Провадження № 33/4820/565/20
Справа № 670/294/20 Головуючий в 1-й інстанції Волкова О. М.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бережний С. Д.
10 вересня 2020 року м.Хмельницький
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Бережний С.Д., з участю секретаря судового засідання Габая А.В., захисника - адвоката Теліцина А.М.., розглянувши апеляційну скаргу захисника - адвоката Теліцина А.М. на постанову Віньковецького районного суду Хмельницької області від 14 серпня 2020 року, -
Постановою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 14 серпня 2020 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , не працюючого,
визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 420 грн. 40 коп. судового збору.
За постановою судді, ОСОБА_1 17.05.2020 року о 17.00 год. в с. Осламів по вул. Київській керував автомобілем ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що було зафіксовано за допомогою приладу «DRAGER Alkotest 6810» ARAM-3576 на місці зупинки в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.9(а) ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Теліцин А.М. просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити. Вважає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою через неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права.
Вказує, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.6 ст.247 КУпАП у зв'язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 22 листопада 2018 року, що набрав чинності 01 липня 2020 року, яким було скасовано акт, який встановлював адміністративну відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП, в редакції на час вчинення адміністративного правопорушення.
Зазначає, що суд порушив право його підзахисного на захист, розглянувши справу у його відсутність, без належного повідомлення останнього про дату та час розгляду справ. Звертає увагу суду на те, що він повідомляв в судовому засідання 13.08.2020 року про неможливість явки його підзахисного у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікування та озвучив прохання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи на іншу дату, але не на наступний день, як призначив суд першої інстанції. Посилається на недопустимість такого доказу як відеозапис наданий відділом поліції, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення він не був зазначений як доказ. Також зауважує, що ОСОБА_1 , не був відсторонений працівниками патрульної поліції від керування транспортним засобом у встановленому законом порядку, жодних відомостей щодо виконання цих вимог закону поліцейськими, матеріали справи не містять, що також ставить під сумнів факт керування його підзахисним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Теліцина А.М. на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що вона задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддею були в повній мірі з'ясовані всі обставини, які відповідно до положень ст.280 КУпАП підлягають з'ясуванню, а також були досліджені надані докази та оцінені судом у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин, є обґрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи. Підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд дав вірну оцінку у їх сукупності.
Такий висновок ґрунтується на даних протоколу про адміністративне правопорушення від 17.05.2020 року серії ДПР 18 №238348, згідно якого ОСОБА_1 17.05.2020 року о 17.00 год. в с. Осламів по вул. Київській керував автомобілем ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що було зафіксовано за допомогою приладу «DRAGER Alkotest 6810» ARAM-3576 на місці зупинки в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.9(а) ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с. 2).
Згідно даних вимірювання алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 за допомогою технічного засобу «Драгер Алкотест 6810», що підтверджується роздруківкою від 17.05.2020 р., результат становить 1,28 проміле (а.с.3).
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого адміністративного правопорушення підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили, що ОСОБА_1 добровільно, погодився пройти перевірку для визначення стану сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та був згідний з його результатами. (а.с. 5,6)
Пояснення вказаних свідків узгоджуються та відповідають відеозапису з нагрудних камер працівника поліції та відео реєстратора, встановленого у службовому автомобілі поліцейських, якими зафіксовано: факт керування ОСОБА_1 у вказаний час та місці зазначеним транспортним засобом; процедуру огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків за допомогою спеціального технічного засобу.
Ці фактичні обставини справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у правопорушенні, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд критично відноситься до доводів апеляційної скарги захисника щодо розгляду справи у відсутність його підзахисного, чим порушені його права та обмежено у доступі до правосуддя. Як вбачається з матеріалів справи будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в судове засідання 14.08.2020 року ОСОБА_1 та його захисник Теліцин А.М. не з'явились, жодних клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду першої інстанції не надходило.
Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції приймав участь його захисник Теліцин А.М. який був уповноважений ОСОБА_1 для участі в судовому засіданні та користувався всіма правами, передбаченими КУпАП.
Доводи апелянта про те, що наданий працівниками поліції відеозапис є недопустимим доказом та не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, не спростовують висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.
Також є безпідставними доводи захисника про можливість закрити провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 22 листопада 2018 року, що набрав чинності 01 липня 2020 року, яким було скасовано акт, який встановлював адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в редакції на час вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно рекомендацій Верховного суду від 03.07.2020 року до 01 липня 2020 року ст. 130 КУпАП передбачала адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. До осіб, які до 01 липня 2020 року вчинили керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення.
Доводи захисника про порушення судом під час винесення оскаржуваної постанови норм КУпАП, оскільки відповідно до КУпАП не передбачено винесення резолютивної частини постанови, не беруться до уваги.
Загальні положення КУпАП, передбачають можливість застосування аналогії закону, в тому числі і КПК України, чим в даному випадку і керувався суд першої інстанції постановляючи дане судове рішення.
Твердження апелянта щодо спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності, не відповідають фактичним обставинам справи і не ґрунтуються на матеріалах справи.
Судове рішення прийнято 14.08.2020 року в межах зазначених строків . Оголошення повного тексту цього рішення 17.08.2020 року не є підствою для визнання постанови такою, що винесена з порушенням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
В апеляційній скарзі не наведено докази, якими б спростовувались висновки суду першої інстанції. Не надано таких доказів і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
З огляду на викладене вважаю, що апеляційна скарга є необґрунтованою. Судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а тому підстав для його скасування чи зміни немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову Віньковецького районного суду Хмельницької області від 14 серпня 2020 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - адвоката Теліцина А.М. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду С.Д. Бережний