"14" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/505/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.
при секретарі судового засідання: Тіщенко Д.І.
за участю представників сторін:
від позивача - Тодорашко А.В. (довіреність №4679/10-01-01/вих. від 24.12.2019р.);
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/505/20
за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 38728418)
до відповідача Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6 , код ЄДРПОУ 01125672)
про стягнення 751 331,38 грн.
25.02.2020р. Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", в якій просив суд стягнути з відповідача 1 180 480,42 грн. заборгованості, у тому числі: 1 091 004, 67 грн. - основної заборгованості, 2 943,65 грн. - інфляційних втрат, 77 962,32 грн. - пені, 8 569,78 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.03.2020р. відкрито провадження у справі № 916/505/20, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на "26" березня 2020 р. о 16:00.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12.03.2020р. до 03.04.2020р. на усій території України введено карантин.
20.03.2020р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання (вх.№7311/20), відповідно до якого останній просив суд відкласти розгляд справи в підготовчому засіданні на іншу дату, у зв'язку з введенням карантину на території України, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену корона вірусом COVID-19".
25.03.2020р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача (вх.№ 7699/20).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2020р. відкладено підготовче засідання у справі №916/505/20 на "27" квітня 2020 р. о 15:00. - поза межі встановленого на той час карантину.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 25.03.2020 року №239 на всій території України продовжено до 24.04.2020р. карантин.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020р., який набрав чинності 02.04.2020р., були внесені зміни, зокрема до ГПК України, та доповнено Розділ Х Прикінцевих положень ГПК України п. 4, яким встановлено, що під час карантину процесуальні строки, зокрема, щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, розгляду справи по суті, судового розгляду справи, подання відзиву, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 22.04.2020 року №291 продовжено на всій території України карантин до 11.05.2020р.
24.04.2020р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання (вх.№10212/20), відповідно до якого останній просив суд відкласти розгляд справи в підготовчому засіданні на іншу дату, у зв'язку карантином.
27.04.2020р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача (вх.№10288/20).
Судове засідання, призначене на "27" квітня 2020 р., не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. з 07.04.2020р. на лікарняному, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.05.2020р. призначено підготовче засідання у справі №916/505/20 на "18" травня 2020 р. о 15:30 - поза межі встановленого на той час карантину. При цьому, вирішуючи дату наступного судового засідання, судом враховано ЗУ №540-IX від 30.03.2020р., згідно якого внесено, серед іншого зміни в ГПК України, зокрема, п.4 Розділу Х Прикінцевих положень ГПК України, встановлено, що під час карантину, процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 04.05.2020 року №343 продовжено на всій території України карантин до 22.05.2020р.
18.05.2020р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява (вх.№12346/20), відповідно до якої останній просив суд провести підготовче засідання призначене на 18.05.2020р. за відсутності представника позивача.
18.05.2020р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання (вх.№12422/20), відповідно до якого останній просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату після закінчення превентивних заходів щодо поширення коронавірусу COVID-19 та продовжити термін на надання відзиву на строк дії карантину.
Також, 18.05.2020р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання (вх.№12423/20), відповідно до якого останній зазначив, що ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" частково було погашено суму основної заборгованості, а саме: 11.03.2020р. - сплачено рахунок №10615 від 31.08.2019р. та 16.03.2020р. - сплачено рахунок №11849 від 30.09.2019р.та просив суд зменшити розмір заявленої позивачем пені до 10%, а саме до 7 796,23 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.05.2020р. продовжено ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" строк на подання відзиву на позов на строк дії карантину та відкладено підготовче засідання у справі №916/505/20 на "04" червня 2020 р. о 15:00.
Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" продовжено на всій території України дія карантину до 22.06.2020р.
04.06.2020р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання (вх.№14463/20), відповідно до якого останній просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату після закінчення превентивних заходів щодо поширення коронавірусу COVID-19.
04.06.2020р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява (вх.№14458/20), відповідно до якої останній просив суд провести підготовче засідання призначене на 04.06.2020р. за відсутності представника позивача.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.06.2020р. відкладено підготовче засідання у справі №916/505/20 на "01" липня 2020 р. о 12:00. - поза межі встановленого на той час карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України №500 від 17.06.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" продовжено на всій території України дію карантину до 31.07.2020р.
30.06.2020р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання (вх.№16841/20), відповідно до якого останній просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату після закінчення превентивних заходів щодо поширення коронавірусу COVID-19.
30.06.2020р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява (вх.№16992/20), відповідно до якої останній просив суд провести підготовче засідання призначене на 01.07.2020р. за відсутності представника позивача.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.07.2020р. відкладено підготовче засідання у справі №916/505/20 на "03" серпня 2020 р. о 16:00 - поза межі встановленого на той час карантину.
30.07.2020р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява (вх.№20105/20), згідно якого останній просив суд забезпечити проведення судового засідання у справі №916/505/20 в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке призначено до розгляду на 03.08.2020р. із застосуванням норм ст.197 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.08.2020р. задоволено заяву ДП «АМПУ» в особі Чорноморської філії ДП «АМПУ» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх..№20105/20 від 30.07.2020р.) та призначено проведення судового засідання 03.08.2020р. о 16:00 в режимі відеоконференції за допомогою відеоконференцзв'язку «EasyCon».
03.08.2020р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру пені (вх.№20414/20), відповідно до яких останній просить суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені.
В обґрунтування своїх заперечень позивач вказує, що на підтвердження можливості зменшення штрафних санкцій відповідачем надано копії Звітів про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2019 рік та за 9 місяців 2019 року, які, на думку відповідача, підтверджують скрутне матеріальне становище відповідача. При цьому, сам по собі «важкий» фінансовий стан не є винятковим випадком в розумінні ГПК України, та не є підставою для зменшення неустойки, яка підлягає до стягнення, та не є доказом винятковості такого випадку. Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) відображає лише фінансові результати господарської діяльності підприємства за звітний період і містить дані про доходи, витрати і фінансові результати в сумі наростаючим підсумком з початку року до звітної дати.
Разом з тим, позивач вказує, що з аналізу інформації, яка оприлюднена відповідачем, вбачається, що за підсумками роботи ДП «МТП «Чорноморськ» проблем із отриманням запланованого прибутку від власної господарської діяльності у нього протягом періоду прострочення не виникало. ДП «МТП «Чорноморськ» згідно п. 1.1. Статуту є державним унітарним підприємством, і діє як комерційне підприємство, тобто характер його господарської діяльності базується на одержанні прибутку, функціонуванні та розвитку за рахунок власного капіталу (прибутку). Посилання відповідача на те, що він за звітами про фінансові результати за 1-й квартал 2019 року та за І півріччя 2019 року має збиток жодним чином не є доказом винятковості випадку в розумінні ГПК України та не є підставою для зменшення неустойки, яка підлягає до стягнення.
При цьому, позивач наголошує, що лише його звернення до суду та реальність стягнення штрафних санкцій, спонукає відповідача сплачувати заборгованість. В результаті такої стратегії відповідача до Господарського суду подаються чисельні позовні заяви та заяви про закриття проваджень у справі в частині оплати основної заборгованості, що створює навантаження не лише на позивача, а й на апарат Господарського суду Одеської області.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 р., що набрав чинності 17.07.2020 р., передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України від 30.03.2020 р. N 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.08.2020р. відкладено підготовче засідання у справі №916/505/20 на 17.08.2020р. о 15:00; повідомлено ДП «Морський торговельний порт» про те, що строк, продовжений судом на подання відзиву на позов в ухвалі суду від 18.05.2020р., закінчується 06.08.2020р. та визначено дату та час судового засідання для розгляду справи по суті, а саме - 19.08.2020р. о 15:00. Також, в зазначеній ухвалі суду повідомлено учасників справи про наявність в Господарському суді Одеської області технічної можливості проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до п.4 ст.197 ГПК України та в приміщенні суду відповідно до ч.ч.5-7 ст. 197 ГПК України.
