36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11.09.2020 Справа № 917/1179/20
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Отюговій О.І., розглянувши справу № 917/1179/20
за позовною заявою Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго" вул. Чкалова, 17, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область,37500
до відповідача Фізичної особи - підприємця Осіпової Любов Анатоліївни АДРЕСА_1
про стягнення 8 854,05 грн. заборгованості
Без виклику учасників справи
До Господарського суду Полтавської області 21.07.2020 року надійшла позовна заява Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго" до відповідача Фізичної особи - підприємця Осіпової Любов Анатоліївни про стягнення 8 854,05 грн. заборгованості.
Ухвалою суду від 23.07.2020 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/1179/20 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи (поштові повідомлення про вручення ухвали наявні у матеріалах справи). Крім того, ухвала суду у даній справі своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Таким чином, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши та з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
11 червня 2018 року між Управлінням з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради (далі - Управління) та Фізичною особою - підприємцем Осіповою Любов Анатоліївною укладено договір оренди об'єкту нерухомого комунального майна, що перебуває у власності територіальної громади м. Лубни, № 58 з додатками (арк. с. 10-14), за умовами якого Управління (орендодавець) передало, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно - нежиле приміщення загальною площею 19,8 кв. м, що знаходиться в одноповерховій будівлі за адресою: Полтавська область, місто Лубни, вулиця Прикордонників, 60Б.
Пунктом 5.8 договору оренди визначено, що вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, плата за землю, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, не входять до складу орендної плати та сплачуються орендарем за свої кошти самостійно на підставі відповідних договорів з організаціями, що надають такі послуги.
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 11 травня 2021 року (пункт 12.1 договору).
Зазначене нежиле приміщення не має окремого теплового вводу та забезпечується водяним опаленням єдиною з будівлею системою централізованого опалення. У вищезгаданому багатоквартирному житловому будинку установлено комерційний загально будинковий засіб обліку теплової енергії .
01.10.2018 року позивачем супровідним листом від 01.10.2018 № 7-1/159 надано відповідачу два примірники договору купівлі-продажу теплової енергії від 01.10.2018 року № 97Л для опалення нежитлового приміщення з надання послуг з ремонту одягу загальною площею 28.41 м2 за адресою м. Лубни, вул. Прикордонників, буд 60-Б, з проханням підписати та повернути один примірник (арк. с.16). Проте на час подання даного позову до суду примірник договору на адресу позивача повернуто не було.
Враховуючи відсутність укладеного між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу теплової енергії теплова енергія подавалась позивачем до спірного приміщення на підставі розпоряджень голови Лубенської міської ради про початок та закінчення опалювальних сезонів 2018-2019, 2019-2020 років: від 23.10.2018 року №325р., від 08.04.2019 року №125р, від 11.10.2019 року №312р, від 10.04.2020 року №95р. (арк.с.17-18).
Обсяг теплової енергії спожитої на опалення приміщення у опалювальних сезонах 2018-2019, 2019-2020 років (з січня 2019р. по квітень 2020р.), обчислений згідно п.12 Правил надання послуг з централізованого опалення, затверджених ПКМУ від 21.07.2005 № 630, за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі приміщення споживача, склав 4.422621 Гкал.
Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку (п.23 Правил № 1198).
На момент виникнення фактичних договірних відносин діяв тариф затверджений постановою НКРЕКП від 01.02.2017 № 151 - 1 888,27 грн. (з ПДВ); рішенням Полтавської обласної ради від 21.12.2018 № 981 встановлено тариф - 2009,86 грн. за 1 Гкал (з ПДВ), яке набрало чинності 13.01.2019 (арк. с. 19-21).
Позивачем щомісячно направлялись відповідачу рахунки на оплату та акти прийому- передачі спожитої теплової енергії з січня 2019 року по квітень 2020 року в кількості 4.422621 Гкал на загальну суму 8854.05 грн. Факт надсилання рахунків та актів прийому- передачі спожитої теплової енергії відповідачу підтверджується витягом з журналу вихідної кореспонденції ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» (арк. с. 25-68).
Відповідач не підписав та не повернув акти прийому-передачі спожитої теплової енергії з січня 2019 року по квітень 2020 року та не сплатив 8854.05 грн. за спожиту теплову енергію у січні 2019 р. - квітні 2020 p.
22.06.2020 року позивачем було направлено на адресу відповідача лист-вимогу про необхідність оплати вартість безпідставно отриманої теплової енергії за період з січня 2019 року по квітень 2020 року у розмірі 8 854,05 грн. (арк. с. 22). Дана вимога залишена відповідачем без реагування.
Оскільки оплата за поставлену теплову енергію відповідачу не була проведена, позивач звернувся з даним позовом до суду.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: копію Виписки з ЄДР; копію договору оренди об'єкту нерухомого комунального майна, що перебуває у власності територіальної громади м. Лубни, № 58 з додатками від 11.06.2018 року; копію акту монтажу вузла обліку теплової енергії; копія листа 01.10.2018 № 7-1/159; копії розпоряджень голови Лубенської міської ради про початок та закінчення опалювальних сезонів 2018-2019, 2019-2020 від 23.10.2018 року №325р., від 08.04.2019 року №125р, від 11.10.2019 року №312р, від 10.04.2020 року №95р.; копію постанови НКРЕКП; копію рішення Полтавської обласної ради; копію рахунків на оплату; копії актів приймання-передачі теплової енергії з доказами їх направлення; копію вимоги.
При прийнятті рішення суд керувався наступним.
Відповідно до частини 1 статті 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються Законом України "Про теплопостачання" та іншими нормативно-правовими актами.
За положеннями статті 1 даного Закону теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Частиною 1 статті 275 ГК України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту) зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
Частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Крім того, обов'язок орендаря сплачувати фактичні витрати за надані послуги з теплопостачання за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання.
При цьому, відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє споживача від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року в справі № 6-59цс13.
Пунктом 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1198 (далі - Правила) визначено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору. Разом із тим, зі змісту положень, зокрема, пункту 44 Правил вбачається, що термін "споживач" застосовується в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання.
Незважаючи на те, що між позивачем та відповідачем не було укладено договору купівлі-продажу теплової енергії у письмовій формі, така теплова енергія фактично подавалась до спірного приміщення на підставі розпоряджень міського голови про початок та закінчення опалювального сезонів 2018-2019 та 2019-2020 років від 23.10.2018 року №325р., від 08.04.2019 року №125р, від 11.10.2019 року №312р, від 10.04.2020 року №95р. (арк.с.17-18).
Обсяг теплової енергії спожитої на опалення приміщення у опалювальних сезонах 2018-2019, 2019-2020 років (з січня 2019р. по квітень 2020р.), обчислений згідно п.12 Правил надання послуг з централізованого опалення, затверджених ПКМУ від 21.07.2005 № 630, за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі приміщення споживача, склав 4.422621 Гкал.
Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку (п.23 Правил № 1198).
На момент виникнення фактичних договірних відносин діяв тариф затверджений постановою НКРЕКП від 01.02.2017 № 151 - 1 888,27 грн. (з ПДВ); рішенням Полтавської обласної ради від 21.12.2018 № 981 встановлено тариф - 2009,86 грн. за 1 Гкал (з ПДВ), яке набрало чинності 13.01.2019 (арк. с. 19-21).
Судом встановлено, що позивачем щомісячно направлялись відповідачу рахунки на оплату спожитої теплової енергії та акти прийому- передачі спожитої теплової енергії з січня 2019 року по квітень 2020 року в кількості 4.422621 Гкал на загальну суму 8854.05 грн. Факт надсилання рахунків та актів прийому- передачі спожитої теплової енергії відповідачу підтверджується витягом з журналу вихідної кореспонденції ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» (арк. с. 25-68).
Згідно положень статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або не визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Судом встановлено, що 22.06.2020 року позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу про необхідність оплати вартості безпідставно отриманої теплової енергії за період з січня 2019 року по квітень 2020 року у розмірі 8 854,05 грн. (арк. с. 22), яка залишена відповідачем без відповіді.
Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Враховуючи те, що сума заборгованості відповідача за безпідставно спожиту протягом січня 2019 року по квітень 2020 року теплову енергію, яка складає 8854,05 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, відповідачем не спростовуються та не заперечуються, суд дійшов висновку про їх задоволення в повному обсязі.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Осіпової Любов Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго" (37500, Полтавська область, місто Лубни, вулиця Чкалова, будинок 17, ідентифікаційний код 05541083) 8854,05 грн. вартості теплової енергії спожитої в період з січня 2019 року по квітень 2020 року та 2102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписано 11.09.2020 року
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.М.Тимощенко