Справа № 570/4833/19
Номер провадження 2/570/326/2020
"08" вересня 2020 р.
Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
судді Красовського О.О.
з участю:
секретаря судових засідань Беднарчук Г.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про тлумачення заповіту, -
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка його матері ОСОБА_4 . Вона склала заповіт на користь позивача, відповідно до якого заповідала житловий будинок, який належав їй на праві особистої власності в с. Городок Рівненського району Рівненської області. Спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_4 немає. Спадкоємцями за правом представлення є відповідачі по справі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
В заповіті не вказана адреса житлового будинку, а тому виникла необхідність в тлумаченні заповіту.
Покликаючись на положення ст.ст. 1216, 1233, 1256, 213 ЦК України позивач просить постановити рішення, яким тлумачити заповіт від імені ОСОБА_4 , посвідчений секретарем Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області Співак Людмилою Миколаївною 02.10.2000 р. за реєстровим №50, а саме, вважати волю заповідачки такою, що вона заповідала позивачеві житловий будинок АДРЕСА_1 .
До суду надійшла заява, згідно якої позивач просить суд закрити провадження у справі за відсутності предмету спору, та просить справу розглядати без його участі.
Від відповідачів надійшли заяви, згідно яких вини просять справу розглядати без їх участі, позов визнають.
Суд вважає за можливе продовжити розгляд справи без участі сторін на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки відсутній предмет спору.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . Вона склала заповіт на користь позивача, відповідно до якого заповідала житловий будинок, який належав їй на праві особистої власності в с. Городок Рівненського району Рівненської області. Заповіт посвідчений секретарем Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області Співак Людмилою Миколаївною 02.10.2000 р. за реєстровим №50.
Позивач зазначає, що в заповіті не вказана адреса житлового будинку, а тому виникла необхідність в тлумаченні заповіту.
Проте така правова позиція позивача не заслуговує на увагу, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтями 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Відповідно до ст.1236 ЦК України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.
Згідно ст. 1256 ЦК України, тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями.
У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.
Водночас, ст. 213 ЦК України визначено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Згідно ч.4 ст.213 ЦК України якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі визнають заявлені позивачем вимоги. Це свідчить про те, що вони не заперечують, щоб позивач успадкував житловий будинок АДРЕСА_1 .
У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.
А такий спір відсутній.
Надалі позивач зазначає, що будинок, який йому заповідала ОСОБА_4 , вона отримала у спадок від ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщину вона отримала на підставі заповіту , посвідченого 30 листопада 1989 року Городоцькою сільською радою Рівненського району Рівненської області.
В свою чергу це майно ОСОБА_6 отримала в спадок від свого чоловіка ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Будинок належав ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого 20 березня 1987 року виконавчим комітетом районної Ради народних депутатів. В свідоцтві адреса будинку зазначена: домоволодіння АДРЕСА_1 .
Зазначені обставини підтверджуються довідками сільської ради, копії яких додано до заяви. Із довідок вбачається, що на момент смерті ОСОБА_7 проживав в с. Городок Рівненського району Рівненської області в будинку АДРЕСА_1 ) з дружиною ОСОБА_5 і дочкою ОСОБА_4 (довідка №2046 від 30 вересня 2019року). На момент смерті ОСОБА_5 в цьому ж будинку проживала з дочкою ОСОБА_4 (довідка № 2047 від 30.09.2019 року).
Цей будинок заповідала ОСОБА_4 саме позивачеві, який фактично прийняв спадщину, доглядав за будинком (довідка сільської ради №2045 від 30.09.2019 року). Таким чином в заповіті ОСОБА_4 виражала свою волю про спадкування після її смерті будинку АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, іншого будинку на території с. Городок Рівненського району Рівненської області за ОСОБА_4 не значиться.
Отже, з наведеного вбачається, що нотаріус може самостійно визначити об'єм спадкового майна, який належав спадкодавцю.
Саме до компетенції нотаріуса, а не до компетенції суду, входить визначення спадкової маси.
Але якщо нотаріус не може видати спадкоємцю відповідне свідоцтво про право на спадкування, то він має оформити своє рішення у виді постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зазначивши причини, які йому перешкоджають це зробити.
Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивач не надав.
Зазначена обставина ще раз свідчить про те, що в даному випадку відсутній предмет спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, на відміну від раніше чинної конституційної норми про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі за відсутності предмета спору.
З огляду на сукупність відомостей, які вказують на відсутність предмета спору, суд вважає за доцільне закрити провадження у справі.
Позивач просив повернути йому сплачений судовий збір.
За положеннями пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі.
ОСОБА_1 сплати судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп., що підтверджується згідно реквізитів квитанції № 1 від 07 жовтня 2019 року, АТ «Ощадбанк».
Таким чином наявні підстави для повернення позивачеві сплаченої суми судового збору.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 255, ст. 259 ЦПК України, суд, -
Провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про тлумачення заповіту - закрити.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_2 ) - 768 грн. 40 коп. - сплачений судовий збір (згідно реквізитів квитанції № 1 від 07 жовтня 2019 року, АТ «Ощадбанк»).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 15 днів з дня проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Красовський О.О.
Повне рішення суду складено 11.09.2020 року