Провадження № 33/4820/557/20
Справа № 686/18877/20 Головуючий в 1-й інстанції Марцинкевич С. А.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бережний С. Д.
11 вересня 2020 року м.Хмельницький
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Бережний С.Д., з участю секретаря судового засідання Габая А.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Гандзьошина М.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 серпня 2020 року, -
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 серпня 2020 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 420 грн. 40 коп.
За постановою судді, ОСОБА_1 24 липня 2020 року о 06 год. 14 хв. в м. Хмельницький по вул. Чорновола, 140, керував автомобілем "Рено", номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (тремтіння рук, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). В порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити Посилається на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, на незаконність постанови суду прийнятої з істотним порушенням вимог процесуального закону, з недотриманням норм матеріального і процесуального права. Зауважує, що при розгляді справи та винесенні постанови, суд першої інстанції грубо порушив його право на захист, розглянувши справу у його відсутність. Вказує, що про дату та час розгляду справи повідомлений не був. У відповідні й графі протоколу про повідомлення його про дату та час розгляду справи відсутній його підпис. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, оскільки був складений у його відсутності, жодних документів працівники поліції при нього складали, про існування даного протоколу він дізнався, коли отримав копію постанови суду. Також це стосується і акту огляду. Вказує, що йому працівниками поліції не було роз'яснено права, передбачені ст.. 268 КУпАП.
Стверджує, що суд безпосередньо не допитував свідків в судовому засіданні, у зв'язку з чим їх письмові пояснення не можуть вважатись доказами.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Гандзьошина М.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Викладені у постанові висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом були в повній мірі з'ясовані всі обставини, які відповідно до положень ст.280 КУпАП підлягають з'ясуванню, а також були досліджені надані докази та оцінені судом у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП.
Такий висновок ґрунтується на даних протоколу про адміністративне правопорушення ДПР18 № 485183, згідно ОСОБА_1 24 липня 2020 року о 06 год. 14 хв. в м. Хмельницький по вул. Чорновола, 140, керував автомобілем "Рено", номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (тремтіння рук, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). В порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.(а.с.1)
Також вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення підтверджується даними висновку щодо результатів огляду останнього з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від, з якого вбачається, що останній відмовився від проходження такого огляду.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння також підтверджується данними відеозапису, дослідженого в суді апеляційної інстанції, на якому зафіксовані обставини вчинення останнім зазначеного адміністративного правопорушення.
Твердження апелянта, щодо порушення судом першої інстанції його право на захист, оскільки суд прийняв рішення за його відсутності, перевірені судом апеляційної інстанції та не беруться до уваги відповідно до наступного.
Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 р. зазначив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Отже, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, також зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 була надана можливість дати пояснення по суті справи, роз'яснені йому права, передбачені ст. 268 КУпАП, якими він скористалась та його інтереси представляв захисник - адвокат Гандзьошин М.В., проте жодних клопотань, аргументів чи доказів, що спростували б висновки місцевого суду, в ході апеляційного розгляду справи ними наведено не було.
Не заслуговують на уваги і доводи апелянта проте, що судом не були безпосереднього допитані свідки та їх письмові пояснення не можуть вважатися доказами.
Згідно ст.251 КУпАП фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доводи апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення та акт огляду є недопустими доказами, оскільки складались у його відсутність, не беруться до уваги, оскілки як вбачається з протокол та акту огляду ОСОБА_1 відмовився від підпису в відповідній графі в присутності двох свідків, що підтверджується їх письмовими поясненнями та даними відеозапису.
Наведені докази про відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки узгоджуються між собою, є логічними, послідовними та які в своїй сукупності спростовують доводи апеляційної скарги особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
За таких обставин з врахуванням низки матеріалів, які в повному обсязі підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, постанова судді є законною і справедливою, а підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 серпня 2020 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу останнього - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду С.Д. Бережний