79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.09.2020 справа № 914/1163/20
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Райссаус унд Баумберг Машиненбау ГМБХ» (Реєстраційний номер: HRB 12811, 04523, Пегау, Вербен Цум Монархенхюгель, 23, Німеччина)
до Відповідача: Державне підприємство «Львівський бронетанковий завод» (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73, ЄДРПОУ 07985602)
про: стягнення грошових коштів у загальній сумі 248 614,98 грн.
Суддя: Горецька З.В.
Секретар: Пукач М.В.
Представники:
Позивача: Клеветенко Андрій Анатолійович - адвокат;
Відповідача: Пеньковський Артем Алімович - представник.
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.46 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Акорд".
ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙССАУС УНД БАУМБЕРГ МАШИНЕНБАУ ГМБХ" до Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод" про стягнення заборгованості у розмірі 248 614,98 грн.
Ухвалою від 19.05.2020 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Ухвалою від 11.08.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.
Рух справи відображено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.
Відповідачем 09.06.2020 року подано відзив на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві.
Позивачем 31.07.2020 року подано відповідь на відзив в якості підтвердження доводів викладених в позовній заяві.
Судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.
Враховуючи те, що норми ст. 81 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору, суд вважає за можливе ухвалити рішення в цій справі.
Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 08.09.2020 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Аргументи позивача.
З позовної заяви вбачається, що 16.12.2014 року між Державним підприємством «Львівський бронетанковий завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Райссаус унд Баумберг Машиненбау ГМБХ» укладено договір №AU-3400497 (Далі Договір).
На виконання умов Договору Позивачем було поставлено до Відповідачу обладнання для формувальної дільниці та дільниці регенерації ливарного виробництва.
Відповідно до пункту 2.5 Договору Оплата вартості поставленого обладнання і послуг здійснюється у валюті євро в наступному порядку:
2.5.1. 30% (тридцять): авансовим платежем протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати укладення Договору, згідно виставленого рахунку.
2.5.2. 60% (шістдесят): протягом 5 банківських днів після підтвердження готовності обладнання до відвантаження, згідно виставленого рахунку.
2.5.3. 10% (десять): кінцевий розрахунок Замовник проводить протягом 5 банківських днів після підписання Акту введення обладнання в експлуатацію на підставі рахунку.
Замовник згідно з рахунком від 16.12.2014 року RE-3400643 сплачено 38 700 євро за обладнання, згідно з рахунком від 22.04.2015 року RE-3500184 - 77 400 євро за обладнання, загалом 116 100 євро.
Проте, 8100 євро, в еквіваленті у національну валюту станом на 06.05.2020 року згідно офіційного курсу НБУ складає 237 079, 71 грн., за поставлене обладнання залишається не оплаченою.
17.02.2020 року Позивач звернувся з претензією про відшкодування 10 % вартості поставленого обладнання. В претензії Позивач зазначає, що поставлене обладнання не вводиться в експлуатацію з серпня 2015 року з причин бездіяльності Відповідача та з підстав, які не залежать від Позивача. Більш того на адресу Відповідача надсилались повідомлення, щодо необхідності введення поставленого обладнання в експлуатацію та остаточного розрахунку по договору, однак такі були проігноровані.
Крім того, Позивач в своїх поясненнях від 07.09.2020 року зазначає, що Відповідач 27.10.2016 листом №2775 підтвердив актуальність введення обладнання в експлуатацію, однак просив відтермінувати дату такого введення через фінансові труднощі та несприятливі погодні умови.
Позивач також повідомив, долучивши до матеріалів справи листи електронної переписки, що 29.01.2019 року та 04.11.2019 року звертався до Відповідача з пропозицією введення обладнання в експлуатацію та компенсацією залишку суми по договору, однак такі залишені без відповіді та задоволення.
Позивач за період з 02.03.2020 року по 06.05.2020 року розрахував пеню в розмірі 8 356,08 гривень, інфляційні витрати 1896,63 гривень та три проценти річних 1282,56 гривень.
У відповіді на відзив Позивач підтримав аргументи висвітлені в позовній заяві, заперечив пропуск перебігу позовної давності та підтвердив повноваження на представництво.
Аргументи відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що Позивачем в порушення п. 2.5.3. Договору, обладнання, яке ним поставлено не введено в експлуатацію, тому ним не здійснено оплату залишку за поставку товару в сумі 8 100 євро. Привів аргументи щодо пропуску позовної давності та щодо неналежно оформленого представництва (позивачем та його представником не було надано суду зворотну сторону ордеру, де мають бути прописані обмеження представника стосовно правомочності адвоката).
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Між Державним підприємством «Львівський бронетанковий завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Райссаус унд Баумберг Машиненбау ГМБХ» укладено договір №AU-3400497.
