65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"08" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2002/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Тарасенко Ю.Г.
за участю представників:
від позивача: адвокат Марочкін В.О. - ордер,
від відповідача 1: адвокат Боровик Б.М. - ордер,
від відповідача 2: не з'явився,
розглядаючи справу №916/2002/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бессарабія Плюс" (вул. Успенська, буд. 18, село Кубей, Болградський район, Одеська область, 68720)
до відповідачів: 1) Малого приватного підприємства Фірма «Ерідон» (вул. Воздвиженська, буд. 46, с. Княжичі, Києво-Святошинський район, Київська область, 08143);
2) Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чапського Артема Едуардовича (вул. Ланжеронівська, № 28, кв. 8, м. Одеса, 65026)
про визнання недійсною фінансової аграрної розписки та скасування внесеного приватним нотаріусом запису до Реєстру аграрних розписок
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бессарабія Плюс» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Малого приватного підприємства Фірма «Ерідон», Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чапського Артема Едуардовича, в якому просить:
- визнати недійсною фінансову аграрну розписку від 14.05.2019, яка підписана між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бессарабія Плюс» та Малим приватним підприємством Фірма «Ерідон», посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чапським А.Е., реєстр №1789, з моменту підписання;
- скасувати внесений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чапським Артемом Едуардовичем запис до Реєстру аграрних розписок за №1874 про видачу фінансової аграрної розписки від 14.05.2019, реєстр №1789, яка підписана між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бессарабія Плюс» та Малим приватним підприємством Фірма «Ерідон».
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.07.2020р. прийнято позовну заяву /вх.№ 2070/20/ до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу №916/2002/20 розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Дослідивши матеріали справи в цілому, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Бессарабія Плюс" до Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чапського Артема Едуардовича підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Положеннями ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття провадження у справі.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Отже, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає положенням ст. 4 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, мають господарський характер.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.08.2019 року по справі № 914/804/18 дійшла висновку, що критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Варто зауважити, що предметом спору по даній справі є позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бессарабія Плюс", зокрема, про скасування, внесеного приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чапським Артемом Едуардовичем, запису до Реєстру аграрних розписок за №1874 про видачу фінансової аграрної розписки від 14.05.2019, реєстр №1789, яка підписана між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бессарабія Плюс» та Малим приватним підприємством Фірма «Ерідон».
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат»
Частиною першою статті 1 Закону встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Частиною другою статті 1 Закону передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Відповідач є обов'язковим учасником господарського процесу - його стороною. Основною ознакою сторін процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.
Спори за позовами про визнання недійсною фінансової аграрної розписки та скасування внесеного приватним нотаріусом запису розглядається судом у порядку господарського судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів.
Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує дійсність фінансової аграрної розписки, що посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чапським А.Е.
Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов'язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов'язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.
Справи за спорами щодо визнання недійсною фінансової аграрної розписки та скасування внесеного приватним нотаріусом запису до Реєстру аграрних розписок мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.
Відповідачем у таких справах є особа, з якою позивачем було укладено та підписано фінансову аграрну розписку та на користь якої було вчинено виконавчий напис, якими було порушено право позивача. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що приватний нотаріус є неналежним відповідачем у цій справі та звертає увагу, що відповідальність за дійсність укладеної між сторонами фінансової аграрної розписки покладається не на нотаріуса, а на особу, яка є кредитором за вказаною аграрною розпискою.
Разом з тим згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (частина перша статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб'єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Згідно із пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Отже, суд приходить до висновку, що приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чапський А.Е. діяв як суб'єкт владних повноважень, дії якого щодо позивача останній вважає неправомірними та такими, що порушують його права.
Суд зазначає, що до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (провадження № 12-58гс18).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Зважаючи на наведене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бессарабія Плюс" до Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чапського Артема Едуардовича про визнання недійсною фінансової аграрної розписки та скасування внесеного приватним нотаріусом запису до Реєстру аграрних розписок, у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Суд роз'яснює стороні, що у відповідності до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 46, 76, 86, п.1 ч.1 ст.231, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд -
Провадження по справі №916/2002/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бессарабія Плюс" до Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чапського Артема Едуардовича про визнання недійсною фінансової аграрної розписки та скасування внесеного приватним нотаріусом запису до Реєстру аграрних розписок - закрити.
Ухвала набирає законної сили 08.09.2020р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст ухвали складено 14.09.2020р
Суддя О.В. Цісельський