65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"07" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/4314/15
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Петрова В.С.
при секретарі Граматик Г.С.
за участю представників:
від позивача (стягувача-заявника) - Вірт С.О.,
від відповідача (боржника) - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Антимонопольного комітету України про видачу дубліката наказу господарського суду та про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу суду (вх. № 2-3641/20 від 25.08.2020 р.) по справі № 916/4314/15 за позовом Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПТР" про стягнення штрафу у розмірі 800000,00 грн. та пені в сумі 800000,00 грн., -
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.12.2015 р. у справі № 916/4314/15 позов Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПТР" про стягнення штрафу у розмірі 800000,00 грн. та пені в сумі 800000,00 грн. задоволено та з останнього до державного бюджету стягнуто штраф в сумі 800000,00 грн. та пеню в розмірі 800000,00 грн., а також судовий збір в сумі 24000,00 грн.
26.01.2016 р. на виконання вказаного рішення господарським судом Одеської області були видані накази про його примусове виконання щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПТР" до державного бюджету штрафу у розмірі 800000,00 грн. та пені в сумі 800000,00 грн., а також судового збору в сумі 24000,00 грн.
25.08.2020 р. Антимонопольний комітет України звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про видачу дублікату наказу суду у справі № 916/4314/15 від 26.01.2016 р. та про поновлення пропущеного строку для пред'явлення вказаного наказу суду до виконання згідно п.п. 19.4 п. 19 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017 р.) та ст. 329 ГПК України. В обґрунтування поданої заяви позивач вказує про втрату органом ВДВС вказаного наказу господарського суду в ході виконавчого провадження, а також пропущення заявником строку, встановленого для пред'явлення виданого судом наказу до виконання, з поважних причин.
Зокрема, як вказує заявник, на виконання судового рішення від 11.12.2015 р. у справі № 916/4314/15 господарським судом Одеської області 26.01.2016 р. видано судовий наказ № 916/4314/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПТР" до державного бюджету штрафу у розмірі 800000,00 грн. та пені в сумі 800000,00 грн. Вказаний виконавчий документ із заявою від 24.02.2016 р. № 300-29/01-1878 був направлений на примусове виконання до Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та зазначена заява була отримана ВДВС 27.02.2016 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303504403249. В подальшому, як зазначає заявник, постановою ВДВС від 11.03.2016 р. відкрито виконавче провадження ВП № 50483730 з виконання зазначеного вище наказу суду.
При цьому за ствердженнями заявника, Комітетом як стягувачем у виконавчому провадженні згідно ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" протягом 2016-2020 рр. неодноразово запитувалася у телефонному режимі у державного виконавця інформація про хід виконавчого провадження та про вжиті заходи щодо своєчасного і повного виконання зазначеного наказу суду. Однак, ВДВС відповідної інформації не надавав. Також Комітетом надсилались запити до ВДВС (а саме: від 29.04.2016 р. № 300-20.3/02-4569 та від 02.10.2018 р. № 300-29/02-12920) про надання інформації про стан виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного наказу, наразі Комітет просив надати постанови, прийняті у ході виконавчого провадження по виконанню зазначеного наказу суду. Проте, ВДВС фактично не реагував на вказані запити. Водночас заявник додає, що 06.11.2018 р. АМК отримано лист ВДВС від 01.11.2018 р. № 37533, в якому ВДВС повідомив про винесення державним виконавцем постанови ВП № 50483730 від 30.06.2017 р. про повернення виконавчого документу стягувачу, копію якої було додано до листа. Однак, як стверджує заявник, оригінал постанови ВП № 50483730 про повернення виконавчого документу стягувачу до Комітету не надходив. До того ж, Комітет звернувся до ВДВС з листом від 22.11.2018 р. № 300-29/02-15485, в якому просив надіслати на адресу Комітету оригінал постанови ВП № 50483730 про повернення виконавчого документу стягувачу, а також оригінал наказу суду від 26.01.2016 р. № 916/4314/15, або повідомити коли і кому було направлено зазначену постанову ВДВС і наказ суду із доданням копій підтверджуючих документів про надіслання та отримання. Враховуючи те, що Комітет не отримав затребувані документи та інформацію від ВДВС, за ствердженнями заявника, останній звернувся до Управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області