Справа № 128/1419/20
11 вересня 2020 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
з участю сторін провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 11.08.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020100000793 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ксаверівка Вінницького району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , неодруженого, працюючого трактористом-машиністом в ФГ «Щербич і К», маючого середню освіту, раніше несудимого,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст. 287 КК України, -
11.08.2018 біля 00 год 55 хв ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в районі будинку №49 по вул. Садовій с. Якушинці Вінницького району Вінницької області, маючи право на розпорядження мотоциклом марки «Honda Lead 90», та будучи його водієм, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 не має права не керування транспортним засобом, умисно, усвідомлюючи, що у ОСОБА_6 відсутнє право на керування транспортним засобом, порушуючи п. 2.9 (г) Правил дорожнього руху України, шляхом усної згоди, передав ОСОБА_6 керування транспортним засобом, а саме мотоциклом марки «Honda Lead 90», внаслідок чого, 11.08.2018 біля 01 год 00 хв ОСОБА_6 , в порушення вимог п. 2.1 (а.) Правил дорожнього руху, не маючи посвідчення водія, в порушення вимог п. 21.1 Правил дорожнього руху, перевищуючи кількість пасажирів, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, із пасажирами ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , рухаючись по вул. Садова в с. Якушинці Вінницького району Вінницької області, буля будинку №58, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, з'їхав із проїзної частини, де допустив наїзд на перешкоду, що призвело до втрати керування транспортним засобом і травмування пасажирів та смерті самого водія - ОСОБА_6 ..
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №807 від 25.10.2018 внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми - садна голови в лобно-тім'яній ділянці справа, крововилив в м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в лобно-тім'яно-скроневій ділянці справа, перелом кісток основи і склепіння черепа, забій головного мозку, субдуральна гематова (250мл), субрахноїдальний крововилив; садна колін. Смерть ОСОБА_6 настала від відкритої черепно-мозкової травми, яка ускладнилася менінгоцефалітом, набряком та дислокацією головного мозку. Відкрита черепно-мозкова травма у ОСОБА_6 мала ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння і стоїть в причинному зв”язку зі смертю.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 287 КК України, визнав повністю. В своїх показах повністю підтвердив обставини, що викладені у обвинувальному акті. Пояснив, що 11.08.2018, вночі, в с. Якушинці Вінницького району Вінницької області по вул. Садовій він перебував разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .. У нього був мотоцикл марки «Honda Lead 90». В цей час ОСОБА_6 попросив у нього проїхатися на мотоциклі, на що він погодився та надав ОСОБА_6 свій мотоцикл. Про те, що у ОСОБА_6 було відсутнє право на керування транспортними засобами він знав, однак передав свій мотоцикл ОСОБА_6 .. Далі ОСОБА_6 сів за кермо даного мотоциклу, а він та ОСОБА_7 сіли позаду і поїхали. Проїхавши метрів 100-150, ОСОБА_6 не впорався із керуванням, наїхав на камінь, впав та вдарився головою. Він підбіг до ОСОБА_6 і відтягнув його із проїзної частини дороги. Потім приїхала швидка медична допомога. Також вказав, що на момент передачі ОСОБА_6 права керування свої мотоциклом він перебував в стані алкогольного сп'яніння. Завдану потерпілому матеріальну шкоду відшкодував повністю, у вчиненому розкаявся, просив його не позбавляти волі та застосувати покарання у виді штрафу.
Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутність. Завдана злочином матеріальна шкода їй відшкодована повністю, матеріальних претензій до обвинуваченого вона не має, при призначенні покарання просила суд обвинуваченого ОСОБА_4 суворо не карати та призначити покарання у виді штрафу передбаченого санкцією статті (а.с. 31).
Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим, думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та ухвалив обмежитись дослідженням характеризуючих даних на обвинуваченого. При цьому суд виходить з того, що злочин вчинений обвинуваченим є одноепізодним, обвинувачений не має будь-яких фізичних чи психічних вад, розуміє суть пред'явленого обвинувачення, розуміє зміст фактичних обставин справи, які не оспорює, усвідомлює неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, про що заявив у судовому засіданні, а відтак у даному випадку у суду відсутні сумніви щодо добровільності і істинності позиції обвинуваченого з цього питання. Обвинувачений визнає свою вину повністю, цивільний позов по справі не заявлявся.
Прокурор не оспорив фактичні обставини справи, йому зрозуміло неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_4 , суд кваліфікує дії обвинуваченого за ст. 287 КК України як допуск до керування транспортним засобом особу, яка не має права на керування транспортним засобом, якщо це спричинило смерть потерпілого.
Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_4 , судом встановлено наступне.
Обвинувачений ОСОБА_4 на час вчинення кримінального правопорушення був повнолітнім (а.с. 70-71), раніше не судимий (а.с. 76), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 74, 75), згідно висновку експерта №2355 від 05.09.2018 при судово-хімічній експертизі крові ОСОБА_4 виявлено етиловий сприт у концентрації 0,7‰ (а.с. 61-62), за місцем проживання ОСОБА_4 характеризується з позитивної сторони, згідно довідки-характеристики Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області №4010/08-04 від 10.09.2020 (а.с. 140), за місцем роботи характеризується позитивно, відповідно до характеристики Фермерського господарства «Щербич і К» №23 від 20.05.2020 (а.с. 139), має посвідчення водія категорії «В» та «С» (а.с. 72-73), неодружений, не є інвалідом першої-другої груп.
Відповідно до досудової доповіді складеної Вінницьким районним відділом філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області 07.08.2020 виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб) (а.с. 55-57).
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та відшкодування завданої потерпілій матеріальної шкоди.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, який, згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, раніше несудимий, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого до та після вчинення злочину, надання правдивих показів в суді, думку потерпілої щодо призначення виду та розміру покарання обвинуваченому.
Суд зазначає, що згідно положень частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Частинами 1 та 2 статті 65 Кримінального кодексу України, зокрема встановлено, що суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Частиною другою статті 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 287 КК України ОСОБА_4 вчинено 11.08.2018, тобто до набрання чинності 01.07.2020 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22.11.2018.
З урахуванням наведеного, суд, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого, вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у виді штрафу в межах санкції інкримінуємої статті, що діяла на час вчинення кримінального правопорушення. Визначене покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень виходячи із принципу індивідуалізації покарання та дискреційних повноважень суду.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який в своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
При цьому суд використовує повноваження, надані йому державою, обирати між альтернативами при призначенні покарання, кожна з яких є законною, застосовує принцип індивідуалізації покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта, та вважає, що обране покарання є достатнім для того, щоб засуджений довів своє виправлення.
Цивільний позов не заявлявся.
На підставі ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати в сумі 12692,32 грн. за проведення експертизи №347 від 29.11.2019, в сумі 1099,07 грн. за проведення експертизи №597-110-к від 13.12.2019 та в сумі 1099,07 грн. за проведення експертизи №29 від 28.01.2020 (а.с. 91, 120, 133).
Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 15.08.2018 (а.с. 67-69) - скасувати.
Відповідно до вимог ст. 100 КПК України та матеріалів кримінального провадження речові докази, а саме: оптичний диск, який містить відеофіксацію кримінального правопорушення (а.с. 59) - залишити при матеріалах кримінального провадження, мотоцикл марки «Honda Lead 90» чорного кольору, що зберігається на території Вінницького РВП ВПП ГУНП у Вінницькій області (а.с. 63) - повернути його власнику ОСОБА_4 , одяг ОСОБА_6 , у який він був одягнений під час ДТП, що поміщений до спецпакету національної поліції №445062 (а.с. 86), три паперові пакети, пакет експертної служби №3992709, №3992708 (а.с. 87, 88, 89), що передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області - знищити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
Відповідно до ст. 65 КК України, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 287 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі пятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
Скасувати арешт з майна - транспортного засобу марки «Honda Lead 90», що накладено ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 15.08.2018.
Речові докази, а саме: оптичний диск, який містить відеофіксацію кримінального правопорушення - залишити при матеріалах кримінального провадження; мотоцикл марки «Honda Lead 90» чорного кольору, що зберігається на території Вінницького РВП ВПП ГУНП у Вінницькій області - повернути його власнику ОСОБА_4 ; одяг ОСОБА_6 , що поміщений до спецпакету національної поліції №445062, три паперові пакети, пакети експертної служби №3992709, №3992708, що передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи №347 від 29.11.2019 в сумі 12692 (дванадцять тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. 32 коп., за проведення експертизи №597-110-к від 13.12.2019 в сумі 1099 (одна тисяча дев'яносто дев'ять) грн. 07 коп. та за проведення експертизи №29 від 28.01.2020 в сумі 1099 (одна тисяча дев'яносто дев'ять) грн. 07 коп..
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1