вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" вересня 2020 р. Справа № 925/35/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Пашкіної С.А.
секретар судового засідання Ярмоленко С.М.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області
на рішення господарського суду Черкаської області від 28.08.2019 р. (повний текст складено 04.09.2019 р.)
у справі № 925/35/19 (суддя - Кучеренко О.І.)
за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу
до приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Твій Стиль"
про стягнення 162 893,15 грн.,-
Заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Черкаській області звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Твій Стиль" (далі - ПП "ВКФ "Твій Стиль") про стягнення 162 893,15 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною екологічною інспекцією у Черкаській області проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища ПП "ВКФ "Твій Стиль", в результаті якої були встановлені порушення природоохоронного законодавства та розраховано розмір збитків завданих державі внаслідок здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 28.08.2019 р. у справі № 925/35/19 відмовлено в задоволенні позову.
Мотивуючи рішення, судом першої інстанції встановлено, що позовна заява про стягненням на користь держави заподіяних порушенням природоохоронного законодавства збитків подана прокурором в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Черкаській області, як уповноваженого державою органу на здійснення відповідних функцій. Утім на день розгляду справи на території Черкаської області вказані функції вже здійснював уповноважений державою орган - Державна екологічна інспекція Центрального округу. Тож, суд дійшов висновку, що Державна екологічна інспекція у Черкаській області за заявленою прокуратурою в її інтересах вимогою є неналежним позивачем у справі, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні позову.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Черкаської області звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення, прокурор зазначав, що Державна екологічна інспекція у Черкаській області є належним позивачем в даному спорі до повної ліквідації та внесенням запису щодо припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому судом першої інстанції неправомірно відмовлено у задоволенні позову з підстав неналежності позивача у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Руденко М.А., Дідиченко М.А., відкрито апеляційне провадження та вирішено здійснювати розгляд апеляційної скарги за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Смірнова Л.Г., Руденко М.А., справу призначено до розгляду на 12.12.2019 р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю., оголошено перерву до 29.01.2020 р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 р. оголошено перерву до 10.02.2020 р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Поляк О.І., Пономаренко Є.Ю., замінено позивача - Державну екологічну інспекцію у Черкаській області на його правонаступника - Державну екологічну інспекцію Центрального округу (36039, Полтавська обл., місто Полтава, Київський район, вул. Коцюбинського, буд. 6; ЄДРПОУ 42149108); зобов'язано Черкаську місцеву прокуратуру направити копію позовної заяви з додатками Державній екологічній інспекції Центрального округу; зобов'язано прокуратуру Черкаської області направити копію апеляційної скарги з додатками Державній екологічній інспекції Центрального округу; відкладено розгляд справи на 18.03.2020 р.
04.03.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від Черкаської місцевої прокуратури надійшло повідомлення щодо виконання вимог вищевказаної ухвали.
З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненою коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, справа була знята з розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 р. призначено справу до розгляду на 22.04.2020 р.
22.04.2020 р. справу знято з розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 р. призначено справу до розгляду на 27.05.2020 р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 р. зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Черкаської області на рішення господарського суду Черкаської області від 28.08.2019 р. у справі № 925/35/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
03.08.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від прокуратури міста Києва надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, у зв'язку з прийняттям Великою Палатою Верховного Суду постанови від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2020 р., у зв'язку з перебуванням суддів Поляк О.І. та Пономаренка Є.Ю. у відпустках, сформовано новий склад колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Шаптала Є.Ю., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2020 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Шаптала Є.Ю., Пашкіна С.А., поновлено апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 02.09.2020 р.
В судовому засіданні, що відбулось 02.09.2020 р., прокурор вказував на обґрунтованість апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги. Відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Позивач не взяв участі у розгляді справи судом апеляційної інстанції, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. За висновками суду, неявка його представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за результатами перевірки ПП "ВКФ "Твій Стиль", Державною екологічною інспекцією у Черкаській області складено акт позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 30/03/2017/ПЗ, в якому зазначено, що основними видами діяльності за КВЕД-2010 відповідача є: 31.01 виробництво меблів для офісів i підприємств торгівлі; 31.09 - виробництво інших меблів; 16.22 виробництво щитового паркету. На території підприємства розміщені наступні джерела утворення забруднюючих речовин атмосферного повітря: котли Калвiс (2 шт.) в приміщенні магазину та офісу, булерьян на дровах в меблевому цеху, піч на дровах, форматно-розкрiйний верстат SCM (1 шт.), кромко-облицювальний верстат Fеldеr (1шт.), прес для облицювання шпону Houfek (l шт.), калiбрувальний верстат Bouljog. На балансі підприємства знаходиться 60 одиниць автотранспортних засобів (фактично використовується підприємством 7, інші в оренді або не транспортабельні). Контроль вмісту забруднюючих речовин від пересувних засобів проводиться при технічному огляді.
Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у підприємства відсутній. Питання постановки (зняття) на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря не вирішено. Таким чином викид забруднюючих речовин здійснювався без відповідного дозволу, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 639 від 10.12.2008 р., яка зареєстрована у Міністерстві юстиції України від 21.01.2009 р. за № 48/16064 та довідки № 26/12-1 від 26.12.2017 р., проведено розрахунок розміру збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферу ПП "ВКФ "Твій Стиль", згідно з яким загальна сума завданих державі збитків за період з 21.12.2014 р. по 21.12.2017 р. складає 162 893,15 грн.
За твердженнями прокурора інспекцією на адресу відповідача було направлено претензію № 10-14/107/ЮР від 20.08.2018 р. щодо оплати 162 893,15 грн. збитків за надмірні викиди забруднюючих речовин в атмосферу. До листа було долучено розрахунок завданих збитків, за яким викиди здійснено котельною (дрова) та роботою деревообробного обладнання.
Відповідач добровільно не відшкодував заподіяні ним державі збитки, що стало підставою звернення прокурора до суду з позовом про стягнення їх розміру з відповідача у примусовому порядку.
В обґрунтування підстав для представництва екологічної інспекції в господарському суді, прокуратура вказувала на наступне.
На виконання постанови Кабінету Міністрів № 102 від 21.02.2018 р. "Питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища" та наказу Держекоінспекції України № 147 від 31.07.2017 р. розпочато процедуру ліквідації як юридичної особи Державної екологічної інспекції у Черкаській області.
На запит Черкаської місцевої прокуратури листом № 02-11/2529-1 від 05.10.2018 р. Державною екологічною інспекцією у Черкаській області було повідомлено, що враховуючи відсутність у інспекції, яка перебуває в стані ліквідації фінансування на сплату судового збору, вона просить забезпечити законне представництво інтересів держави в суд, шляхом звернення до суду з позовом щодо порушень вимог природоохоронного законодавства ПП "ВКФ "Твій Стиль".
Подаючи позов до суду, прокурор обґрунтовував його подання порушенням інтересів держави та зазначив, що інспекція самоусунулась від виконання своїх повноважень, в частині забезпечення відшкодування збитків завданих державі та не звернулась до суду з позовом про відшкодування збитків, що дає прокурору право на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру" на звернення до суду.
Державна екологічна інспекція є органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів держави зокрема щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об'єктами права власності Українського народу та наділена повноваженнями виступати позивачем у суді із вимогами про відшкодування збитків заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері навколишнього природного середовища. Водночас у спірних правовідносинах позивач, обмежившись направленням відповідачу претензії № 10-14/107/ЮР від 20.08.2018 р., не вчинивши дій щодо звернення до суду з відповідним позовом, що свідчить про нездійснення захисту інтересів держави позивачем та негативно впливає на дохідну частину бюджету та фінансування видатків держави та, відповідно, порушує інтереси держави.
Вказане свідчить про неналежне здійснення екологічною інспекцією захисту порушених інтересів держави та відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором.
Нормами частини 6 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Положеннями статтей 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
За змістом 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, зокрема, відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Зі змісту статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" випливає, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
На виконання вимог вказаного Закону наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 р. за № 48/16064, затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (далі - Методика), за змістом якої наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, у тому числі, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства. Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.
Наведені норми законодавства дають підстави для висновку, що здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за відсутності відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами є порушенням імперативних приписів Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
За змістом п.п. 3.11, 3.12 Методики, розрахунок маси викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється за встановленою Методикою формулою з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду. Такий час визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Факт усунення порушення може бути підтверджений, зокрема отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
При цьому, розрахунок розмірів відшкодування збитків здійснюється за формулою з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду.
