вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" вересня 2020 р. Справа№ 910/3615/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Калатай Н.Ф.
Зубець Л.П.
за участю представників: не викликались
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД"
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2020р.
у справі № 910/3615/20 (суддя Пукшин Л.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 6 080,74 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 6 080,74 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає те, що відповідач під час здійснення перевезення вантажу залізничним транспортом за залізничними накладними порушив взяті на себе зобов'язання та здійснив доставку вантажу з простроченням строків поставки, що стало наслідком нарахування йому штрафу у розмірі 6 080,74 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 року у справі № 910/3615/20 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 6 080 (шість тисяч вісімдесят) грн 74 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 року у справі № 910/3615/20 в частині відмови у стягненні 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу скасувати та прийняти у цій частині нове рішення, яким стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн, у решті рішення суду першої інстанції залишити без змін. Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2020 року, справу № 910/3615/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. - головуюча суддя; судді - Калатай Н.Ф., Зубець Л.П.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 року у справі № 910/3615/20 посилаючись на те, що повний текст оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 року позивачем отримано 18.05.2020 року. Окрім цього, заявник посилається на п. 4 розділу Х Прикінцеві положення ГПК України в частині продовження строку на апеляційне оскарження на період дії карантину.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2020р. задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 року у справі № 910/3615/20 та поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" та зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 року у справі № 910/3615/20. Роз'яснено учасниками, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.
20.07.2020р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2020 у справі № 910/3615/20 без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження).
Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Судом першої інстанції справа № 910/3615/20 розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.
Задовольняючи частково вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн. суд першої інстанції виходив з того, що ціна спору у даній справі не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справу було вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки справа №910/3615/20 є малозначною, отже заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є не співмірним із складністю справи та ціною позову у розмірі 6 080,74 грн, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо зменшення витрат на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн., виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги № 01-02 від 03.02.2020; ордер на надання правничої (правової) допомоги № 1002411 від 20.02.2020, виданий на ім'я адвоката Накоп'юка Я.В., акт виконаних робіт (наданих послуг) № 01-02/33 від 02.03.2020, рахунок на оплату № 01-02/33 від 02.03.2020 на суму 4 000,00 грн; платіжне доручення № 395 від 02.03.2020 на суму 4 000,00 грн; копію свідоцтва про право Накоп'юка Я.В. на зайняття адвокатською діяльністю №ЧК № 001243 від 16.12.2019.
Матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4000,00 грн.
Для визначення суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, оскільки заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним із складністю справи та ціною позову у розмірі 6 080,74 грн., обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Вищий господарський суд України у своїй постанові від 22.11.2017 у справі № 914/434/17 зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2020р. у справі № 910/3615/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 12.05.2020р. у справі № 910/3615/20 - без змін.
2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД".
3. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 12.05.2020р. у справі № 910/3615/20.
4. Матеріали справи № 910/3615/20 повернути до Господарського суду м. Києва.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений 14.09.2020р.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді Н.Ф. Калатай
Л.П. Зубець