03.08.2020р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання (вх.№20545/20), відповідно до якого останній просив суд закрити провадження у справі №916/505/20 в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 429 149,04 грн., у зв'язку із сплатою відповідачем після відкриття провадження у справі зазначеної суми, та повернути ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" з державного бюджету України сплачену суму судового збору у розмірі 6 437,24 грн.
11.08.2020р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява (вх.№21335/20), згідно якої останній просив суд забезпечити проведення судового засідання у справі №916/505/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке призначено до розгляду на 17.08.2020р. із застосуванням норм ст.197 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.08.2020р. задоволено заяву ДП «АМПУ» в особі Чорноморської філії ДП «АМПУ» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх..№21335/20 від 11.08.2020р.) та призначено проведення судового засідання 17.08.2020р. о 15:00 в режимі відеоконференції за допомогою відеоконференцзв'язку «EasyCon».
Ухвалами Господарського суду Одеської області від 17.08.2020р.:
- провадження у справі №916/505/20 за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України до відповідача Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" в частині вимог про стягнення основної заборгованості в розмірі 429 149,04грн. закрито, у зв'язку з відсутністю предмету спору та стягнуто з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" 6 436, 57 грн. - судового збору;
- закрито підготовче провадження у справі та призначено справу №916/505/20 до розгляду по суті на попередньо визначену в ухвалі суду від 03.08.2020р. дату - 19.08.2020р. о 15:00.
В судовому засіданні 19.08.2020р. оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 14.09.2020 р. об 13 год. 45 хв., про що повідомлено ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ", в порядку ст. 120 ГПК України.
В судовому засіданні 14.09.2020р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, зазначив, що на час розгляду справи відповідач не здійснив будь-яких платежів на оплату суми основної заборгованості.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на його юридичну адресу, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, про поважність причин відсутності не повідомив будь-яких клопотань на адресу суду не надсилав, відзив на позовну заяву не надав.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до п. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні від 14.09.2020р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
05.02.2019р. між Державним підприємством "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (Замовник) та державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (Виконавець) було укладено договір надання послуг з експлуатації мереж водовідведення №19/2-ППЗ, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, виконавець зобов'язався надати замовнику протягом 2019 року послуги з експлуатації мереж водовідведення (надалі - послуги), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.
Найменування послуг: послуги з експлуатації мереж водовідведення (п.1.1.1 договору).
Згідно п.1.1.2 договору, предмет закупівлі: послуга з експлуатації мереж водовідведення (код CPV згідно ДК 021:2015-90430000-0 - послуги з відведення стічних вод).
Відповідно до п. 1.4 договору, всі права та обов'язки державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (в т.ч. ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, приймання-передача товарів, робіт та послуг за кількістю і якістю тощо), які передбачені цим договором, виконуються Іллічівською філією державного підприємства „Адміністрація морських тортів України".
Обсяг наданих послуг за даним договором визначається відповідно до об'єму використаної води. Облік використання води проводиться: по об'єктах, на яких встановлені прилади обліку - по цим приладам обліку; по об'єктах, які не мають приладів обліку - розрахунковим способом (п.2.1 договору).
Відповідно до п. 2.2 договору, при наявності приладів обліку у Замовника, уповноваженими представниками Замовника та Виконавця, щомісячно з 25 по 28 число розрахункового місяця проводиться знаття показників приладів обліку. На підставі даних приладів обліку складається акт, яким визначаються обсяги скинутих стічних вод.
Згідно п. 3.1 договору, загальна ціна даного договору становить 7 700 880,00 грн. у тому числі ПДВ 20% - 1 283 480,00 грн.
Відповідно до п. 3.2 договору, тариф на надання виконавцем замовнику послуг з експлуатації мереж водовідведення даним договором складає 29,17 грн/м.куб. без ПДВ.
Фактична ціна даного договору визначається відповідно до обсягів надання послуг за даним договором (п.3.3 договору).