Розрахунок шкоди, завданої державі внаслідок здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, екологічна інспекція розрахувала за Методикою на підставі відомостей (довідки № 26/12-1 від 26.12.2017 р.), одержаних під час проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією щодо дотриманням відповідачем вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Так, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідним є доведення таких фактів:
а) неправомірність поведінки особи: неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;
б) наявність шкоди, зокрема, втрату або пошкодження майна потерпілого. При цьому, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі;
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;
г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Для стягнення з відповідача збитків, заподіяних наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, необхідно встановити факт такого викиду. Встановлення факту порушення природоохоронного законодавства у вигляді наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря може мати місце при проведенні перевірки вимог природоохоронного законодавства.
Відповідно до п. 2.2 Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.
При визначенні розміру збитків позивачем використано розрахунковий метод.
Згідно підпункту 2.7.1 пункту 2.7 Методики, розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках: викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.
Так, інспекцією здійснено розрахунок відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підставі пункту 4.1 Методики, яким визначено, що розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за формулою: З = mі * 1,1П * Aі * Кт * Кзі, де З - розмір збитків, грн; mі - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на дату виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Aі - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої i забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.
Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.
Разом з тим, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.
Таким чином, маса наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря має розраховуватися на підставі пунктів 3.6 і 3.7 Методики.
Відповідно до п. 3.6 Методики, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
Згідно з пунктом 3.7 Методики за відсутності у відповідній документації суб'єкта господарювання інформації щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди, визначається за результатами інструментально-лабораторних вимірювань за формулою: mi = 3,6 х 10-6 х сBi х qv х T, де mi - маса викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення) цієї забруднюючої речовини без дозволу, т; сBi - середнє значення масової концентрації i-тої забруднюючої речовини за результатами вимірювань її вмісту в газопиловому потоці від джерела викиду (утворення) цієї забруднюючої речовини, мг/м3; qv - значення об'ємної витрати газопилового потоку від джерела викиду (утворення) i-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, м3/с; T - час роботи джерела викиду (утворення) i-тої забруднюючої речовини без дозволу, год.
За змістом п. 3.11 Методики, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
При цьому, вказівка у п. 3.11 Методики на необхідність урахування фактично відпрацьованого часу означає необхідність проведення розрахунку виключно за час (години) реальної роботи джерела викиду (без урахування періоду простою, як-от в нічний час тощо) загалом за період, в який здійснювались наднормативні викиди.
Однак, матеріали справи не містять даних інструментально-лабораторних вимірювань та характеристик джерел викиду відповідача.
З огляду на вищезазначене, суд позбавлений можливості встановити дійсний розмір збитків, завданих відповідачем державі в результаті викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря без дозволу на такі викиди, оскільки відсутній розрахунок суми збитків здійснений позивачем без проведення інструментально-лабораторних вимірювань в порушення пункту 3.7 Методики.
При цьому, позивачем невірно встановлено період нарахування збитків з урахуванням вимог Методики, зокрема, не враховано, відсутність інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел та отримання у зв'язку з цим достовірних вихідних даних для вірного розрахунку суми збитків. Крім того позивачем не було враховано вимог пункту 3.11 Методики, яким встановлено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається саме з моменту виявлення порушення (дата складення акта) до моменту його усунення (дата усунення порушення), причому з урахуванням фактично відпрацьованого таким джерелом часу.
Беручи до уваги вищезазначене, позовні вимоги не підлягали задоволенню, оскільки відсутній повний склад цивільного правопорушення, а саме: позивачем не доведено розмір шкоди, завданої протиправною поведінкою відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та заявленою до стягнення шкодою.
Відповідно до п. 4 ч. 1 та ч. 4 статті 277 ГПК України підставами для зміни судового рішення є неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права і прийшов до хибних висновків щодо неналежності позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, оскаржене апелянтом рішення господарського суду у даній справі у резолютивній частині - залишенню без змін, а мотивувальну частину рішення слід змінити повністю з підстав, викладених у цій постанові.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України суд,-
Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області на рішення господарського суду Черкаської області від 28.08.2019 р. у справі № 925/35/19 залишити без задоволення.
Резолютивну частину рішення господарського суду Черкаської області від 28.08.2019 р. у справі № 925/35/19 залишити без змін; змінивши мотивувальну частину повністю.
Матеріали справи № 925/35/19 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 11.09.2020 р.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Є.Ю. Шаптала
С.А. Пашкіна