зі скаргою від 15.10.2019 р. № 300-29/01-13195 на бездіяльність державного виконавця ВДВС. 18.11.2019 р. Комітетом отримано лист Управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області від 06.11.2019 р. № 09.2-9970, в якому було зазначено, що 30.06.2017 р. державним виконавцем винесено постанову ВП № 50483730 про повернення виконавчого документу стягувачу, зазначено, що наказ суду повернуто стягувачу, а також надано лише копію зазначеної постанови про повернення виконавчого документу. Наразі заявник зазначає, що оригінал постанови ВП № 50483730 про повернення виконавчого документу стягувачу, а також оригінал зазначеного наказу суду до Комітету не надходили, також ВДВС відмовився надати Комітету документи, які б підтвердили надіслання та отримання Комітетом зазначеної постанови ВДВС та наказу суду. Враховуючи вищезазначене, за ствердженнями заявника, останній повторно звернувся до ВДВС із листом від 26.11.2019 р. № 300-29/02-15517, в якому просив надіслати на адресу Комітету оригінал постанови ВП № 50483730 про повернення виконавчого документу стягувачу, а також оригінал наказу суду від 26.01.2016 р. № 916/4314/15 або повідомити коли і кому було направлено зазначену постанову ВДВС та наказ суду із доданням копій підтверджуючих документів про надіслання та отримання. Однак, як стверджує заявник, ВДВС повторно відмовився надати Комітету оригінал постанови ВП № 50483730 про повернення виконавчого документу стягувачу та оригінал зазначеного наказу суду, також ВДВС повторно відмовився надати Комітету документи, які б підтвердили надіслання та отримання Комітетом зазначеної постанови ВДВС та наказу суду. Таким чином, заявник вважає, що ВДВС оформив постанову ВП № 50483730 про повернення виконавчого документу стягувачу, але Комітету не надсилав ані зазначеної постави, ані оригіналу зазначеного наказу суду. На думку заявника, саме бездіяльність ВДВС призвела до того, що наказ суду на теперішній час не виконано, наказ у Комітеті відсутній, та на виконанні у ВДВС не перебуває, а отже є втраченим саме ВДВС. При цьому заявник наголошує, що строк пред'явлення наказу суду від 26.01.2016 р. № 916/4314/15 до відповідного ВДВС пропущений Комітетом з причин, не залежних від Комітету, що підтверджується документами, доданими Комітетом до заяви, а тому такий пропуск строку є поважним.
Наразі 15.12.2017 р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.
В п.п. 19.1, 19.2 п. 19 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VІІІ, чинній з 15.12.2017 р.) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів оформлення і видача виконавчих документів здійснюються в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.08.2020 р. у справі № 916/4314/15 заяву Антимонопольного комітету України про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу суду у цій справі прийнято до провадження та розгляд заяви призначено в засіданні суду на 07 вересня 2020 р. о 10 год. 00 хв.
У судове засідання представник відповідача (боржника) не з'явився. Однак, згідно положень ч. 2 ст. 329 ГПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали заяви Антимонопольного комітету України, заслухавши пояснення представника заявника (стягувача), господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається зі змісту заяви Антимонопольного комітету України про видачу дублікату наказу господарського суду та поновлення строку для його пред'явлення, вказаний наказ господарського суду Одеської області від 26.01.2016 р. у справі № 916/4314/15 перебував на виконанні Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеської області.
Також з матеріалів поданої заяви вбачається, що 29.04.2016 р. Антимонопольний комітет України звертався до Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеської області із інформаційним запитом щодо стану виконання наказу господарського суду Одеської області від 26.01.2016 р., а саме просило надіслати на адресу Комітету постанову про відкриття виконавчого провадження та інших постанов, прийнятих у ході виконавчого провадження, а також повідомити заявника про вжиті заходи щодо своєчасного і повного виконання вказаного наказу суду.
02.10.2018 р. Антимонопольний комітет України вдруге звернувся до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеської області із інформаційним запитом щодо стану виконання наказу господарського суду Одеської області від 26.01.2016 р., а саме просило надіслати на адресу Комітету постанову про відкриття виконавчого провадження та інших постанов, прийнятих у ході виконавчого провадження, а також повідомити заявника про вжиті заходи щодо своєчасного і повного виконання вказаного наказу суду.
