Рішення від 11.09.2020 по справі 824/451/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/451/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хотинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Хотинської міської ради Чернівецької області (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення 55-ої сесії Хотинської міської ради VII скликання від 02 березня 2020 року, №563/55/20 про висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень Хотинського міського голови ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді Хотинського міського голови з дати його звільнення;

- стягнути з Хотинської міської ради Чернівецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

1.2. Ухвалою суду від 02.04.2020 року по справі відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

1.3. Ухвалою суду від 16.04.2020 року у задоволенні клопотання представника Хотинської міської ради Чернівецької області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовлено.

1.4. Ухвалою суду від 03.06.2020 року у задоволенні клопотання секретаря Хотинської міської ради Чернівецької області Якуби Сергія Валентиновича про залучення його до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - відмовлено.

1.5. 31.08.2020 року від відповідача по справі надійшов до суду відзив на позов.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2.1. Рішенням 55-ої сесії Хотинської міської ради VII скликання від 02 березня 2020 року, №563/55/20 «Про недовіру та дострокове припинення повноважень Хотинського міського голови ОСОБА_1 » висловлено недовіру та достроково припинено повноваження Хотинського міського голови ОСОБА_1 згідно пункту 2 статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

2.2. Із вказаними рішенням позивач не згідний повністю та вважає, що воно є протиправним, оскільки при його прийнятті була порушена законодавчо визначена процедура, а також жодних правових підстав для прийняття такого рішення не було.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

3.1. У поданому до суду позові позивач зазначає, що оскаржуване рішення обґрунтоване тим, що міський голова постійно порушує Конституцію України, Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про доступ до публічної інформації», «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності», «Про службу в органах місцевого самоврядування»; ігнорує депутатські та громадські вимоги; вчиняє тиск на депутатській корпус.

Проте вказане рішення не містить посилання на доведені в передбаченому законом порядку факти порушень міським головою ОСОБА_1 . Конституції та законів України, вчинення тиску на депутатів ради та залякування.

3.2. Зокрема, в оскаржуваному рішенні міститься посилання лише на рішення виконавчого комітету Хотинської міської ради №14/1 від 30 січня 2020 року «Про торгівлю в м. Хотин» та №18/1 від 30 січня 2020 року «Про затвердження тарифів на послуги із захоронення сміття завезеного з інших регіонів країни», як на підстави дострокового припинення повноважень міського голови.

Однак, на момент прийняття оскаржуваного рішення, наведені рішення не були скасовані і не були визнанні у встановленому законом порядку незаконними, а тому їх не можна вважати такими, що прийняті з порушенням чинного законодавства або порушують права жителів міста Хотин.

3.3. Окрім цього, ні чинним законодавством, ні Регламентом Хотинської міської ради не передбачено персональної відповідальності міського голови за прийняття колегіальним органом - виконавчим комітетом будь-яких рішень з питань, віднесених до його компетенції.

3.4. Також, у позові позивач зазначив, що відповідач при звільненні його з посади порушив положення частини 10 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та пункт 7 статті 25 Регламенту Хотинської міської ради в частині доведення до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії рішення про скликання сесії.

3.5. Окрім цього, всупереч положень частини 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» проект рішення про висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_1 не був оприлюднений за 20 днів, що є підставою для визнання такого рішення протиправним.

3.6. Крім наведеного, в обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що відповідачем також порушено статті 31,32 Регламенту Хотинської міської ради, оскільки проект оскаржуваного рішення, а також відповідні додатки до нього не було подано секретарю міської ради, внаслідок чого проект рішення не був зареєстрований секретарем ради у книзі реєстрації проектів і не переданий відповідним комісіям ради для обговорення та відповідним структурним підрозділам для візування.

3.7. Також, оскаржуване рішення прийнято без його обговорення на пленарному засіданні більшістю від загального складу ради та не було предметом обговорення на громадських слуханнях.

3.8. З урахуванням наведеного, позивач просить позов задовольнити та визнати протиправним і скасувати рішення 55-ої сесії Хотинської міської ради VII скликання від 02 березня 2020 року, №563/55/20 «Про недовіру та дострокове припинення повноважень Хотинського міського голови ОСОБА_1 »

Позиція відповідача

3.9. Відповідно до наявного у матеріалах справи відзиву на позов, відповідач позов не визнає, вважає його не обґрунтованим, виходячи з наступного.

3.10. Так, відповідно до частини 2 статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Такими порушеннями для прийняття рішення про дострокове припинення повноважень ОСОБА_1 стали рішення виконавчого комітету Хотинської міської ради №14/1 від 30 січня 2020 року «Про торгівлю в м. Хотин» та №18/1 від 30 січня 2020 року «Про затвердження тарифів на послуги із захоронення сміття завезеного з інших регіонів країни», які призвели до незаконної забудови та торгівлі в охоронній частині ДІАЗу «Хотинська фортеця», спричинили значний негативний розголос та викликали соціальну напругу в громаді, небувале обурення та супротив жителів міста Хотин.

3.11. При цьому посилання позивача на те, що наведені рішення були прийнятті не ним, а колегіальним органом - виконавчим комітетом міської ради, є недоречним, оскільки саме ОСОБА_1 виступив з ініціативою включення до порядку денного проектів цих рішень та голосував за їх прийняття.

Окрім цього, відповідно до своїх повноважень позивач наділений правом зупинення (вето) рішень виконавчого комітету, однак таким правом він не скористався, тим самим не забезпечив здійснення наданих йому повноважень.

3.12. Також, у відзиві на позов відповідач зазначив, що питання, які виносились на пленарне засідання 55 сесії Хотинської міської ради мали винятковий та терміновий характер, внаслідок незабезпечення здійснення міським головою наданих йому повноважень, що потягло за собою порушення законодавства. Згідно протоколу пленарного засідання 55 сесії Хотинської міської ради від 02.03.2020 року пленарне засідання відкрито міським головою ОСОБА_1 без жодних зауважень, і з його боку не було заперечень щодо порядку денного та він добровільно звільнив місце головуючого для подальшого ведення пленарного засідання 55 сесії міської ради іншій особі з числа депутатів.

3.13. Відповідач вважає, що позивач скликавши сесію Хотинської міської ради, не скористався правом відмовити у такому скликанні чи відкласти дату сесії на більш пізній час, а тому таке його рішення нівелює правові наслідки процедурних порушень, які могли бути допущені при скликанні сесії Хотинської міської ради 02.03.2020 року та позбавляє права позивача посилатись та такі можливі порушення.

3.14. Щодо включення питання про дострокове припинення повноважень Хотинського міського голови, то відповідач у відзиві зазначив, що включення до порядку денного 55 сесії Хотинської міської ради 02.03.2020 року питання дострокового припинення повноважень Хотинського міського голови погоджено 19 - ма депутатами, що набагато більше половини депутатського корпусу Хотинської міської ради, та підтримано рішенням постійної комісії з питань регламенту, депутатської діяльності, етики, забезпечення законності та правопорядку Хотинської міської ради від 02.03.2020 року.

