Справа № 524/4605/20
Провадження №2-а/524/212/20
11.09.2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука
у складі:головуючого судді Погрібняк О.М.,
секретар судового засідання - Швидь Я. В.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач1: командир роти батальйону патрульної поліції в м. Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Помуран Андрій Геннадійович,
відповідач2: Департамент патрульної поліції Національної поліції України,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Автозаводського районного суду м. Кременчука адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до командира роти батальйону патрульної поліції в м. Кременчуці Помуран Андрія Геннадійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
30 липня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серія ЕАМ № 2830402 від 16.07.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. та стягнути з відповідача2 Департаменту патрульної поліції Національної поліції України сплачений ним судовий збір.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що з постановою не згоден, оскільки Правил дорожнього руху не порушував. Вважає, що дії інспектора щодо винесення постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП є протиправними в зв'язку з тим, що
-у постанові неправильно зазначено його прізвище,
-відсутні належні докази вчиненого ним правопорушення - постанова не містить інформацію про фіксацію правопорушення,
-зміст постанови не відповідає вимогам встановленим ст.. 283 КУпАП, так як постанова у справі не містить відомостей про технічний запис, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення та не вказано, чи таке фіксування проводилося, на надано інших доказів вчинення правопорушення,
-порушено порядок розгляду справи, передбачений ст.. 279 КУпАП.
Ухвалою судді Автозодвського районного суду м. Кременчука від 31.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , командира роти БПП в м. Кременчуці УПП в Полтавській області Помуран А. Г., Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
19.08.2020 року надійшов відзив на позов від представника відповідача департаменту патрульної поліції України, в якому він у задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі. В обґрунтування відзиву посилався на те, що постанова серії ЕАМ №2830402 від 16.07.2020 року у справі про адміністративне правопорушення складена з дотриманням вимог закону, позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, ним не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених вимог. Вказував, що фактична маса вантажу при накладенні штрафу була визначена за наявними у позивача документами.
19.08.2020 року надійшов відзив на позов від відповідача командира роти №1 батальйону патрульної поліції в м. Крменчук УПП в Полтавській області ДПП капітана поліції Помурана А.Г. В обґрунтування відзиву він посилався на обставини, аналогічні викладеним у відзиві департаменту патрульної поліції України.
Дослідивши надані сторонами докази, вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 16.07.2020 року командиром роти БПП в м. Кременчуці УПП в Полтавській області Помураном А.Г. винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожного руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАМ № 2830402, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
В постанові зазначено, що 16.07.2020 року позивач керував транспортним засобом DAF XF 95.480 державний номерний знак НОМЕР_1 та перевозив вантаж, фактична маса якого перевищує максимальну допустиму вагу навантаження чим порушив п.22.5 Правил дорожнього руху щодо перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду еликогабаритних і великовагових ТЗ автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Статтею 132-1 КУпАП встановлено, що порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Пунктом 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30, згідно п.3 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Частиною 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 року, встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб (п. 25 Правил).
Допускається перевищення вагових параметрів над визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення дозволу та внесення плати за проїзд.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування (далі - Порядок №879 від 27.06.2007р.).
Відповідно до п.6 Порядку №879 від 27.06.2007р, габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
За п.п. 5-1 п. 1 Порядку №879 від 27.06.2007р документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.
Згідно п.13 Порядку під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Відповідно ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху (ч. 1 ст. 122 КУпАП).
В силу п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року, № 1408/27853 у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами 1 та 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 258 КУпАП передбачено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, саме на відповідача покладається обов'язок доведення правомірності його рішень.
Зміст постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених ним доводів.
При цьому, суд враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів у конкретній справі повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження встановлених відповідачем обставин, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, отже, відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не довели правомірності своїх рішень.
Відповідачі посилалися на те, що транспортний засіб під керуванням позивача перевозив вантаж «Щебінь». Фактична маса вантажу була встановлена за наявними у позивача документами: відповідно до товарно-транспортної накладної, маса транспортного засобу відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу та маса напівпричепа відповідно до свідоцтв про реєстрацію перевищувала 40 т, що є порушенням п. 22.5 ПДР України. Проте жодних доказів на підтвердження цих обставин відповідачі не надали.
Відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не довели вчинення позивачем адміністративного правопорушення належними та допустимими доказами.
Водночас, в силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Не може бути підтвердженням порушення позивачем ПДР України лише сама постанова від 16.07.2020 року серії ЕАМ №2830402, оскільки лише опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
За п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 16.07.2020 року серії ЕАМ 2830402 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
За ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП ст.ст. 77, 78, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до командира роти батальйону патрульної поліції в м. Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Помурана Андрія Геннадійовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити
Постанову серії ЕАМ №2830402 від 16.07.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену командиром роти батальйону патрульної поліції в м. Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Помураном Андрієм Геннадійовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом десяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Погрібняк