На умовах цього договору Постачальник зобов'язується виготовити та поставити обладнання для формувальної дільниці та дільниці регенерації, у кількості та за ціною і номенклатурі згідно специфікації, що є невід'ємною частиною Договору (Додаток №1 до Договору) (п. 1.1 Договору).
Товариством з обмеженою відповідальністю «Райссаус унд Баумберг Машиненбау ГМБХ» поставлено товар на загальну суму 116 100 євро.
Відповідно до пункту 2.5 Договору Оплата вартості поставленого обладнання і послуг здійснюється у валюті євро в наступному порядку:
2.5.1. 30% (тридцять): авансовим платежем протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати укладення Договору, згідно виставленого рахунку.
2.5.2. 60% (шістдесят): протягом 5 банківських днів після підтвердження готовності обладнання до відвантаження, згідно виставленого рахунку.
2.5.3. 10% (десять): кінцевий розрахунок Замовник проводить протягом 5 банківських днів після підписання Акту введення обладнання в експлуатацію на підставі рахунку.
Не оплаченою залишилась сума в розмірі 8100 євро, в еквіваленті у національну валюту станом на 06.05.2020 року згідно офіційного курсу НБУ складає 237 079, 71 грн., в якості 10 % кінцевого розрахунку за Договором №AU-3400497.
Позивач звернувся до відповідача з претензією про добровільне відшкодування 10 % вартості поставленого обладнання, однак така залишена без задоволення.
Зважаючи на неналежне виконання Відповідачем своїх обов'язків за договором Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості в сумі 248 614,98 грн., з яких основна заборгованість по оплаті поставленого обладнання складає 237 079,71 грн., пеня - 8 356,08 грн., три проценти річних - 1 282,56 грн., інфляційні втрати у розмірі - 1 896,63 грн.
ОЦІНКА СУДУ.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором поставки.
Як передбачено ч.1 ст.712 ЦК України та ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як визначено ч.ч. 1, 2 ст.692, ч.1 ст.693 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Так, у п. 2.5 передбачена оплата вартості поставленого Обладнання і послуг в наступній послідовності 30 % авансовим платежем, 60% після готовності обладнання до відвантаження, 10 % після підписання акту введення обладнання в експлуатацію на підставі рахунку.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Так, за ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням пунктів 3.1, 3.4 Договору Постачальник вважається таким, що виконав свої обов'язки із поставки Обладнання, а Замовник набув права власності на таке Обладнання, та відсутність від Відповідача претензій щодо якості та комплектності переданого Обладнання свідчить про належне виконання обов'язків по договору.
Беручи до уваги вищевикладене, Позивачем вчинялись усі необхідні дії з метою введення обладнання в експлуатацію, крім того Відповідач листом від 27.10.2016 року підтвердив факт поставки обладнання належної якості та комплектності, однак з причин, які не залежали від Позивача просив відстрочити введення такого обладнання в експлуатацію. Відповідач фактично позбавив об'єктивної можливості введення обладнання в експлуатацію Позивачем.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Водночас, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України).
Згідно із ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідачем не виконано зобов'язання за договором, що в свою чергу позбавило можливості Позивача ввести обладнання в експлуатацію та в свою чергу провести кінцевий розрахунок Відповідачем.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. (ч.5 ст. 261 ЦК України).
Договором не визначено момент введення обладнання в експлуатацію, а тому перебіг позовної давності необхідно проводити з моменту пред'явлення претензії від 17.02.2020 року.
Повноваження представника Позивача оформлені належним чином у відповідності до Рішення Ради Адвокатів України №41 від 12.04.2019 року.
Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом проведено розрахунок пені, 3% річних та інфляційних витрат та встановлено, що такі проведено вірно та в межах чинного законодавства.
Враховуючи те, що Відповідачем не подано достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів з метою забезпечення введення обладнання в експлуатацію, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райссаус унд Баумберг Машиненбау ГМБХ» про стягнення 248 614,98,00 грн. підлягають задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Відповідно до ч.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак судовий збір покладається на Відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Ухвалив:
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73, ЄДРПОУ 07985602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райссаус унд Баумберг Машиненбау ГМБХ» (Реєстраційний номер: HRB 12811, 04523, Пегау, Вербен Цум Монархенхюгель, 23, Німеччина) заборгованість в сумі 248 614, 98 грн., з яких основна заборгованість по оплаті поставленого обладнання за договором №AII-3400497 від 16.12.2014 року у розмірі 237 079,71 грн., пеня - 8356,08 грн., три проценти річних - 1 282,56 грн., інфляційні витрати у розмірі - 1 896,63 грн.
3. Стягнути з Державного підприємства Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73, ЄДРПОУ 07985602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райссаус унд Баумберг Машиненбау ГМБХ» (Реєстраційний номер: HRB 12811, 04523, Пегау, Вербен Цум Монархенхюгель, 23, Німеччина) судові витрати в розмірі 3729,22 грн.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено та підписано суддею 14.09.2020 року
Суддя З.В. Горецька