Згідно до п. 4.1 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 4.2 договору встановлено, що протягом 5-ти (п'яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду виконавець складає акт наданих послуг з зазначенням фактичних обсягів та вартості наданих замовнику послуг за даним договором.
Відповідно до п. 4.3 договору, сторони погодились, що акт наданих послуг є документом, що підтверджує факт надання виконавцем послуг за даним договором замовнику. Прийом-передача акту наданих послуг та рахунку здійснюється сторонами шляхом передачі їх виконавцем до канцелярії Замовника. Замовник зобов'язаний, не пізніше 5 (п'яти) робочих днів після отримання акту наданих послуг, повернути виконавцю підписаний та засвідчений власною печаткою належний йому екземпляр акту або, у разі наявності підстав, надати свої мотивовані зауваження.
Згідно п 4.4 договору, замовник оплачує надані за даним договором послуги шляхом здійснення прямого банківського переведення грошових коштів на рахунок виконавця у безготівкової формі після підписання відповідного акту прийому-передачі наданих послуг або акту наданих послуг (надалі - акт наданих послуг) згідно виставленого виконавцем рахунку, зареєстрованої виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та виданої в установленому законодавством порядку замовнику, до 20 числа місяця наступного за розрахунковим.
Відповідно до п. 6.1 договору, серед іншого, виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надання послуг.
Згідно п. 7.2 договору, за невиконання зобов'язань щодо надання послуг за даним договором виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості ненаданих послуг за кожний день прострочення виконання зобов'язання; за порушення замовником строків виконання зобов'язання, виконавець має право стягнути з замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
За умовами п. 11.1, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2019 року, а в частині розрахунків - до повного виконання. Сторони досягли згоди, що умови даного договору, відповідно ст.631 Цивільного кодексу України, застосовуються до договірних відносин між ними, які виникли з 01.01.2019 року.
На виконання умов договору № 19/2-ППз від 05.02.2019р. позивачем в період з серпня 2019р. по грудень 2019р. було надано відповідачу послуг на загальну суму 1 091 004,67 грн., на підтвердження чого між сторонами у справі було складено акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), а саме: № Пр/10615 від 31.08.2019р. на суму 238 797,29 грн.; № Пр/11849 від 30.09.2019р. на суму 190 351,75 грн.; Пр/15033 від 31.10.2019р. на суму 259 939,70 грн.; Пр/16073 від 30.11.2019р. на суму 161 543,46 грн.; Пр/17243 від 31.12.2019р. на суму 240 372,47 грн.
Зазначені акти підписано сторонами та скріплено печатками останніх.
Разом з тим, позивачем виставлені відповідачу відповідні рахунки на оплату наданих послуг, а саме: №Пр/10615 від 31.08.2019р. на суму 238 797,29 грн.; №Пр/11849 від 30.09.2019р. на суму 190 351,75 грн.; Пр/15033 від 31.10.2019р. на суму 259 939,70 грн.; № Пр/16073 від 30.11.2019р. на суму 161 543,46 грн.; №Пр/17243 від 31.12.2019р. на суму 240 372,47 грн.
В свою чергу, відповідач не оплатив надані позивачем послуги, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом до Державного підприємства "Морський торговельний порт «Чорноморськ» про стягнення 1 091 004, 67 грн. - основної заборгованості, 2 943,65 грн. - інфляційних втрат, 77 962,32 грн. - пені та 8 569,78 грн. - 3% річних.
При цьому, відповідачем під час розгляду справи перераховано позивачу грошові кошти на погашення суми основної заборгованості за договором № 19/2-ППз від 05.02.2019р. на загальну суму 429 149,04 грн., згідно виставлених рахунків позивача на загальну суму 429 149,04 грн., а саме: 11.03.2020р. - рахунок № Пр/10 615 від 31.08.2019р. - на суму 238 797,29 грн. та 16.03.2020р. - рахунок №Пр/11 849 від 30.09.2019р. - на суму 190 351,75 грн., що стало підставою для закриття провадження у справі №916/505/20 в частині зазначеної суми основної заборгованості.
