вилучення, грошей, комп'ютерів, телефонів, документів, які стосувалися земельних питань , тощо (за переліком) у домоволодіння фізичної особи. Окрім цього слідчим було вилучено у особи і інше майно, яка безпосередньо в ухвалі суду зазначено не було. Отже, скарга була подана на предмет повернення цього майна.
Відповідно до ст.236 КПК України під час обшуку вилучається майно та документи, які безпосередньо вказані в ухвалі суду про дозвіл на проведення обшуку, предмети, які вилучені законом з обігу та будь-яке інше майно, яке на думку слідчого має відношення до справи та допоможе у розслідуванні.
Позивач не заперечує факту повернення майна, але зазначає, що останнє повернуто йому не в повному обсязі, проте доказів повернення не в повному обсязі майна до суду не надавалося.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст.139,242-246 КАС України, суд,-
В задоволенні адміністративного ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Прокуратури Одеської області (вул. Пушкінська, 3, м.Одеса, 65026) та слідчого з особливо важливих справ відділу прокуратури Одеської області Султана Олександра Сергійовича про визнання протиправними дії та рішення посадових осіб, а саме клопотання про проведення обшуку слідчого з особливо важливих справ відділу прокуратури Одеської області Султана О.С. від 21.12.2012 року по кримінальному провадженню №42013170000000032 за адресою: АДРЕСА_2 , а також проведення обшуку за вказаною адресою; визнання протиправними дії слідчого з особливо важливих справах відділу прокуратури Одеської області Султана О.С., при подачі до суду клопотання на проведення обшуку від 21.12.2012 року по кримінальному провадженню №42012170000000032 щодо проведення обшуку у житлі та підсобних приміщеннях ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 та при проведенні обшуку за вказаною адресою - відмовити.
Повний текст рішення суду виготовлено та підписано суддею 14.09.2020 року.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко
.