IV. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Заяв або клопотань від учасників справи, окрім наведених у І розділі цього рішення, до суду не надходили.

V. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

5.1. Рішенням 1-ої сесії Хотинської міської ради VII скликання від 06 листопада 2020 року, №1/1/15 «Про інформацію Хотинської міської територіальної виборчої комісії «Про підсумки виборів депутатів міської ради, міського голови та визнання їх повноважень» визнано повноваження Хотинського міського голови ОСОБА_1 (а.с.9-10).

5.2. 02 березня 2020 року на адресу Хотинського міського голови ОСОБА_1 та секретаря Хотинської міської ради ОСОБА_2 направлено звернення 19 депутатів Хотинської міської ради з вимогою невідкладно скликати позачергову сесію Хотинської міської ради 02 березня 2020 року на 9:15 год. з наступним порядком денним:

- про недовіру Хотинському міському голові ОСОБА_1 та дострокове припинення повноважень Хотинського міського голови ОСОБА_1 ;

- про дострокове припинення повноважень секретаря Хотинської міської ради ОСОБА_2 ;

- про обрання секретаря Хотинської міської ради;

- про дострокове припинення повноважень та звільнення першого заступника міського голови ОСОБА_3 ;

- про скасування рішення Виконавчого комітету Хотинської міської ради №14/1 від 30 січня 2020 року «Про торгівлю в м. Хотин»;

- про скасування рішення Виконавчого комітету Хотинської міської ради №18/1 від 30 січня 2020 року «Про затвердження тарифів на послуги із захоронення сміття завезеного з інших регіонів країни».

Вимога обґрунтована тим, що діяльність міського голови ОСОБА_1 , секретаря міської ради ОСОБА_2 та заступника міської ради ОСОБА_3 призвела «…до створення кризової соціально-економічної ситуації в громаді, дестабілізації роботи комунальних підприємств, порушення прав та законних інтересів жителів громади та депутатів Хотинської міської ради…»

5.3. 02 березня 2020 року постійною комісією з питань регламенту, депутатської діяльності, етики, забезпечення законності та правопорядку Хотинської міської ради прийнято рішення про невідкладне скликання позачергової сесії Хотинської міської ради 02 березня 2020 року на 09:15 год. з наступним порядком денним: про недовіру Хотинському міському голові ОСОБА_1 та дострокове припинення повноважень Хотинського міського голови ОСОБА_1 ; про дострокове припинення повноважень секретаря Хотинської міської ради ОСОБА_2 ; про обрання секретаря Хотинської міської ради; про дострокове припинення повноважень та звільнення першого заступника міського голови ОСОБА_3 ; про скасування рішення Виконавчого комітету Хотинської міської ради №14/1 від 30 січня 2020 року «Про торгівлю в м. Хотин»; про скасування рішення Виконавчого комітету Хотинської міської ради №18/1 від 30 січня 2020 року «Про затвердження тарифів на послуги із захоронення сміття завезеного з інших регіонів країни».

5.4. 02 березня 2020 року 55-ою сесією Хотинської міської ради VII скликання прийнято Рішення №563/55/20 «Про недовіру та дострокове припинення повноважень Хотинського міського голови ОСОБА_1 », яким висловлено недовіру та достроково припинено повноваження Хотинського міського голови ОСОБА_1 , згідно пункту 2 статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Підставою для прийняття цього Рішення стало «… прийняття рішення Виконавчого комітету Хотинської міської ради №18/1 від 30.01.2020 р. «Про затвердження тарифів на послуги із захоронення сміття завезеного з інших регіонів країни», яке несе великі екологічні ризики та яке викликало соціальну напругу, небувале обурення та супротив серед жителів міста щодо завезення та захоронення твердих побутових відходів з інших регіонів країни; прийняття рішення Виконавчим комітетом Хотинської міської ради №14/1 від 30.01.2020 р. «Про торгівлю в м. Хотин» щодо незаконної забудови та торгівлі в охоронній частині ДІАЗУ «Хотинська фортеця», нехтуючи законодавством України, правами та інтересами громади; постійні порушення Хотинським міським головою Конституції України; ст.4, п.9 ст.26, п.4,6,7 ст.42, п.5, 10 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; Законів України «Про статус депутатів місцевих рад»; «Про доступ до публічної інформації в Україні»; «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»; «Про службу в органах місцевого самоврядування»; ігнорування депутатських та громадських вимог, тиск, систематичні погрози та залякування депутатського корпусу…».

5.5. Окрім цього, судом під час розгляду цієї справи здійснено перегляд відео-файлів, які надані суду позивачем та на яких зафіксовано організацію голосування та безпосередньо голосування щодо недовіри та дострокове припинення повноважень Хотинського міського голови ОСОБА_1 (носій відеозапису знаходиться на а.с.37).

Зокрема, на відео-файлі VID_20200302_092919.mp4 відображена наступна інформація:

- з 00.00.01 по 00.02.15 ОСОБА_1 відкриває сесію та вирішується питання хто буде вести сесію; обирається головуючий;

- з 00.06.39 по 00.20.03 головуючим надано слово представнику постійної комісії з питань регламенту, депутатської діяльності, етики, забезпечення законності та правопорядку Хотинської міської ради, яка зачитує обґрунтування висловлення недовіри та дострокового припинення повноважень Хотинського міського голови; зачитується проект рішення щодо недовіри та дострокове припинення повноважень Хотинського міського голови ОСОБА_1 ; йде обговорення такого рішення, а саме надається слово депутату Хотинської міської ради ОСОБА_4 , юристу та секретарю Хотинської міської ради ОСОБА_2 (який, окрім іншого, визнає факт наявності проблеми щодо розміщення сміття з м. Львова на території, на яку поширюється юрисдикція Хотинської міської ради, а також те, що до нього неодноразово звертались депутати щодо скасування цього рішення виконкому). Окрім цього, головуючий пропонує висловитись з цього приводу іншим присутнім в залі засідань, однак бажаючих немає.

На відео-файлі VID_20200302_100201.mp4 відображена наступна інформація:

- з 00.01.21 по 00.11.08 встановлюється перелік присутніх на засіданні сесії Хотинської міської ради; роз'яснюються їм правила голосування; відбувається голосування;

- з 00.11.36 по 00.15.07 встановлюються результати голосування (19 «за», 6 «проти»).

VІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Засади, якими керується суд при здійсненні правосуддя у цій справі

6.1. Предметом цього позову є рішення 55-ої сесії Хотинської міської ради VII скликання від 02 березня 2020 року, №563/55/20 «Про недовіру та дострокове припинення повноважень Хотинського міського голови ОСОБА_1 », яким висловлено недовіру та достроково припинено повноваження Хотинського міського голови ОСОБА_1 , згідно пункту 2 статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Отже, при розгляді цієї справи, суд має надати цьому рішенню оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права.