Таким чином, суд розглядає позовні вимоги ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії ДП "Адміністрація морських портів України" до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення 661 855,63 грн. - основної заборгованості, 2 943,65 грн. - інфляційних втрат, 77 962,32 грн. - пені та 8 569,78 грн. - 3% річних.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагенту та визначенні умов договору з урахуванням вимог чинного законодавства.
Як встановлено матеріалами справи, 05.02.2019р. між Державним підприємством "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (Замовник) та державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (Виконавець) було укладено договір надання послуг з експлуатації мереж водовідведення №19/2-ППЗ, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, виконавець зобов'язався надати замовнику протягом 2019 року послуги з експлуатації мереж водовідведення (надалі - послуги), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Абзац 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 4.2 договору встановлено, що протягом 5-ти (п'яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду виконавець складає акт наданих послуг з зазначенням фактичних обсягів та вартості наданих замовнику послуг за даним договором.
Відповідно до п. 4.3 договору, сторони погодились, що акт наданих послуг є документом, що підтверджує факт надання виконавцем послуг за даним договором замовнику. Прийом-передача акту наданих послуг та рахунку здійснюється сторонами шляхом передачі їх виконавцем до канцелярії Замовника. Замовник зобов'язаний, не пізніше 5 (п'яти) робочих днів після отримання акту наданих послуг, повернути виконавцю підписаний та засвідчений власною печаткою належний йому екземпляр акту або, у разі наявності підстав, надати свої мотивовані зауваження.
Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов договору № 19/2-ППЗ від 05.02.2019р. позивачем в період з серпня 2019р. по грудень 2019р. було надано відповідачу послуг на загальну суму 1 091 004,67 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками останніх актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: № Пр/10615 від 31.08.2019р. на суму 238 797,29 грн.; № Пр/11849 від 30.09.2019р. на суму 190 351,75 грн.; Пр/15033 від 31.10.2019р. на суму 259 939,70 грн.; Пр/16073 від 30.11.2019р. на суму 161 543,46 грн.; Пр/17243 від 31.12.2019р. на суму 240 372,47 грн.
На підставі вищезазначених актів позивачем було сформовано рахунки: №Пр/10615 від 31.08.2019р. на суму 238 797,29 грн.; №Пр/11849 від 30.09.2019р. на суму 190 351,75 грн.; Пр/15033 від 31.10.2019р. на суму 259 939,70 грн.; № Пр/16073 від 30.11.2019р. на суму 161 543,46 грн.; №Пр/17243 від 31.12.2019р. на суму 240 372,47 грн.
Згідно п 4.4 договору, замовник оплачує надані за даним договором послуги шляхом здійснення прямого банківського переведення грошових коштів на рахунок виконавця у безготівкової формі після підписання відповідного акту прийому-передачі наданих послуг або акту наданих послуг (надалі - акт наданих послуг) згідно виставленого виконавцем рахунку, зареєстрованої виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та виданої в установленому законодавством порядку замовнику, до 20 числа місяця наступного за розрахунковим.
При цьому, ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" за отримані послуги в період з серпня 2019р. по грудень 2019р. згідно договору № 19/2-ППЗ від 05.02.2019р. розрахувався частково на загальну суму 429 149,04 грн., а саме: 11.03.2020р. - рахунок № Пр/10 615 від 31.08.2019р. - на суму 238 797,29 грн. та 16.03.2020р. - рахунок №Пр/11 849 від 30.09.2019р. - на суму 190 351,75 грн.
Решта заборгованості за надані згідно договору № 19/2-ППЗ від 05.02.2019р. послуги в сумі 661 855,63 грн., залишилась несплаченою.
Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем за отримані послуги в матеріалах справи відсутні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 661 855,63 грн.