На вказаний інформаційний запит Антимонопольного комітету України 01.11.2018 р. Другим Приморським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в листі за вих. №37533 надана відповідь про те, при виконанні наказу № 916/4314/15, виданого 26.01.2016 р. господарським судом Одеської області про стягнення з ТОВ "СПТР" на користь держави грошових кіптів в сумі 800000,00 грн., державним виконавцем Відділу була винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим виконавчий документ повернуто. При цьому до вказаного листа додано копії постанов про відкриття виконавчого провадження та про повернення виконавчого документа стягувачу.
22.11.2018 р. заявник знову звернувся до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеської області із інформаційним запитом, в якому вказав, що Комітетом 06.11.2018 р. отримано лист ВДВС від 01.11.2018 р. № 37532, в якому заявник просив надіслати на адресу Комітету постанову про повернення виконавчого документу стягувачу ВП № 50483730, а також оригінал наказу господарського суду Одеської області від 26.01.2016 р. № 916/4314/15 або повідомити коли та кому було направлено зазначену постанову ВДВС та наказ суду із доданням копій підтверджуючих документів про надіслання та отримання.
В подальшому Антимонопольний комітет України звернувся до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеської області із скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій скаржник просив вжити заходів реагування щодо бездіяльності державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси по зобов'язанню державного виконавця провести виконавчі дії щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 26.01.2016 р. № 916/4314/15 в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Наразі з матеріалів заяви вбачається, що на вказану скаргу Антимонопольного комітету України Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеської області листом від 06.11.2019 р. за вих. № 09.2-9970 повідомило, що у провадженні Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (на теперішній час - Другий Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області) перебувало виконавче провадження № 50483730 з примусового виконання наказу № 916/4314/15, виданого 26.01.2016 р. господарським судом Одеської області про стягнення з ТОВ "СПТР" на користь держави штрафу у розмірі 800000,00 грн. та пені у розмірі 800000,00 грн., яке згідно пункту 5 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" 30.06.2017 р. завершено (виконавчий документ повернуто стягувачеві).
З огляду на вказане, 26.11.2019 р. Антимонопольний комітет України знову звернувся до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеської області із інформаційним запитом, в якому просив надіслати на адресу Комітету постанову про повернення виконавчого документу стягувачу ВП № 50483730, а також оригінал наказу суду від 26.01.2016 р. № 916/4314/15 або повідомити коли і кому було направлено зазначену постанову ВДВС і наказ суду із доданням копій підтверджуючих документів про надіслання та отримання.
Разом з тим, виходячи з наведених обставин, Антимонопольним комітетом України так і не був отриманий оригінал наказу суду від 26.01.2016 р. у справі № 916/4314/15 після його повернення Приморським ВДВС згідно постанови від 30.06.2017 р.
Як визначено в п.п. 19.4 п. 19 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017р.), у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Так, втрата наказу суду на примусове виконання рішення господарського суду є підставою для видачі дублікату такого наказу, однак до закінчення встановленого строку для пред'явлення наказу до виконання.
Як передбачалось в ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент видачі наказу), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Враховуючи викладене, строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Одеської області від 26.01.2016 р. на примусове виконання судового рішення по справі № 916/4314/15 було встановлено до 19.01.2017 р., який сплинув.
Так, обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку, встановленого для пред'явлення наказу господарського суду до виконання, заявник як стягувач послався на той факт, що стягувач не отримував постанову ВДВС від 30.06.2017 р. з оригіналом наказу суду від 26.01.2016 р., а тому наказ суду від 26.01.2016 р. був втрачений при пересиланні ВДВС.
Виходячи з аналізу положень ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання може бути відновлено саме у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними. При цьому суд зазначає, що причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 86 ГПК України.
Як випливає зі змісту відповіді Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеської області, виконавче провадження в АСВП № 50483730 з примусового виконання наказу № 916/4314/15, виданого 26.01.2016 р. господарським судом Одеської області про стягнення з ТОВ "СПТР" до державного бюджету штрафу у розмірі 800000,00 грн. та пені в сумі 800000,00 грн., було завершено 30.06.2017 р. на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Разом з тим слід зазначити, що з 05.10.2016 р. набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р., відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
При цьому положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент винесення ВДВС постанови про повернення наказу стягувачу) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема, у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).
Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент винесення ВДВС постанови про повернення наказу стягувачу) повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Також відповідно до положень ст. 12 Закону України „Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент винесення ВДВС постанови про повернення наказу стягувачу) строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
В свою чергу, з огляду на вищенаведені положення чинного законодавства, зазначений наказ суду по справі № 916/4314/15, який було видано судом до набрання чинності Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р., міг бути повторно пред'явлений стягувачем до виконання протягом трьох місяців згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження", перебіг яких розпочався з моменту повернення наказу ВДВС. Між тим з урахуванням винесення ВДВС постанови про повернення виконавчого документа від 30.06.2017 р., відповідно строк пред'явлення наказу господарського суду Одеської області від 26.01.2016 р. у даній справі сплинув 30.09.2017 року.
Однак, ті обставини, що заявник не отримував постанову Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 30.06.2017 р. про повернення виконавчого документа разом з оригіналом наказу суду від 26.01.2016 р., відповідно унеможливило своєчасне пред'явлення заявником до виконання наказу суду від 26.01.2016 р. у справі № 916/4314/15 у встановлений законодавством строк. Наразі господарський суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази направлення вказаним відділом ДВС зазначеної вище постанови від 30.06.2017 р. з оригіналом наказу суду від 26.01.2016 р.
Приймаючи до уваги наведені обставини, на думку суду, причини пропуску строку для пред'явлення до виконання виданого 26.01.2016 р. господарським судом у даній справі наказу на примусове виконання рішення суду щодо стягнення з ТОВ "СПТР" до державного бюджету штрафу у розмірі 800000,00 грн. та пені в сумі 800000,00 грн. є поважними, тому заява Антимонопольного комітету України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення вказаного наказу суду у даній справі до виконання підлягає задоволенню.
Поряд з цим, враховуючи поновлення судом стягувачу строку для пред'явлення до виконання наказу суду на примусове виконання рішення господарського суду у даній справі від 26.01.2016 р. та втрату вказаного наказу суду, суд вважає за необхідне видати стягувачу дублікат такого наказу суду відповідно до приписів п.п. 19.4 п. 19 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Більш того, слід зазначити, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду"
Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах "Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції".
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", рішення Європейського суду від 15.10.2009р.).
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
З огляду на викладене та з урахуванням того, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, суд зазначає, що поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу спрямоване саме на захист прав заявника.
Керуючись п.п. 19.1, 19.2, 19.4 п. 19 Розділу ХІ "Перехідні положення", cт.ст. 329, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Антимонопольного комітету України про видачу дубліката наказу господарського суду та про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу суду від 26.01.2016 р. у справі № 916/4314/15 задовольнити.
2. Поновити Антимонопольному комітету України пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Одеської області від 26.01.2016 р. у справі № 916/4314/15 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПТР" до державного бюджету штрафу у розмірі 800000,00 грн. та пені в сумі 800000,00 грн.
3. Видати Антимонопольному комітету України дублікат наказу господарського суду Одеської області від 26.01.2015 р. по справі № 916/4314/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПТР" до державного бюджету штрафу у розмірі 800000,00 грн. та пені в сумі 800000,00 грн.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали підписано 14 вересня 2020 р.
Суддя В.С. Петров
про примусове виконання рішення
"26" січня 2016 р.Справа № 916/4314/15
На виконання рішення господарського суду Одеської області від 11.12.2015 р. у справі
№ 916/4314/15, що набрало законної сили 18.01.2016 р.
СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „СПТР" (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 41, кв. 5; код ЄДРПОУ 26508026) до державного бюджету (р/р № 31118106700010 УК у Солом'янському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 38050812, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код за бюджетним класифікатором 21081100, символ звітності 106) штраф в сумі 800000/вісімсот тисяч/грн. 00 коп. та пеню в розмірі 800000/вісімсот тисяч/грн. 00 коп.
Наказ дійсний для пред'явлення до Відділу Державної виконавчої служби по 19.01.2017 р.
Суддя Петров Володимир Степанович