Справа № 226/1714/20
ЄУН 226/1714/20
Провадження № 2/226/604/2020
09 вересня 2020 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючої - судді Клепка Л.І.,
при секретарі Попенко І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мирноград Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування вимог зазначила, що з відповідачем ОСОБА_2 вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з 06.02.2015 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В листопаді 2017 року через різні погляди на сімейні відносини і виникнення у зв'язку цим непорозумінь та сварок їх сім'я остаточно розпалася, і з зазначеного часу вони разом не проживають, спільного господарства не ведуть. Відповідач згідно рішення Димитровського міського суду Донецької області від 24.05.2018 року сплачує аліменти на утримання сина. Зазначаючи на тому, що в теперішній час вона проживає з іншим чоловіком, з яким має намір юридично оформити свої стосунки та що збереження попереднього шлюбу є неможливим і суперечить її інтересам, позивачка просить суд їх шлюб з відповідачем розірвати, поклавши судові витрати на відповідача.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду, до судового засідання не з'явилися, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність. Згідно заяви відповідача, позовні вимоги про розірвання шлюбу ним визнаються повністю.
Зважаючи на зазначені обставини та відсутність підстав для обов'язкової явки сторін, суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд без їх участі.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 06.02.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Димитровського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №40 (а.с.3). В шлюбі у них народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про його народження (а.с.4).
Згідно рішення Димитровського міського суду Донецької області від 24.05.2018 року з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання сина в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також аліменти на її утримання в розмірі ј частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку (а.с.9-12).
Як зазначається в позовній заяві і не заперечується відповідачем, шлюбно-сімейні стосунки між сторонами припинені, і бажання зберегти сім'ю жодна із сторін не виявила.
Регулювання сімейних відносин між подружжям здійснюється за правилами Сімейного Кодексу, згідно якого чоловік та жінка мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.
Кожен учасник сімейних відносин має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Одним із способів захисту, які встановлені Сімейним Кодексом, є припинення правовідношення.
Відповідно до ст.24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування до шлюбу не допускається. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, звернувшись відповідно до ч.1ст.110 цього Кодексу до суду з питання розірвання шлюбу. Підставою розірвання шлюбу відповідно до положень ст.112 Сімейного Кодексу є неможливість подальшого спільного життя подружжя і збереження їх шлюбу.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо судом буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їх дитини.
Як свідчать заяви та поведінка сторін, жодна із них зберігати шлюб не бажає, що вказує на їх взаємну байдужість до сімейних відносин та дає суду підстави вважати, що подальше збереження шлюбу між ними неможливе.
Обставин, які б перешкоджали розірванню шлюбу чи свідчили про те, що заява про розірвання шлюбу не відповідає дійсній волі дружини і чоловіка та що в разі розірвання шлюбу можуть бути порушені їхні особисті та майнові права або права їх дитини, судом не встановлено. Отже, їх шлюб підлягає розірванню. Спору майнового характеру чи з приводу виховання дитини матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем, як того просить позивачка, або відновити своє дошлюбне прізвище. Право вибору прізвища після розірвання шлюбу належить виключно особі, яка змінила його у зв'язку з реєстрацією шлюбу.
Вирішуючи питання судових витрат у справі, суд виходить з такого.
При зверненні до суду позивачкою сплачено 840,80 грн.
Згідно з вимогами ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Відповідно до ст.142 цього Кодексу у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Приймаючи до уваги, що відповідачем до початку розгляду справи по суті визнано позов, з нього на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 420,40 грн., інші 50% в розмірі 420,40 грн. підлягають поверненню позивачці з державного бюджету.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.104 п.2, 105 п.3, 110 п.1, 112, 113 Сімейного Кодексу України, ст.ст.2,5,12,13,141,142,200 ч.3, 259,263-265,273, 352,354,355 Цивільного процесуального Кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , податковий номер НОМЕР_1 , і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (до шлюбу Вузка), податковий номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , зареєстрований 06.02.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Димитровського міського управління юстиції у Донецькій області за актовим записом №40, розірвати, залишивши позивачці прізвище « ОСОБА_1 ».
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Стягнути з ОСОБА_2 , податковий номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 копійок.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у місті Мирнограді Донецької області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , податковий номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 копійок, сплаченого нею згідно квитанції від 15.07.2020 року, отримувач платежу Мирноградське УК/м.Мирноград/22030101, на розрахунковий рахунок UA 878999980313191206000005034, код отримувача 37803436, банк отримувача: 899998, Казначейство України (ел. адм. подат.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Клепка Л.І.