Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/1576/20
04 вересня 2020 року м. Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області - одноособово суддя Довгий І.І.,
за участю секретаря судових засідань - Калюшик О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Сарненської міської ради Рівненської області про встановлення факту непроживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину,
Позивач звернувся з позовом до відповідача про встановлення факту не проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати ОСОБА_1 таким, що не прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_2 . Свою заяву обгрунтовує тим, що після смерті батька відкрилася спадщина на 1/2 частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , що належав йому на праві власності. На випадок своєї смерті ОСОБА_2 заповітного розпорядження не залишив. На час відкриття спадщини із спадкодавцем були зареєстровані позивач, його брат ОСОБА_1 та мати ОСОБА_3 . Оскільки між батьком і матір'ю шлюб був розірваний, ще в 1996 році, матір не входить до кола спадкування. Його брат ОСОБА_1 хоч був і зареєстрований за адресою відкриття спадщини, але понад 20 років проживає за межами території України. Спадщини після смерті батька не прийняв, і не подав заяви про її прийняття через байдуже ставлення до свого права на спадкування, тому він неможе вважатися особою, яка прийняла спадщину у встановленому законом порядку. Від встановлення факту не проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 та визнання ОСОБА_1 таким, що не прийняв спадщину залежить його право на спадкування 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Позивач згідно заяви позов підтримав повністю, просить позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача згідно заяви позовні вимоги визнав, просить задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов доведений і підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Із витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа №7/2019.
Відповідно до вимог частини 1 статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Позивач ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 є сином ОСОБА_2 .
У відповідності до частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за законом чи заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Для прийняття спадщини або відмови від її прийняття, встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1270 та частина 1 статті 1273 ЦК України).
Згідно частини 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно довідки виданої відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання №04/2066 від 12.02.2019 року ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , знятий з реєстраційного обліку 12.02.2019 року як померлий. Станом на 01.08.2018 року за даною адресою були зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_3 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28.11.1996 року розірвано.
Згідно заяви ОСОБА_1 надіслану на адресу суду вбачається, що він не має наміру спадкувати майно після смерті батька та не буде мати претензій в майбутньому. З дозволу на постійне проживання вбачається, що ОСОБА_1 проживає у Республіці Франція.
Положеннями ч.ч.1,6 ст.29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно з вимогами ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, а місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.
Із аналізу наведених норм права можна зробити висновок про те, що сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може бути підтвердженням, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, своєчасності й повноти прийняття спадщини спадкоємцем. Для цього, окремо слід довести факт постійного (спільного й безперервного) проживання спадкоємця зі спадкодавцем станом на день смерті останнього.
Дослідженими судом доказами підтверджено факт постійного не проживання ОСОБА_1 за місцем своєї реєстрації протягом більш ніж двадцять років, в тому числі станом на 01 серпня 2018 день смерті спадкодавця - ОСОБА_2 .
Також суд враховує ту обставину, що відповідач, не проживаючи разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, та протягом достатньо тривалого часу до цього, протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, заяву про прийняття спадщини не подав, тому не може вважатися особою, яка прийняла спадщину.
Встановлення факту непроживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину необхідно для оформлення спадкових прав.
Беручи до уваги небажання ОСОБА_1 приймати спадщину, яка відкрилась після смерті батька, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд за наявності для того законних підстав приходить до висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі.
На підставі викладеного, ст.ст. 1261,1268,1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 200, 258-268 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) НОМЕР_4 ) до Сарненської міської ради Рівненської області ( вул.Широка,31 м.Сарни, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04057770) про встановлення факту не проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину задовольнити.
Встановити факт не проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 таким, що не прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: