11 вересня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/668/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звернулась адвокат Бошелюк Юлія Миколаївна до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
26.05.2020 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач), в інтересах якого звернулась адвокат Бошелюк Юлія Миколаївна (представник позивача), до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправною та скасувати відмову, яка оформлена листом №М-6182/0-04/01 від 25.10.2019 року Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради у видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки ОСОБА_1 , площею 0,100 га, кадастровий номер 7310136600:33:003:1013, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
зобов'язати Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.10.2019 року про видачу будівельного паспорта.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,100 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 7310136600:33:003:1013, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка.
На вказаній земельній ділянці розташований житловий будинок, який належить позивачу на праві приватної власності, що також підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
18.10.2019 року позивачем було подано до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради заяву із додатками, в якій просив видати будівельний паспорт забудови земельної ділянки, а саме на будівництво гаража.
25.10.2019 року від відповідача надійшла письмова відповідь за №М-6182/0-04/01, у якій вказано, що відповідно до містобудівної документації "Коригування генерального плану міста Чернівці", затвердженої рішенням 48 сесії Чернівецької міської ради шостого скликання від 27.03.2014 року за №1171, у складі якої розроблено план зонування території міста Чернівці, земельна ділянка на АДРЕСА_1 розташована в ландшафтно-рекреаційній зоні (Р-.1 рекреаційні зона об'єктів природно-заповідного фонду). У зоні Р-1, серед переважних, супутніх і допустимих видів забудови використання земельних ділянок, будівництво гаража не передбачено. Враховуючи вищенаведене, надати будівельний паспорт на будівництво гаража по вказаній адресі не представляється можливим (копія листа додається).
Представник позивача вважає, що відмова у видачі будівельного паспорта є протиправною та такою, що порушує права ОСОБА_1 як власника земельної ділянки на здійснення забудови відповідно до цільового призначення земельної ділянки.
На думку представника позивача, відмовляючи у видачі будівельного паспорта, відповідач не врахував положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а відтак порушив право позивача, як власника земельної ділянки, щодо будівництва гаража відповідно до її цільового призначення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами подав до суду відзив проти позову, в якому зазначив, що для відмови у видачі будівельного паспорту на будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 слугувало невідповідність намірів забудови вимогам затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: земельна ділянка на АДРЕСА_1 відповідно до містобудівної документації "Коригування генерального плану міста Чернівців", затвердженої рішенням Чернівецької міської ради №1171 від 27.03.2014 року та плану зонування території, який є складовою частиною генерального плану міста, розміщена в ландшафтно-рекреаційній зоні (зона Р-1 зона об'єктів природно-заповідного фонду).
Пояснювальною запискою плану зонування території міста Чернівці встановлено поділ території на зони за переважними, супутніми і допустимими видами забудови використання земельних ділянок, дозволеними у кожній зоні.
В зоні Р-1, серед переважних, супутніх і допустимих видів забудови використання земельних ділянок, будівництво гаража не передбачено.
З огляду на викладене, керуючись Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.
Представник позивача, ознайомившись з відзивом на позовну заяву, подав до суду відповідь на нього, в якій зазначив, що земельну ділянку було передано у власність позивача з цільовим призначенням обслуговування житлового будинку та господарських будівель ще 12.09.2000 року, однак Чернівецька міська рада не врахувала даний факт та віднесла земельну ділянку по АДРЕСА_1 до земель ландшафтно-рекреаційної зони (Р-1 рекреаційна зона об'єктів природно-заповідного фонду).
Таким чином, на думку представника позивача, неврахування в генеральному плані м. Чернівці, та затверджених схем зонування території м. Чернівці, тієї обставини, що цільовим призначенням сформованої земельної ділянки позивача є будівництво і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, призвели до помилкових висновків про те, що вказана земельна ділянка розташована в ландшафтно-рекреаційній зоні (Зона Р-1 зона об'єктів природно-заповідного фонду).
Ухвалою суду від 09.06.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
12.09.2000 року на підставі рішення виконкому Чернівецької міської ради від 19.10.1999 року №723/21 позивачу передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1000 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 . Землю передано для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що посвідчується Державним актом на право приватної власності на землю серії І-ЧВ №023810 від 12.09.2000 року (а.с. 44).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №206123589 від 25.03.2020 року на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЧВ №023810 від 12.09.2000 року позивачу належить на праві приватної власності земельна ділянка: кадастровий номер 7310136600:33:003:1013; площа 0,1 га; дата державної реєстрації 02.06.2014 року; цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), (для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд); адреса АДРЕСА_1 .
На земельній ділянці за кадастровим номером 7310136600:33:003:1013 розташований житловий будинок, з належними до нього господарськими спорудами, реєстраційний номер 1598272573101, який належить позивачу на праві приватної власності (а.с. 9-13).
18.10.2019 року позивач звернувся до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради із заявою про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки загальною площею 0,10 га, посвідченої державним актом на право приватної власності на землю серії І-ЧВ №02310, яка розташована у АДРЕСА_1 для будівництва гаража (а.с. 29).
Листом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин від 25.10.2019 року №М-6182/0-04/01 "Про надання будівельного паспорта" повідомлено позивача, що відповідно до містобудівної документації коригування генерального плану міста Чернівців, затвердженої рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03.2014 року №1171 в складі якої розроблено схему зонування території міста Чернівці (детальний план території не розроблявся), земельна ділянка на АДРЕСА_1 розташована в ландшафтно-рекреаційній зоні (Р-1- зона об'єктів природно-заповідного фонду).
Схемою зонування території міста Чернівці встановлено поділ території на зони за переважними, супутніми і допустимими видами забудови використання земельних ділянок, дозволеними у кожній зоні.
В зоні Р-1, серед переважних, супутніх і допустимих видів забудови використання земельних ділянок, будівництво гаража не передбачено.
Враховуючи вищенаведене, надати будівельний паспорт на будівництво гаража по вказаній вище адресі не представляється можливим (а.с. 8).
Відповідно до містобудівної документації "Коригування генерального плану міста Чернівці", затвердженої рішенням Чернівецької міської ради №1171 від 27.03.2014 року та плану зонування території, який є складовою частиною генерального плану міста, земельна ділянка на АДРЕСА_1 розміщена в ландшафтно-рекреаційній зоні (зона Р-1 зона об'єктів природно-заповідного фонду) (а.с. 30-32).
Не погоджуючись з відмовою Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради у видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки, яка оформлена листом №М-6182/0-04/01 від 25.10.2019 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року №3038-VІ (Закон №3038-VІ) планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 24 Закону №3038-VІ забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону №3038-VІ режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
Відповідно до положень ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Отже, планування та забудова земельних ділянок здійснюється, у тому числі, їх власниками, виключно в межах їх цільового призначення.
Як встановлено судовим розглядом, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №206123589 від 25.03.2020 року на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЧВ №023810 від 12.09.2000 року позивачу належить на праві приватної власності земельна ділянка: кадастровий номер 7310136600:33:003:1013; площа 0,1 га; дата державної реєстрації 02.06.2014 року; цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), (для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд); адреса АДРЕСА_1 .
На земельній ділянці за кадастровим номером 7310136600:33:003:1013 розташований житловий будинок, з належними до нього господарськими спорудами, реєстраційний номер 1598272573101, який належить позивачу на праві приватної власності.
Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону №3038-VІ розміщення об'єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у порядку, передбаченому цим Законом.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (Порядок №103).
У відповідності до п. 2.1 Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
Пунктом 2.3 Порядку № 103 встановлено, що уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Пунктом 2.4 Порядку № 103 передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Суд зазначає, що згідно з Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних громадських, приватних інтересів, зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення право власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування бо встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого законодавством.
Проаналізувавши вище наведене та з урахуванням встановлених обставин справи суд вважає, що відмовляючи у видачі будівельного паспорта на будівництво гаражу на належній позивачу земельній ділянці, відповідачем не враховано положень статей 24-25 Закону №3038, а відтак порушено право позивача, як власника земельної ділянки, щодо будівництва гаражу відповідно до її цільового призначення.