Щодо вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 7.2 договору, за порушення замовником строків виконання зобов'язання, виконавець має право стягнути з замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 77 962,32 грн., нарахованої за загальний період з 21.09.2019р. по 23.02.2020р., вважає його вірним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних, нарахованих за загальний період з 21.09.2019р. по 23.02.2020р. в розмірі 8 569,78 грн., також вважає його вірними, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Стосовно інфляційних нарахувань, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, суд вказує, що такі нарахування не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Так, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Суд, здійснивши за допомогою системи "Ліга Закон" перевірку розрахунку позивача інфляційних нарахувань за прострочення сплати рахунків №10615, №11849, №15033, №16073 за загальний період з 21.09.2019р. по 23.02.2020р. , встановив його помилковість, з огляду на невірно визначений початок періоду заборгованості за рахунком №15033 від 31.10.2019р., у зв'язку з чим, судом було зроблено власний розрахунок інфляційних нарахувань, згідно з якими загальна сума інфляційних витрат складає 643,38 грн.
№ рахункуперіод заборгованості сума боргу сукупний індекс інфляції інфляційне збільшення суми боргу
10615 від 31.08.201921.09.2019-23.02.2020238 797,291,0051188,96
11849 від 30.09.201922.10.2019-23.02.2020190 351,750,998-382,03
15033 від 31.10.201921.11.2019-31.01.2020259 939,701,000-1,04
16073 від 30.11.201921.12.2019-23.02.2020161 543,460,999-162,51
Таким чином вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 643,38 грн.
Щодо клопотання відповідача про зменшення нарахованої позивачем суми пені, то суд зазначає наступне.
Так, відповідач в обґрунтування зменшення суми стягнення пені на 10%, зокрема, зазначає, про ступінь виконання зобов'язання (часткове погашення основного боргу), майновий стан підприємства (збитки понад 177 мільйонів), причини неналежного виконання зобов'язання (зокрема заборгованість контрагентів та третіх осіб перед ДП «МТП «Чорноморськ» у розмірі понад 255 мільйонів), відсутністю будь-яких доказів понесення збитків внаслідок допущеного з боку ДП «МТП «Чорноморськ» порушення грошових зобов'язань, незначність прострочення виконання, істотну соціальну роль, яку відіграє господарська діяльність відповідача, з метою недопущення погіршення фінансового стану ДП «МТП «Чорноморськ», з огляду на що, просить суд зменшити нараховану позивачем пеню до 7 796,23 грн., що складає 10% від суми заявленої до стягнення позивачем пені.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Господарський суд зауважує, що приписами чинного законодавства не встановлено переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких суд може зменшити неустойку, а, отже, вирішення вказаного питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
При цьому, господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на ненадання позивачем доказів понесення збитків внаслідок допущеного з боку ДП «МТП «Чорноморськ» порушення грошового зобов'язання, оскільки обов'язок доведення наявності підстав для зменшення штрафу покладений саме на відповідача.
Дослідивши подане відповідачем клопотання про зменшення пені на 10%, перевіривши всі доводи, які містяться в ньому, врахувавши розмір несвоєчасного виконання відповідачем свого зобов'язання та розмір пені; обставини, на які посилався відповідач, суд не вбачає винятковості даного випадку та невідповідності розміру пені наслідкам порушення, а отже і підстав для зменшення нарахованої позивачем пені до 10%.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача на користь позивача: 661 855,63 грн. - основної заборгованості, 77 962,32 грн. - пені, 8 569,78 грн. - 3% річних та 643,30 грн. - інфляційних витрат.
З огляду на часткове задоволення позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6 , код ЄДРПОУ 01125672) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 38728418) 661 855 (шістсот шістдесят одну тисячу вісімсот п'ятдесят п'ять) 63 коп.- основної заборгованості, 77 962 (сімдесят сім тисяч дев'ятсот шістдесят дві) грн. 32 коп. - пені, 8 569 (вісім тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 78 коп. - 3% річних, 643 (шістсот сорок три) грн. 30 коп. - інфляційних витрат та 11 236 (одинадцять тисяч двісті тридцять шість) грн. 13 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення Господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 14 вересня 2020 р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко