справа №380/6381/20
про повернення позовної заяви
14 вересня 2020 року
м.Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Крутько О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання до вчинення дій, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України щодо не проведення розрахунку при звільненні ОСОБА_2 у зв'язку із смертю - невиплату ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення ОСОБА_2 з військової служби 22.03.2019 року;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення ОСОБА_2 з військової служби 22.03.2019 року.
Ухвалою від 17.08.2020 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу встановлено 10-денний термін з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Позивач вимоги ухвали суду від 17.08.2020 року не виконав.
В ухвалі від 17.08.2020 року судом було зазначено, що позивачем пропущено строк звернення до суду і не подано заяви про поновлення строку та не обґрунтовано поважність пропуску цього строку, як і не надано доказів того, що строк звернення до суду не пропущено.
10.09.2020 року позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач вказує, що нею не пропущено строк звернення до суду. Зокрема покликається на те, що спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком. Крім того, зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №620/4218/18 (Пз/9901/4/19) висловила позицію про те, що стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не обмежені позовною давністю. На час відпустки, яка хоча і непов'язана з виконанням службових обов'язків, за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід'ємною його частиною. Це ж саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки.
Щодо даних тверджень суд зазначає наступне.
Згідно матеріалів позовної заяви, позивач не перебувала у трудових відносинах з відповідачем (не перебувала на грошовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України), тому безпідставним є покликання позивача на норми, які регулюють питання звернення до суду у зв'язку з порушенням законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення) працівника.
Позивач звернулася до суду з позовом про отримання виплат, які не є її заробітною платою чи грошовим забезпеченням.
Чоловіка позивачки - ОСОБА_2 було виключено з списків особового складу військової частини та знято з усіх видів забезпечення 22.03.2019 року. Доказів наявності спору з приводу проведених з ОСОБА_2 розрахунків не надано.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом з метою отримання виплат, які вона стверджує їй належать в порядку спадкування. До зазначеного спору застосовуються загальні строки звернення до суду (шість місяців коли особа дізналася про порушення свого права), які позивач пропустила і не подала клопотання про поновлення строку.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) в рішенні «Іліан проти Туреччини», зазначає, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, що надає впевненості іншим учасникам правовідносин.
Таким чином, саме позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем подано позовну заяву після закінчення встановленого законом строку звернення до суду, а тому позовну заяву слід повернути.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст.122, 123, 169, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання до вчинення дій - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.
Ухвала про повернення позовної заяви набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п'ятнадцятиденний строк з дати підписання ухвали.
Суддя Крутько О.В.