Суд звертає увагу, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЧВ №023810 земельна ділянка за кадастровим номером 7310136600:33:003:1013 для обслуговування житлового будинку та господарських будівель була передана у власність позивачу 12.09.2000 року.
В свою чергу, відповідно до містобудівної документації "Коригування генерального плану міста Чернівці", затвердженої рішенням Чернівецької міської ради №1171 від 27.03.2014 року та плану зонування території, який є складовою частиною генерального плану міста, земельна ділянка на АДРЕСА_1 віднесено до ландшафтно-рекреаційної зони (зона Р-1 зона об'єктів природно-заповідного фонду), тобто після набуття позивачем права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7310136600:33:003:1013 для обслуговування житлового будинку та господарських будівель (для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд) згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЧВ №023810 від 12.09.2000 року.
Таким чином, неврахування в генеральному плані м. Чернівці, та затверджених схем зонування території м. Чернівці, тієї обставини, що цільовим призначенням сформованої земельної ділянки позивача є будівництво і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, призвели до помилкових висновків про те, що вказана земельна ділянка розташована в ландшафтно-рекреаційній зоні (Зона Р-1 - зона об'єктів природно-заповідного фонду).
Згідно з ст. 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до положень ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає формулювання в законі чітких, однозначних і зрозумілих правових приписів, за яких забезпечуються легкість та доступність з'ясування змісту права, і юридично закріплену можливість скористатися цим правом, передбачуваність застосування правових норм, а встановлювані законом обмеження будь-якого права повинні базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
На думку суду, відмовляючи у видачі будівельного паспорта відповідач діяв всупереч принципу юридичної (правової) визначеності, а саме фактично позбавив права власника зазначеної земельної ділянки на її забудову, вказавши, що на вказаній земельній ділянці не передбачено будівництво гаражу, у зв'язку з чим відмова Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, яка оформлена листом №М-6182/0-04/01 від 25.10.2019 року у видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки підлягає скасуванню, як протиправна.
Слід також зауважити, що до господарських (присадибних) будівель відносяться, зокрема, допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, тощо.
Отже, гараж віднесений законодавством до господарських (присадибних) будівель, що відповідає намірам забудови земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:33:003:1013, яка була передана у власність позивачу згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЧВ №023810 від 12.09.2000 року для обслуговування житлового будинку та господарських будівель (для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд).
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправною та скасування відмови Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради у видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки, яка оформлена листом №М-6182/0-04/01 від 25.10.2019 року та враховуючи відсутність обставин, які б вказували на невідповідність намірів позивача щодо забудови земельної ділянки площею 0,100 га, кадастровий номер 7310136600:33:003:1013, з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку та господарських будівель (для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд), яка знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 , то, розглядаючи справу в межах позовних вимог, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права буде задоволення також похідної позовної вимоги, шляхом зобов'язання Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.10.2019 року про видачу будівельного паспорта.
За таких обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що згідно квитанції №МР_АВ180497BAV-13913951 від 25.05.2020 року при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 840,80 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого звернулась адвокат Бошелюк Юлія Миколаївна до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати відмову, яка оформлена листом №М-6182/0-04/01 від 25.10.2019 року Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради у видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки ОСОБА_1 , площею 0,100 га, кадастровий номер 7310136600:33:003:1013, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
3. Зобов'язати Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.10.2019 року про видачу будівельного паспорта.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради судові витрати (судовий збір) на суму 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп, сплачені відповідно до квитанцій №МР_АВ180497BAV-13913951 від 25.05.2020 року.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 );
Представник позивача - адвокат Бошелюк Юлія Миколаївна (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 );
Відповідач - Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (код ЄДРПОУ 23245721, вул. Б. Хмельницького, 64 -а, м. Чернівці, Чернівецька область, 58000).
Суддя В.О. Григораш