11 вересня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/2585/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя - Войтович І.І., судді - Бездрабко О.І., Хом'якова В.В., вирішуючи питання щодо можливого відкриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новокаховської міської територіальної виборчої комісії Каховського району Херсонської області про скасування постанови від 06.09.2020 року № 6 "Про утворення і перелік територіальних виборчих округів з перших виборів депутатів Новокаховської ОТГ Каховського району Херсонської області 25 жовтня 2020 року",
встановив:
До Херсонського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Новокаховської міської територіальної виборчої комісії Каховського району Херсонської області в якому просить скасувати постанову від 06.09.2020 року №6 «Про утворення і перелік територіальних виборчих округів з перших виборів депутатів Новокаховської ОТГ Каховського району Херсонської області».
Ухвалою суду від 10.09.2020 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з тим, що як вбачається із тексту позовної заяви, позивачем зазначено - ОСОБА_1 . Проте, позивачкою до позовної заяви додано копію посвідчення № НОМЕР_1 від 10.08.2020, відповідно до якого, вона є членом Новокаховської міської територіальної виборчої комісії Каховського району Херсонської області. Враховуючи зазначене, для встановлення статусу позивачки, їй необхідно було уточнити статус в якому вона звертається до суду, а саме чи як фізична особа, чи як член Новокаховської міської територіальної виборчої комісії Каховського району Херсонської області.
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем подано заяву відповідно до якої зазначає, що звертається до суду як фізична особа - суб'єкт виборчого процесу, відповідно до ст. 9 Виборчого кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatismutandis п. 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», п. 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»).
Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Визначаючи спір щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом, за суб'єктним складом (сторонами), суд встановлює хто є позивачем у справі (суб'єкт виборчого процесу) та хто є відповідачем у справі, оскільки не кожна особа може бути стороною в такому спорі.
Позивач звертається до суду, обґрунтовуючи своє право на звернення з таким позовом наявністю у неї статусу виборця. При цьому, позивач посилається на ст. 9 Виборчого кодексу України, яка визначає права виборців на участь у виборчому процесі, пов'язані з правом голосу.
Так, відповідно до положень частини першої статті 64 Виборчого кодексу України, суб'єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Загальне право на подання позову в спорі, пов'язаному з виборчим процесом, відповідно до положень статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України, належить суб'єктам виборчого процесу.
Частиною першою статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.
Водночас, відповідно до частини другої статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України, виборець може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, членів цих комісій, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі.
Відтак, суб'єктам відповідного виборчого процесу, крім виборців, надано право на звернення до суду з позовами незалежно від того, чи порушені їхні права, свободи та інтереси, або від того, чи уявно вони вважають про таке порушення.
Водночас, виборці мають право на звернення до суду у вказаному порядку лише в разі порушення їхніх виборчих прав або інтересів щодо участі у виборчому процесі особисто.
Основними виборчими правами громадян є право вільно обирати (право голосу на виборах) та право бути обраними.
Що стосується прав чи інтересів щодо участі у виборчому процесі, то відповідно до положень статті 9 Виборчого кодексу України, яка визначає права виборців на участь у виборчому процесі, пов'язані з правом голосу, виборці мають право: бути членами виборчих комісій, які організовують підготовку та проведення відповідних виборів; отримувати та поширювати інформацію, що стосується підготовки та проведення відповідних виборів; брати участь у проведенні передвиборної агітації на відповідних виборах; здійснювати спостереження за проведенням відповідних виборів; оскаржувати порушення власних виборчих прав, інших власних особистих прав та законних інтересів, пов'язаних з участю у виборчому процесі.
Також положення статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України кореспондується із положеннями частин першої та третьої статті 64 «Оскарження в судовому порядку» та з частиною другою статті 65 «Предмет та суб'єкт оскарження до виборчої комісії. Суб'єкт розгляду скарг» Виборчого кодексу України.
Так, з аналізу положень частини другої статті 65 Виборчого кодексу України, якою визначено вичерпний перелік обставин, які законодавцем визначаються такими, що становлять законний інтерес виборця у виборчому процесі, вбачається, що «Виборець може оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів оскарження, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність порушують особисто його виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії, на здійснення спостереження, на присутність на засіданні виборчої комісії у визначених цим Кодексом випадках, під час проведення голосування відповідно до цього Кодексу, незабезпечення встановлених цим Кодексом умов для голосування виборців з порушенням здоров'я (у зв'язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров'я, віком)».
Тобто, під виборчими правами та інтересами виборця щодо участі у виборчому процесі особисто необхідно розуміти не тільки право голосу на відповідних виборах, а й участь у роботі виборчих комісій, як членів цих комісій, у проведенні передвиборної агітації, здійсненні спостереження за виборами та інших заходах у порядку, визначеному законами України, і саме за захистом таких прав чи інтересів має право звернутись виборець.
На жодну з таких обставин, яка має місце стосовно особи позивача, в позовній заяві не зазначено. Як наслідок, - суд не знайшов підтвердження права (адміністративну процесуальну дієздатність) позивача на звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Згідно із пунктом 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно із частиною 6 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Зазначені обставини приводять суд до висновку, що подана позовна заява разом з доданими до неї матеріалами підлягає поверненню позивачеві.
Водночас, суд звертає увагу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248, 273, 278 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Новокаховської міської територіальної виборчої комісії Каховського району Херсонської області про скасування постанови від 06.09.2020 року № 6 "Про утворення і перелік територіальних виборчих округів з перших виборів депутатів Новокаховської ОТГ Каховського району Херсонської області 25 жовтня 2020 року" разом з доданими документами повернути позивачу.
Повернути позивачу сплачений судовий збір в сумі 840,80 грн., відповідно до квитанції №0.0.1830027115.1 від 10.09.2020.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом 2 днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський окружний адміністративний суд.
Головуючий суддя І.І. Войтович
Суддя О.І. Бездрабко
Суддя В.В. Хом'якова