6.2. Крім цього, при наданні оцінки на предмет правомірності оскаржуваному рішенню, суд виходить з того, що таке рішення в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому має відповідати критеріям законності таких рішень, які наведені у частині 2 статті 2 КАС України.

Релевантні джерела права, їх аналіз та правозастосування

6.3. Україна є демократичною, правовою державою, в якій визнається і гарантується місцеве самоврядування, що є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (статті 1, 7, частина 1 статті 140 Конституції України).

6.4. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

6.5. Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування в порядку, встановленому законом, безпосередньо або через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина 3 статті 140, частина 1 статті 144 Конституції України).

6.6. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 16.04.2009 року, №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), зазначив наступне: «Відповідно до Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5). В Основному Законі України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (частина перша статті 140). Виходячи з цих конституційних положень у системному зв'язку з положеннями статті 6 Конституції України про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 26 березня 2002 року визначив політико-правову природу органів місцевого самоврядування, які не є органами державної влади, а є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов'язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад і перелік яких визначено у Конституції і законах України (пункти 4, 5 мотивувальної частини Рішення від 26 березня 2002 року № 6-рп/2002 у справі про охорону трудових прав депутатів місцевих рад).

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними».

6.7. Відповідно до частини 1 статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

6.8. Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року, №280/97-ВР (далі - Закон №280). Окрім цього, Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 року, №2493-ІІІ (далі - Закон №2493) врегульовано правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначено загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.

6.9. Статтею 2 Закону №280 встановлено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

6.10. Згідно частини 1 статті 10 Закону №280 сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а відповідно до частини 3 цієї ж статті Закону №280 представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

6.11. Відповідно до положень частини 1 статті 11 Закону №280 виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. При цьому, згідно частини 2 статті 11 Закону №280 виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

6.12. Згідно статті 3 Закону №2493 посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

6.13. Частиною 1 статті 12 Закону №280 визначено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста, а згідно частини 3 цього ж Закону, сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

6.14. Статтею 75 Закону №280 врегульовано питання відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальними громадами. Зокрема:

- органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальними громадами. Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність (частина 1 статті 75 Закону №280);

- територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень (частина 2 статті 75 Закону №280).

6.15. У статті 42 Закону №280 визначено повноваження сільського, селищного, міського голови. Зокрема:

- повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону (частина 1);

- у разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідно до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації". Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах (частина 2);

- до повноважень сільського, селищного, міського голови, зокрема, належить: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради; вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання; призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України "Про культуру"; скликає загальні збори громадян за місцем проживання; вносить на розгляд ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правової допомоги; вносить на розгляд ради пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника установи з надання безоплатної первинної правової допомоги; забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету; є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради; веде особистий прийом громадян; забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань; бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"; здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів; видає розпорядження у межах своїх повноважень (частина 4);

- сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень (частина 5);

- при здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади. Сільський, селищний, міський голова щорічно звітує відповідно сільській, селищній, міській раді про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами відповідної ради (частина 6).

6.16. Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади (частина 3 статті 42 Закону №280).

6.17. Згідно абзацу 1 частини 2 статті 79 Закону №280 повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

6.18. Повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених абзацом першим частини другої цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради (частина третя статті 79 Закону №280).

6.19. Згідно з пунктами 10 та 16 частини 1 статті 26 Закону №280 виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові та прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом.

6.20. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.2000 року, № 1-рп/2000 "У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини п'ятої статті 6, частини першої статті 11, частини четвертої статті 16, пунктів 3, 5, 6, 9, 10, 16 частини першої статті 26, частин третьої і четвертої статті 41, частини шостої статті 42, статей 51, 52, 53, 54, частини четвертої статті 61, частини першої статті 62, частин першої, шостої, сьомої статті 63, частин четвертої, п'ятої, шостої статті 78, частин третьої, п'ятої, сьомої статті 79, абзацу третього пункту 2 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про місцеве самоврядування)" зазначив наступне:

«У системі місцевого самоврядування України має місце певна субординація її елементів - територіальної громади, ради, її виконавчих органів із збереженням відповідного розмежування їх прав і повноважень. Відповідно до частини першої статті 140 Конституції України та частини першої статті 6 Закону територіальна громада є основним носієм функцій і повноважень місцевого самоврядування. Сільські, селищні, міські ради, як це в свою чергу логічно випливає із змісту частини третьої статті 140 Конституції України, а також частини першої статті 10 Закону, є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Сільські, селищні, міські ради мають свої виконавчі органи, а отже - їм підзвітні та підконтрольні.

За Конституцією України (частина друга статті 141) сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою для того; щоб очолювати виконавчий орган ради та головувати на її засіданнях. Ці функції визначають сільського, селищного, міського голову передусім як посадову особу виконавчого органу ради та самої ради, їй підзвітну та перед нею відповідальну як за роботу виконавчого органу ради, так і за організацію роботи самої ради. Закон не обмежує повноваження сільського, селищного, міського голови лише головуванням на засіданнях ради, а покладає на нього й інші повноваження, аналогічні тим, які має, наприклад, голова районної, обласної ради. Передусім це організація роботи ради, керівництво її апаратом, формування порядку денного цієї ради, укладення від імені ради договорів з питань, віднесених до виключної компетенції ради, представництво ради у відносинах з державними органами та іншими органами місцевого самоврядування тощо (частина третя статті 42 Закону).

Отже, Конституція України, запровадивши обрання сільського, селищного, міського голови безпосередньо територіальною громадою, не урівноважила його статус зі статусом сільської, селищної, міської ради.

Спосіб формування сільської, селищної, міської ради та обрання сільського, селищного, міського голови однакові, проте їх статус різний. Відповідно до Конституції України голова очолює виконавчий орган ради, інтегрований в його структуру, а тому має відповідати перед радою за наслідки роботи виконавчого органу та за свою власну діяльність аж до припинення наданих йому повноважень за рішенням відповідної ради за наявності підстав, передбачених частиною другою статті 79 Закону (якщо він порушує Конституцію та закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень).» (пункт 32 цього рішення).

