Провадження № 33/4820/218/20
Справа № 688/470/20 Головуючий в 1-й інстанції Стаднічук Н. Л.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Матущак М.С.
11 вересня 2020 року м.Хмельницький
Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретарів судового засідання: Кашевської-Колос Т.В., Філіпчук О.В., Цугель А.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Латюка П.Я., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Латюка П.Я. на постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2020 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 рік.
Стягнуто з нього на користь держави 420 грн 40 коп судового збору.
За постановою судді, 11 лютого 2020 року о 21 год ОСОБА_1 у місті Шепетівка по вулиці 30-річчя Перемоги керував автомобілем марки «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 адвокат Латюк П.Я. просив постанову судді Шепетівського міськрайонного суду від 24 лютого 2020 року скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити через відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Уважав, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою.
Наголошував на тому, що у протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові судді першої інстанції не зазначено правову норму, якою встановлено порядок огляду водіїв на стан сп'яніння і від яких, встановлених цією нормою правил проходження такого огляду, ОСОБА_1 відмовився, чим порушено його право на захист.
Зауважував, що відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП визначено, що в разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного сп'яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст.266 КУпАП).
Захисник указував, що лише у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Проте, ОСОБА_1 для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я поліцейським не направлявся.
Більше того, оскільки поліцейським до закладу охорони здоров'я ОСОБА_1 не направлявся, то він змушений був самостійно пройти такий огляд і згідно даних висновку Шепетівської районної лікарні ознак сп'яніння у нього виявлено не було.
Крім цього, на думку захисника, у постанові суду зазначено лише час керування ОСОБА_1 транспортним засобом та не зазначено часу вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме часу відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, не зазначено і його дій, які б свідчили про його відмову у проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, чим вкотре грубо порушено право на захист ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Латюка П.Я. на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, приходжу до висновку про таке.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за викладених у постанові обставин, відповідають фактичним обставинам справи про адміністративне правопорушення, ґрунтуються на зібраних та досліджених судом першої інстанції доказах, є послідовними та яким місцевий суд надав належну оцінку.
Згідно п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, доводи апелянта про відсутність у справі належних доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, під час апеляційного розгляду у суді апеляційної інстанції підтвердження не знайшли.
Відповідно до п.п.2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають в стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, зокрема, в разі наявності запаху алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Приходжу до висновку, що при перегляді справи не встановлено порушень в діях поліцейських вимог «Інструкції про порядок виявлення в водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Підстав уважати протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 238307 від 11 лютого 2020 року недопустимим доказом апеляційним судом не встановлено.
Обґрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо неспівпадіння часу складання протоколу з часом, зазначеним на відеозапису з портативного реєстратора, що не є значним порушенням, могло бути викликане технічними причинами та не впливає на наявність події і складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 .
Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП, згідно якої підпис свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у ньому не є обов'язковим. Водночас до нього долучено завірені ними особисто їхні письмові пояснення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №238307 від 11 лютого 2020 року, складеного у присутності свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №652813 від 11 лютого 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, з якої випливає, що 11 лютого 2020 року о 21 год в місті Шепетівка по вулиці 30 років Перемоги ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не увімкнув лівий покажчик повороту, при перевірці не пред'явив посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
- відеозаписом з портативного відеореєстратора №101433040, з якого витікає, що ОСОБА_1 був зупинений поліцейським під час руху транспортного засобу;
- відеозаписом з портативного відеореєстратора №101433040, з якого вбачається, що ОСОБА_1 в період часу з 21.54 по 21.56 год 11 лютого 2020 року на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння не надав згоди на проходження такого огляду.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі підтвердив у засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_2 . Зокрема, пояснив, що таку відмову ОСОБА_1 аргументував тим, що не перебував у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням викладеного не можуть братися до уваги твердження захисника про те, що поліцейським до закладу охорони здоров'я ОСОБА_1 не направлявся, тому він змушений був самостійно пройти такий огляд і згідно висновку Шепетівської районної лікарні ознак сп'яніння у нього виявлено не було.
Проходження ОСОБА_1 самостійного огляду в КНП «Шепетівська центральна районна лікарня» 11 лютого 2020 року не спростовує суспільної небезпеки в діях останнього та не може вважатися законним, оскільки такий огляд було проведено після вчинення адміністративного правопорушення та з порушенням порядку його проведення, передбаченим ст.266 КУпАП, а відтак його результати не можна визнати законними.
Твердження апелянта про порушення права на захист ОСОБА_1 також не заслуговують на увагу.
При розгляді справи відносно ОСОБА_1 порушень процесуального закону, що могли б стати підставою для скасування постанови суду з наведених апелянтом мотивів, не встановлено.
З огляду на викладене, вважаю, що висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є переконливим.
Адміністративне стягнення накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП.
Підстави для скасування постанови місцевого суду та закриття провадження за відсутності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Латюка П.Я. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Матущак М.С.