6.21. Отже, аналізуючи вище наведені норми права та юридичні позиції Конституційного Суду України, слід прийти до висновку, що:

а) міський голова, при здійсненні наданих повноважень, є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою (як за роботу виконавчого органу ради, так і за організацію роботи самої ради), а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади;

б) закон не обмежує повноваження міського голови лише головуванням на засіданнях ради, а покладає на нього й інші повноваження;

в) міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень;

г) міська рада уповноважена висловити недовіру та достроково припинити повноваження міського голови, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

6.22. У цій справі (див. пункт 5.4 рішення) підставою для висловлення недовіри та дострокового припинення повноваження Хотинського міського голови ОСОБА_1 стали «… прийняття рішення Виконавчого комітету Хотинської міської ради №18/1 від 30.01.2020 р. «Про затвердження тарифів на послуги із захоронення сміття завезеного з інших регіонів країни», яке несе великі екологічні ризики та яке викликало соціальну напругу, небувале обурення та супротив серед жителів міста щодо завезення та захоронення твердих побутових відходів з інших регіонів країни; прийняття рішення Виконавчим комітетом Хотинської міської ради №14/1 від 30.01.2020 р. «Про торгівлю в м. Хотин» щодо незаконної забудови та торгівлі в охоронній частині ДІАЗУ «Хотинська фортеця», нехтуючи законодавством України, правами та інтересами громади; постійні порушення Хотинським міським головою Конституції України; ст.4, п.9 ст.26, п.4,6,7 ст.42, п.5, 10 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; Законів України «Про статус депутатів місцевих рад»; «Про доступ до публічної інформації в Україні»; «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»; «Про службу в органах місцевого самоврядування»; ігнорування депутатських та громадських вимог, тиск, систематичні погрози та залякування депутатського корпусу…».

6.23. Аналізуючи наведені підстави для прийняття оскаржуваного рішення, слід прийти до висновку, що їх умовно можна розділити на три групи, а саме:

- конкретно-визначені підстави (прийняття рішення Виконавчого комітету Хотинської міської ради №18/1 від 30.01.2020 р. «Про затвердження тарифів на послуги із захоронення сміття завезеного з інших регіонів країни», яке несе великі екологічні ризики та яке викликало соціальну напругу, небувале обурення та супротив серед жителів міста щодо завезення та захоронення твердих побутових відходів з інших регіонів країни; прийняття рішення Виконавчим комітетом Хотинської міської ради №14/1 від 30.01.2020 р. «Про торгівлю в м. Хотин» щодо незаконної забудови та торгівлі в охоронній частині ДІАЗУ «Хотинська фортеця»);

- узагальнені підстави (постійні порушення Хотинським міським головою Конституції України; ст.4, п.9 ст.26, п.4,6,7 ст.42, п.5, 10 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; Законів України «Про статус депутатів місцевих рад»; «Про доступ до публічної інформації в Україні»; «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»; «Про службу в органах місцевого самоврядування»);

- підстави, які випливають з взаємодії міського голови з депутатським корпусом (ігнорування депутатських та громадських вимог, тиск, систематичні погрози та залякування депутатського корпусу).

6.24. Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення, представник позивача у позові зазначає, що воно не містить посилання на доведені в передбаченому законом порядку факти порушень міським головою ОСОБА_1 . Конституції та законів України, вчинення тиску на депутатів ради та залякування. На момент його прийняття, наведені в ньому рішення не були скасовані і не були визнанні у встановленому законом порядку незаконними, а тому їх не можна вважати такими, що прийняті з порушенням чинного законодавства або порушують права жителів міста Хотин.

6.25. Окрім цього, ні чинним законодавством, ні Регламентом Хотинської міської ради не передбачено персональної відповідальності міського голови за прийняття колегіальним органом - виконавчим комітетом будь-яких рішень з питань, віднесених до його компетенції.

З даного приводу суд зазначає наступне.

6.26. Верховний Суд у постанові від 04.06.2020 року, справа №802/1463/18-а сформував такий висновок щодо застосування норм права, який в силу положень частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин:

«…124. У контексті спірних правовідносин, які виникли у зв'язку із прийняттям оспорюваних рішень про дострокове припинення повноважень міського голови та розпуск виконавчого комітету, Верховний Суд зауважує, що прийняття таких рішень є законодавчо передбаченим правом міської ради, реалізація якого має відбуватися у порядку та спосіб, визначені законом.

125. Прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень міського голови та розпуск виконавчого комітету у випадках, передбачених Законом № 280/97-ВР, належить до виключних повноважень відповідної ради.

126. Такі повноваження є дискреційними, а тому адміністративний суд при розгляді цієї справи не може здійснювати повторну перевірку роботи голови міської ради та виконавчого комітету щодо належного чи неналежного здійснення наданих їм повноважень, допущення ними у своїй діяльності порушень законодавства України, прав і свобод громадян, як і не може переоцінювати позицію (волевиявлення) депутатів міської ради, які проголосували за необхідність дострокового припинення повноважень міського голови та розпуск виконавчого комітету. …»

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові від 22.04.2020 року, справа №360/2169/19.

6.27. Отже, підсумовуючи викладене, слід прийти до висновку, що суд при розгляді цієї справи не може здійснювати повторну перевірку роботи голови міської ради щодо належного чи неналежного здійснення наданих йому повноважень, допущення ним у своїй діяльності порушень законодавства України, прав і свобод громадян, як і не може переоцінювати позицію (волевиявлення) депутатів міської ради, які проголосували за необхідність дострокового припинення повноважень міського голови.

Оцінка депутатами діяльності міського голови знаходиться поза межами судового контролю, оскільки це їх виключні повноваження, втручання в які нівелює саму суть місцевого самоврядування.

6.28. Обґрунтовуючи наведене, слід зазначити, що Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 26.03.2002 року визначив політико-правову природу органів місцевого самоврядування, які не є органами державної влади, а є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов'язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад і перелік яких визначено у Конституції і законах України.

6.29. Персоналізація відповідальності міського голови за здійснення наданих йому законом повноважень, обумовлена його статусом та обсягом повноважень. Така відповідальність одночасно перебуває, як в юридичній, так і політичній площині.

При цьому політична відповідальність виступає одним з самодостатніх різновидів соціальної відповідальності, яка поширюється на міського голову та має одним із своїх елементів відповідальність конституційно-правову, яка виступає виключно процедурною стороною (комплексом нормативних приписів) щодо політичної відповідальності.

6.30. Територіальна громада, місцева рада можуть виставляти очікування високої моралі, доброчесності до міського голови і відхилення останнього від цих стандартів, породжує недовіру до нього, наслідком якої може бути дострокове припинення повноважень.

6.31. Як наведено судом вище (див. п.6.23 рішення), ОСОБА_1 висловлено недовіру та достроково припинено повноваження, у тому числі за ігнорування депутатських та громадських вимог, тиск, систематичні погрози та залякування депутатського корпусу.

6.32. Отже, 19 депутатів Хотинської міської ради своїм голосуванням за оскаржуване рішення, визнали та документально засвідчили факт тиску на них, систематичних погроз та залякування з боку ОСОБА_1 .

6.33. Судом досліджено відеозапис організації голосування та безпосередньо голосування щодо недовіри та дострокове припинення повноважень Хотинського міського голови ОСОБА_1 (див. п.5.5 цього рішення), яким встановлено, що результати голосування відповідали волевиявленню депутатів. Будь-якого тиску на них не чинилось. При цьому напередодні голосування, було озвучено обґрунтування для прийняття такого рішення та проект самого рішення, в яких містилась інформація щодо тиску на депутатів, систематичних погроз та залякування з боку ОСОБА_1 .

6.34. Присутній в залі засідань ОСОБА_1 , наведене не спростовував, будь-яких пояснень з цього приводу не надав, хоча головуючий на засіданні пропонував будь-кому висловитись.

6.35. За таких обставин, суд вважає, що позиція позивача у цій справі щодо відсутності доказів вчинення тиску на депутатів ради та їх залякування, спростовується самим голосуванням депутатів Хотинської міської ради, а також їхнім звернення з вимогою невідкладно скликати позачергову сесію Хотинської міської ради 02.03.2020 року на 9:15 год.

6.36. У даному разі суд вважає, що ОСОБА_1 допустив зверхність по відношенню до депутатського корпусу, а отже не виправдав їх очікування щодо моральності та етичності у взаємодії міського голови з депутатським корпусом.

6.37. Окрім цього, переглядом судом відео-файлу VID_20200302_092919.mp4 встановлено, що під час обговорення оскаржуваного рішення, секретар Хотинської міської ради ОСОБА_2 , визнав факт наявності проблеми щодо розміщення сміття з м. Львова на території, на яку поширюється юрисдикція Хотинської міської ради, а також те, що до нього неодноразово звертались депутати щодо скасування цього рішення виконкому.

6.38. У даному разі мова йде про рішення Виконавчого комітету Хотинської міської ради №18/1 від 30.01.2020 р. «Про затвердження тарифів на послуги із захоронення сміття завезеного з інших регіонів країни», яке, на думку відповідача, «…несе великі екологічні ризики та яке викликало соціальну напругу, небувале обурення та супротив серед жителів міста щодо завезення та захоронення твердих побутових відходів з інших регіонів країни…».

6.39. Питання розміщення «львівського сміття» в м. Хотин набуло суспільний інтерес, про що свідчить кількість результатів в пошуковій системі Google за контекстом «львівське сміття в Хотині» (приблизна кількість результатів: 18 300), а отже воно не могло залишитись поза увагою з боку депутатського корпусу Хотинської міської ради та міського голови.

6.40. Разом з цим, на сесію міської ради питання щодо скасування рішення Виконавчого комітету Хотинської міської ради №18/1 від 30.01.2020 р. «Про затвердження тарифів на послуги із захоронення сміття завезеного з інших регіонів країни» винесене лише 02.03.2020 року. При цьому під час обговорення оскаржуваного рішення секретар Хотинської міської ради ОСОБА_2 , звернув увагу на існування цієї проблематики та невдоволення цим депутатським корпусом Хотинської міської ради.

6.41. В обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення в цій частині, позивач зазначає, що оскільки рішення Виконавчого комітету Хотинської міської ради №18/1 від 30.01.2020 р. «Про затвердження тарифів на послуги із захоронення сміття завезеного з інших регіонів країни» не було скасоване і не було визнане у встановленому законом порядку незаконним, слідує, що воно прийнято з дотриманням чинного законодавства та не порушує права жителів міста Хотина.

6.42. Окрім цього, на його думку, ні законодавством, ні Регламентом Хотинської міської ради не передбачено персональної відповідальності міського голови за прийняття колегіальним органом - виконавчим комітетом будь-яких рішень з питань, віднесених до його компетенції.

6.43. З даного приводу суд зазначає, що позивач, будучи особою, яка відповідно до статті 12 Закону №280 є головною посадовою особою територіальної громади міста та очолює виконавчий комітет міської ради, головує на її засіданнях, не міг не знати та не усвідомлювати значення прийняття рішення Виконавчого комітету Хотинської міської ради №18/1 від 30.01.2020 року «Про затвердження тарифів на послуги із захоронення сміття завезеного з інших регіонів країни».

6.44. Водночас судом наголошувалось на тому, що відповідно до частини 5 статі 42 Закону №280 міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

6.45. Окрім цього, згідно частини 7 статті 59 Закону №280 у разі незгоди сільського, селищного, міського голови (голови районної у місті ради) з рішенням виконавчого комітету ради він може зупинити дію цього рішення своїм розпорядженням та внести це питання на розгляд відповідної ради.

6.46 Отже, підсумовуючи наведене, а також враховуючи відсутність розпорядження міського голови про зупинення рішення Виконавчого комітету Хотинської міської ради №18/1 від 30.01.2020 року «Про затвердження тарифів на послуги із захоронення сміття завезеного з інших регіонів країни», слідує, що ОСОБА_5 був згідним з таким рішення, яке надавало можливість розміщувати на території Хотинської міської ради «львівське сміття».

6.47. Аналогічна ситуація склалась із прийняттям Виконавчим комітетом Хотинської міської ради рішення №14/1 від 30.01.2020 р. «Про торгівлю в м. Хотин», яким погоджено тимчасові розміщення об'єктів торгівлі по вул. Фортечній міста Хотина.

6.48. Зокрема, у справі наявний лист за підписом директора Державного історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця» №36 від 28.01.2020 року, в якому йдеться про те, що вищезазначена земельна ділянка знаходиться в охоронній зоні пам'ятки національного значення, в районні пам'ятного знаку влаштованого на честь 370 річниці святкування перемоги в Хотинській війні 1621 року, а також лист начальника відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетик за захисту довкілля Хотинської районної державної адміністрації №34-01-10 від 12.03.2020 року, згідно якого констатується факт, що будівництво на підставі рішення №14/1 від 30.01.2020 р. «Про торгівлю в м. Хотин» здійснюється на самовільно зайнятій земельній ділянці.

6.49. Разом з цим, враховуючи відсутність розпорядження міського голови про зупинення рішення №14/1 від 30.01.2020 р. «Про торгівлю в м. Хотин», слідує, що ОСОБА_5 був згідним з таким рішення, яке надавало можливість розміщувати в охоронній зоні пам'ятки національного значення, в районні пам'ятного знаку влаштованого на честь 370 річниці святкування перемоги в Хотинській війні 1621 року об'єкти торгівлі.

6.50. Підсумовуючи наведене, слід зазначити, що право міського голови на зупинення рішення виконавчого комітету ради своїм розпорядженням, кореспондується в обов'язок таке рішення зупинити у разі незгоди з ним. За відсутності розпорядження міського голови про зупинення рішення виконавчого комітету, можна стверджувати, що він згідний з таким рішенням, а тому має нести персональну відповідальність у разі його протиправності.

6.51. За таких обставин, аналізуючи викладене у своїй сукупності, а також враховуючи дискреційність повноважень міської ради щодо висловлення недовіри та дострокового припинення повноважень Хотинського міського голови ОСОБА_1 , слідує, що з точку зору матеріального аспекту права, оскаржуване рішення є правомірним.

6.52. Разом з цим, відповідність оскаржуваного рішення матеріальному аспекту права, автоматично не свідчить про його правомірність взагалі, оскільки здійснення таких дискреційних повноважень, як звільнення, в рамках встановленої процедури дострокового припинення повноважень голови міської ради, має відбуватися з дотриманням критеріїв правової (справедливої) процедури, як складової принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України) і принципу законності (частина друга статті 19 Конституції України).

Правова процедура є складовою принципу законності та верховенства права взагалі, і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.

6.53. Верховний Суд у своїй практиці, зокрема, у постанові від 25.07.2020 року у справі № 826/13000/18, вже звертав увагу, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

6.54. У зв'язку із викладеним, суд вважає за необхідним перевірити дотримання Хотинською міською радою процедури при прийнятті оскаржуваного рішення.

Щодо правової процедури прийняття оскаржуваного рішення

6.55. Як зазначалось судом вище, спеціальним законом, який визначає засади організації та діяльності, правовий статус і відповідальність органів місцевого самоврядування є Закон №280.

6.56. Згідно із частиною 15 статті 46 Закону №280 порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

6.57. На виконання зазначених положень Закону №280 Хотинською міською радою рішенням від 04.01.2019 року, №411/41/19 затверджено Регламент Хотинської міської ради (а.с.19-32) (далі - Регламент Хотинської міської ради), яким встановлено порядок скликання сесій ради, підготовки і розгляду нею питань, проведення засідань, прийняття рішень ради, загальні умови формування та організації роботи постійних та інших комісій ради, виконавчих органів ради, здійснення депутатської діяльності, обрання і затвердження посадових осіб місцевого самоврядування та інші процедури, які випливають з повноважень ради, встановлених Конституцією та законами України.

6.58. Водночас варто звернути увагу, що Закон №280 відокремлює поняття «чергові сесії» від поняття «позачергові сесії» (частина 15 статті 46 Закону №280), однак визначення цим поняттям не надає. Окрім цього, ні Законом №280, ні Регламентом Хотинської міської ради не врегульовано порядок скликання позачергової сесії ради, а отже має місце прогалина у праві.

6.59. У зв'язку із наведеним, суд вважає за необхідним звернути уваги на те, що в правозастосуванні поняття «позачергова сесія» застосовується у разі скликання сесії у випадку гострої необхідності.

6.60. Закон №280 також передбачає обов'язки місцевої ради діяти невідкладно, зокрема про що йдеться в частині 1 статті 49, в частині 11 статті 59 та в пункті 11-1 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону.

6.62. Отже, Закон №280 закріплює за місцевими радами обов'язок діяти «невідкладно», а також надає право скликати позачергові сесії. Водночас, слід зазначити, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно (частина 1 статті 46 Закону №280), а тому невідкладні питання мають вирішуватись на сесії, яка є позачерговою.

6.63. У цій справі підставою для скликання сесії стало звернення 19 депутатів Хотинської міської ради з вимогою невідкладно скликати позачергову сесію Хотинської міської ради 02.03.2020 року на 9:15 год. (див. пункт 6.63 цього рішення) та рішення постійної комісії з питань регламенту, депутатської діяльності, етики, забезпечення законності та правопорядку Хотинської міської ради про невідкладне скликання позачергової сесії Хотинської міської ради 02.03.2020 року на 09:15 год. (див. пункт 5.3 рішення).

6.64. За таких обставин, слід прийти до висновку, що оскаржуване рішення приймалось на позачерговій сесії, підстави для скликання якої були прописані в наведеному вище зверненні депутатів Хотинської міської ради та рішенні постійної комісії з питань регламенту, депутатської діяльності, етики, забезпечення законності та правопорядку Хотинської міської ради.

6.65. Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення, позивач зазначає, що при звільненні його з посади відповідачем порушено наступні процедурні норми:

- положення частини 10 статті 46 Закону №280 та пункт 7 статті 25 Регламенту Хотинської міської ради в частині не доведення до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії рішення про скликання сесії;

- положення частини 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо не оприлюднення за 20 днів проекту рішення про висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_1 ;

- положення статтей 31,32 Регламенту Хотинської міської ради, оскільки проект оскаржуваного рішення, а також відповідні додатки до нього не було подано секретарю міської ради, внаслідок чого проект рішення не був зареєстрований секретарем ради у книзі реєстрації проектів і не був переданий відповідним комісіям ради для обговорення та відповідним структурним підрозділам для візування;

- оскаржуване рішення прийнято без його обговорення на пленарному засіданні більшістю від загального складу ради та не було предметом обговорення на громадських слуханнях.

З даного приводу суд зазначає наступне.

6.66. Дійсно відповідно до частини 10 статті 46 Закону №280 рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради, а згідно пункту 7 статті 25 Регламенту Хотинської міської ради рішення про скликання чергової сесії Ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніше як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніше як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд Ради.

6.67. Разом з цим, зазначене правове регулювання стосується чергових, а не позачергових сесій, а тому застосування цих норм до виниклих правовідносин є не правильним.

Водночас слід зазначити, що частина 10 статті 46 Закону №280 врегульовує порядок доведення рішення про скликання сесії ради до відома депутатів і населення, у разі:

- скликання наступної сесії ради (частина 4 статті 46);

- немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради (частина 6 статті 46);

- скликання для розгляду електронної петиції, що набрала необхідну кількість підписів, протягом строку, встановленого для її розгляду (частина 8 статті 46).

Отже, підсумовуючи наведене слід прийти до висновку, що в зазначених нормах не йде мова про позачергові сесії.

6.68. Також, слід надати оцінку правовій природі рішення про скликання сесії ради та можливість застосування до цих правовідносин частини 10 статті 46 Закону №280 та пункту 7 статті 25 Регламенту Хотинської міської ради рішення.

6.69. Так, за своєю правовою природою таке рішення носить інформативний характер, яким доводиться до відома депутатів та населення час скликання, місця проведення та питання, які передбачається внести на розгляд ради. Зазначені строки (10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії) надають можливість підготуватись до сесії та прибути на її засідання.

Разом з цим, особа може ставити питання щодо легітимності сесії, у разі якщо вона не прибула на сесію або не була до неї готова, внаслідок не доведення рішення про скликання чергової сесії ради відповідно до положень частини 10 статті 46 Закону №280 та пункту 7 статті 25 Регламенту Хотинської міської ради

6.70. Дослідженням змісту відео-файлів VID_20200302_092919.mp4 та VID_20200302_100201.mp4 (див. пункт 5.5. цього рішення), встановлено, що на позачергову сесію Хотинської міської ради, яка скликана рішенням від 02.03.2020 року, прибуло 25 депутатів та міський голова ОСОБА_5 .

Водночас суд звертає увагу, що відповідно до сайту Хотинської міської ради (http://khotynmr.cv.ua/) її депутатами є 26 осіб.

6.71. Окрім цього, дослідженням змісту наведених відео-файлів встановлено, що позачергову сесію міської ради відкрив ОСОБА_1 , будь-яких зауважень щодо нелегітимності сесії він не заявив, час для підготовки не просив, був присутній під час голосування і жодних зауважень щодо проведення сесії не зробив. Інші депутати також публічно не заперечували щодо проведення сесії, за винятком депутата ОСОБА_4 , яка вважала, що у разі недотримання частини 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», рішення такої сесії будуть незаконними.

6.72. Отже, підсумовуючи наведене, слід прийти до висновку, що рішення про невідкладне скликання позачергової сесії Хотинської міської ради від 02.03.2020 року свою інформативну функцію щодо скликання депутатів виконало. Позивач, як особа відносно якої було прийнято на цій сесії рішення, жодних заперечень щодо її проведення не заявив, а навпаки відкрив сесію та розпочав безпосередньо її роботу.

6.73. Щодо порушень положень частини 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» в частині не оприлюднення за 20 днів проекту рішення про висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

6.74. Дійсно, відповідно до частини 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року, №2939-VI (далі - Закон №2939) проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

6.75. Разом з цим, такий обов'язок розпорядника публічної інформації не є абсолютним.

6.76. Зокрема, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 15 Закону №2939 розпорядник інформації не зобов'язаний оприлюднювати внутрішньоорганізаційні акти; відповідно до частини 4 статті 15 Закону №2939 інформація про факти, що загрожують життю, здоров'ю та/або майну осіб, і про заходи, які застосовуються у зв'язку з цим підлягає невідкладному оприлюдненню.

6.77. Окрім цього, згідно частини 11 статті 59 Закону №280 акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

6.78. Отже, підсумовуючи наведене вище, слід прийти до висновку, що чинне законодавство допускає оприлюднення публічної інформації невідкладно, у разі виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків (в тому числі наявність інформації про факти, що загрожують життю, здоров'ю та/або майну осіб, і про заходи, які застосовуються у зв'язку з цим) передбачених законом.

6.79. Вище судом зверталось увагу на те, що частиною 15 статті 46 Закону №280 передбачено скликання позачергової сесії, а також на те, що такі скликання можливі у випадку гострої необхідності, а отже дотримання за таких обставин положень частини 3 статті 15 Закону №2939 є не можливим. У даному разі при правозастосуванні необхідно дотримуватись положень частини 4 статті 15 Закону №2939 та частини 11 статті 59 Закону №280 щодо невідкладного оприлюднення публічної інформації.

У таких випадках зволікання з прийняття рішення, унеможливить сам факт його прийняття та може поставити під загрозу функціонування місцевої ради.

6.80. Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 висловлено недовіру та достроково припинено повноваження, у тому числі за ігнорування депутатських та громадських вимог, тиск, систематичні погрози та залякування депутатського корпусу, що ним не спростовувалось під час обговорення проекту оскаржуваного рішення.

6.81. Оприлюднення проекту оскаржуваного рішення відповідно до положень частини 3 статті 15 Закону №2939, враховуючи тиск, систематичні погрози та залякування депутатського корпусу з боку ОСОБА_1 , унеможливило або значно ускладнило б прийняття такого рішення. При цьому під загрозу було б поставлено не стільки функціонування міської ради, скільки життя та здоров'я депутатів.

6.81. У даному разі мова йде не про доцільність прийняття оскаржуваного рішення, а про його правомірність, використовуючи існуючи законодавчі механізми, зокрема такі як позачергова сесія.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідачем положення частини 11 статті 59 Закону №280 щодо невідкладного оприлюднення публічної інформації виконані, що зокрема слідує з пункту 5 оскаржуваного рішення.

6.82. Щодо того, що оскаржуване рішення прийнято без його обговорення на пленарному засіданні більшістю від загального складу ради та не було предметом обговорення на громадських слуханнях, суд зазначає наступне.

6.83. Відповідно до частини 2 статті 59 Закону №280 рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

6.84. Окрім цього, такі самі положення містить пункт 2 статті 58 Регламенту Хотинської міської ради.

6.85. Отже, рішення ради має бути прийнято після його обговорення більшістю від загального складу ради.

6.86. Як встановлено у пункті 5.5. цього рішення, на відео-файлі VID_20200302_092919.mp4 відображена наступна інформація:

- з 00.06.39 по 00.20.03 головуючим надано слово представнику постійної комісії з питань регламенту, депутатської діяльності, етики, забезпечення законності та правопорядку Хотинської міської ради, яка зачитує обґрунтування висловлення недовіри та дострокового припинення повноважень Хотинського міського голови; зачитується проект рішення щодо недовіри та дострокове припинення повноважень Хотинського міського голови ОСОБА_1 ; йде обговорення такого рішення, а саме надається слово депутату Хотинської міської ради ОСОБА_4 , юристу та секретарю Хотинської міської ради ОСОБА_2 (який, окрім іншого, визнає факт наявності проблеми щодо розміщення сміття з м. Львова на території, на яку поширюється юрисдикція Хотинської міської ради, а також те, що до нього неодноразово звертались депутати щодо скасування цього рішення виконкому). Окрім цього, головуючий пропонує висловитись з цього приводу іншим присутнім в залі засідань, однак бажаючих немає.

6.87. Отже, аналізуючи наведене, слід прийти до висновку, що оскаржуване рішення було прийнято після його обговорення більшістю від загального складу ради (24 депутата та міський голова). Під час його обговорення виступили депутат Хотинської міської ради ОСОБА_4 та секретар Хотинської міської ради ОСОБА_2 , а також запропоновано було висловитись будь-кому іншому в залі.

6.88. За таких обставин, слід прийти до висновку, що оскаржуване рішення було прийнято з дотриманням положень частини 2 статті 59 Закону №280 та пункту 2 статті 58 Регламенту Хотинської міської ради.

6.89. Окрім цього, суд зазначає, що при прийнятті Хотинською міською радою рішення №563/55/20 від 02.03.2020 року «Про недовіру та дострокове припинення повноважень Хотинського міського голови ОСОБА_1 » відповідачем не було порушено і інших положень статті 58 Регламенту Хотинської міської ради («Прийняття радою рішень»).

6.90. Також, відповідно до частини 1 статті 13 Закону №280 територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

При цьому під терміном «територіальна громада» розуміється жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр (стаття 1 Закону №280).

6.91. Аналізуючи зміст цих норм у своїй сукупності, слід прийти до висновку, що частиною 1 статті 13 Закону №280 врегульовано право територіальної громади на проведення громадських слухань, а не обов'язок міської ради на їх проведення.

6.92. Реалізація такого права територіальною громадою, кореспондується в обов'язок міської ради, а відсутність такої реалізації, не створює відповідного обов'язку у останньої.

6.93. Отже, ініціатором проведення громадських слухань відповідно до частини 1 статті 13 Закону №280 є територіальна громада, і вона має право заслухати депутатів місцевої ради та міського голову, а також вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

6.94. У цій справі територіальна громада на реалізувала своє право на громадські слухання, а отже не породило обов'язок у місцевої ради.

При цьому суд зазначає, що право на проведення громадських слухань територіальною громадою може бути реалізовано в будь-який час, відповідно до статті 13 Закону №280.

6.95. За таких обставин, слід прийти до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем порушень вимог частини 1 статті 13 Закону №280 не допущено.

6.96. Щодо порушень положень статтей 31,32 Регламенту Хотинської міської ради, в частини того, що проект оскаржуваного рішення, а також відповідні додатки до нього не було подано секретарю міської ради, внаслідок чого проект рішення не був зареєстрований секретарем ради у книзі реєстрації проектів і не був переданий відповідним комісіям ради для обговорення та відповідним структурним підрозділам для візування, суд зазначає наступне.

6.97. Дійсно, відповідно до частини 1 статті 31 Регламенту Хотинської міської ради проект рішення, що планується винести на розгляд ради, подається секретарю ради у друкованій та електронній формі (у текстовому форматі), а згідно частини 1 статті 32 цього ж Регламенту секретар ради розглядає поданий проект, реєструє його у книзі реєстрації проектів рішень ради та визначає перелік комісій ради та відповідних структурних підрозділів виконавчого органу, які мають попередньо розглянути чи завізувати проект.

6.98. Надаючи оцінку зазначеним положенням Регламенту Хотинської міської ради, насамперед необхідно зазначити, що позачергова сесія була скликана в тому числі і з метою дострокового припинення повноважень секретаря Хотинської міської ради ОСОБА_2 , а тому останній був зацікавлений в тому щоб відтермінувати в часі прийняття такого рішення.

6.99. Разом з цим, як зазначалось судом раніше, дострокове припинення повноважень голови міської ради, має відбуватися з дотриманням критеріїв правової (справедливої) процедури.

6.100. Процедури пов'язані з прийняттям оскаржуваного рішення здійснювалось протягом одного дня (02.03.2020 року) і його прийняттю передувало рішення постійної комісії з питань регламенту, депутатської діяльності, етики, забезпечення законності та правопорядку Хотинської міської ради від 02.03.2020 року про невідкладне скликання позачергової сесії Хотинської міської ради 02.03.2020 року на 09:15 год., що відповідає положенням Регламенту Хотинської міської ради.

6.101. Водночас, суд погоджується з позивачем, що при прийнятті оскаржуваного рішення частково були порушені положення статтей 31,32 Регламенту Хотинської міської ради.

6.102. Не дотримання відповідачем таких процедурних моментів, як своєчасне подання секретарю міської ради проекту рішення, реєстрація секретарем ради проекту рішення у книзі реєстрації проектів та передання його відповідним комісіям ради для обговорення та відповідним структурним підрозділам для візування, обумовлено терміновістю та невідкладністю його розгляду і прийняття.

6.103. Будь-яке зволікання з прийняттям оскаржуваного рішення могло призвести до негативних наслідків щодо функціонування міської ради та несло загрозу депутатам ради.

6.104. Суд зауважує, що певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

6.105. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

6.106. Верховний Суд у постанові від 22.05.2020 року №825/2328/16, сформував такий висновок щодо правозастосування:

«Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття».

6.107. У даному разі, суд вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення допустив формальне порушення процедури (про що йшлося вище), яке не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

За умови суворого дотримання Хотинською міською радою передбаченої законом процедури прийняття рішення, оскаржуване рішення не могло б бути іншим, оскільки воля 19 депутатів (більше 2/3 від складу) відповідала їхньому волевиявленню, що формально виражене в рішенні №563/55/20 від 02.03.2020 року «Про недовіру та дострокове припинення повноважень Хотинського міського голови ОСОБА_1 ».

6.108. Інше правозастосування суду у цій справі, призвело б до «правового пуризму» (надмірно-формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в адміністративному судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд), наслідком якого є порушення принципу правової визначеності.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

7.1. У Преамбулі до Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 року йдеться про те, що зневажання і нехтування правами людини призвели до варварських актів, які обурюють совість людства, і що створення такого світу, в якому люди будуть мати свободу слова і переконань і будуть вільні від страху і нужди, проголошено як високе прагнення людей, а також про те, що необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення.

7.2. Зневаження, нехтування правами людини, її гноблення породжує в останньої страх та невизначеність. Проява будь-якою особою ознак гібрису свідчить про її деструктивність та невміння вести цивілізований діалог з людьми.

7.3. У цій справі, позивачу висловлено недовіру та достроково припинено повноваження Хотинського міського голови в тому числі за тиск, систематичні погрози та залякування депутатського корпусу. Ні на сесії міської ради, на якій приймалось оскаржуване рішення, ні у позові до суду, позивач не спростовував зазначене, натомість депутати міської ради, приймаючи рішення №563/55/20 від 02.03.2020 року «Про недовіру та дострокове припинення повноважень Хотинського міського голови ОСОБА_1 », діяли свідомо та послідовно доводили свою позицію щодо протиправних дій ОСОБА_1 .

7.4. Частиною 1 статті 2 Закону №280 визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, а згідно частини 1 статті 10 цього ж Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

7.5. Окрім цього, відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 року, №93-IV депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України, а згідно частини 2 статті 2 цього ж Закону депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

7.6. Приймаючи оскаржуване рішення, міська рада діяла в інтересах територіальної громади, яка уповноважила її в тому числі здійснювати контроль за діяльністю міського голови, і реалізація таких повноважень має бути дієвою та ефективною.

7.7. Вирішуючи цей спір по суті, суд виходить з того, що неточності та правові прогалини Закону №280 не можуть бути підставою, для неможливості міською радою реалізувати свої повноваження щодо контролю за діяльністю міського голови, дії якого носять узурпаційне забарвлення, що є не припустимим в цивілізованій державі.

7.8. Наявні процедурні порушення при прийняті оскаржуваного рішення не можуть мати наслідком скасування правильного по суті рішення, оскільки за умови суворого дотримання Хотинською міською радою передбаченої законом процедури, воно не могло б бути іншим.

7.9. Невідкладність та терміновість у цій справі обумовлені насамперед поведінкою позивача, який міг, шляхом застосування тиску та погроз на депутатський корпус, вплинути на волевиявлення депутатів.

7.10. Приймаючи рішення у цій справі суд виходить не з критерію доцільності, а з критерію розумності та законності, що є елементами верховенства права.

7.11. Таким чином, узагальнюючи викладене вище, суд вважає, що рішення Хотинської міської ради №563/55/20 від 02.03.2020 року «Про недовіру та дострокове припинення повноважень Хотинського міського голови ОСОБА_1 » є правомірним та не підлягає скасуванню, у зв'язку із чим у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

8.1. Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат.

8.2. Оскільки в цій справі у задоволенні позову відмовлено повністю, суд не стягує та не присуджує на користь позивача судові витрати, понесені ним під час розгляду цієї справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Хотинської міської ради Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу - відмовити у повному обсязі.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Хотинська міська рада (вул. Незалежності, 52, м. Хотин, Чернівецька область, 60000 код ЄДРПОУ 04062205)

Суддя О.В. Анісімов