Справа № 428/3657/20
Провадження №2-а/428/283/2020
04 вересня 2020р. Сєвєродонецький міський суд
Луганської області в складі:
судді Юзефовича І.О.
при секретарі Топчій Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області рядового поліції Ткаченко Карини Олегівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2428020 від 23.04.2020р. та закриття провадження по справі,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з адміністративним позовом до поліцейського 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області рядового поліції Ткаченко К.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2428020 від 23.04.2020р. та закриття провадження по справі, мотивуючи вимоги тим, що 23.04.2020р. відповідач виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2428020 за порушення ОСОБА_1 вимог законодавства, а саме: водій 23.04.2020р. о 07-28год. в м. Сєвєродонецьк по вул. Новікова, здійснив зупинку транспортного засобу на посадковому майданчику для маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.п. 15.9. «е» ПДР - порушення зупинок ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів. Позивач ОСОБА_1 вважає постанову серії ЕАК №2428020 незаконною, оскільки зазначені в постанові данні не відповідають фактичним обставинам справи. Так 24.04.2020р. він здійснював регулярні спеціальні перевезення згідно умов Договору № 08/04/2020 від 08.04.2020р., укладеного між ПП «Сєвєродонецьке комфорт - авто» та ТОВ «Новоферт», перевозячи працівників ТОВ «Новоферт» згідно списку та за здалегідь узгодженим маршрутом. Маршрут був погоджений з замовником та затверджений заступником начальника УПП в Луганській області. Дане погодження містить перелік зупинок, серед яких зазначена зупинка маршрутних транспортних засобів «Озерна», розташована поблизу буд. 15-в по вул. Новікова м. Сєвєродонецьк. Виконуючи регулярні спеціальні перевезення позивач здійснював посадку пасажирів на зупинці «Озерна» у відповідності до схеми руху та маршруту зазначеного у погодженні №2020-09-0011. При собі він мав усі необхідні документи для здійснення цього виду перевезень, які пред'явив відповідачу, однак вони були проігноровані, а пояснення залишені без уваги. Крім того відповідач виніс оскаржувану постанову грубо порушив вимоги ст. ст.278, 279 КУпАП. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи. Тому ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до суду і просить скасувати постанову серії ЕАК №2428020 від 23.04.2020р. про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 225грн. за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП, а провадження по справі закрити.
19.05.2020р. судом постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач поліцейський 2 взводу 4 роти батальйону УПП в Луганській області Ткаченко К.О. надала до суду клопотання, в якому просила долучити відеоматеріали правопорушення та відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.
Згідно ч.4 ст.159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2020р. поліцейським 4 роти 1 батальйону УПП в Луганській області Ткаченко К.О. в м. Сєвєродонецьку по вул. Новікова, буд. 15-в, було винесено постанову серії ЕАК №2428020 у справі про адміністративне правопорушення, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 225 грн.. Винесення вказаної постанови мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1 , 23.04.2020р. о 07-28год. в м. Сєвєродонецьк по вул. Новікова, буд. 15-в, керуючи т/з Mercedes-Benz Sprinter 516 CDI, д.н. НОМЕР_1 , здійснив зупинку транспортного засобу на посадковому майданчику для маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.п. 15.9. «е» ПДР - порушення зупинок ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів.
В графі 9 постанови «до постанови додається» зазначено, що до неї додається відео з камери DSJX300098_BB0098, DSJX300116_BB0116.
Суд звертає увагу на те, що справа про адміністративне правопорушення, в якій винесена оскаржувана постанова, згідно тексту вищевказаної постанови, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ч.2, 4 ,5 ст.258 КУпАП.
Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог суд враховує наступне.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.п. 15.9. «е» ПДР України зупинка забороняється: ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника. Адміністративне правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, котра його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, котра його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
В розумінні статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.1,4 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В оскаржуваній постанові зазначено, що до неї додається відео з камери DSJX300098_BB0098 та DSJX300116_BB0116, отже наданий відеозапис може слугувати доказом в справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КАС України.
Таким чином, суд приймає до уваги відеозапис процедури розгляду справи за ч.1 ст.122 КУпАП та вважає його належним та допустимим з огляду на вимоги КАС України.
З відтворених відеозаписів, зокрема з відеозапису №«20200423102604000534», вбачається, що позивач ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 516 CDI, д.н. НОМЕР_2 , ближче 30 м від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів по вул. Новікова, буд. 15-в, м. Сєвєродонецьк. Крім того з відеозапису №«20200423102611000537» встановлено, що позивачем на підтвердження своєї невинуватості були надані відповідачу документи, які були долучені до матеріалів справи та оглянуті у судовому засіданні. Згідно з копією договору №08/04/2020 про надання послуг в режимі регулярних спеціальних пасажирських перевезень на період введених карантинних заходів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» із внесеними змінами від 08.04.2020р. між ТОВ «Новоферт» та ПП «Сєвєродонецьке комфорт-авто» був укладений договір про надання автопослуги для перевезення пасажирів, місткістю не менше 16 місць для сидіння. Виконавець за вказаним договором зобов'язується подавати автомобіль щодня, крім 6 і 7 дня тижня з 07 год. 20 хв. до 08 год. 00 хв. та з 17 год. 00 хв. до 17 год. 40 хв. Начальником Управління патрульної поліції в Луганській області 09.04.2020р. було видано Погодження № 2020-09-00111 маршруту руху транспортного засобу на період карантиру FIAT DUCATO, НОМЕР_3 , кількість пасажирів 14 по маршруту: м. Сєвєронецьк вул. Гагаріна, вул. Вілєсова, Озерна, пл. Перемоги, пр. Хіміків, ТОВ «Новоферт» вул. Б. Ліщини, пр. Хіміків, пл. Перемоги, «Ксанаду», Озерна, Центральна аптека, школа №14, ш. Будівельників, МЖК «МРІЯ», строком дії з 09.04.2020р. по 24.04.2020р., та водіями, які здійснюють перевезення пасажирів є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . До матеріалів справи також додані схеми руху перевезення пасажирів до об'єктів критичної інфраструктури на період карантину, а також список працівників ТОВ «Новоферт», які користуються послугами перевезення.
Згідно п.13 Постанови КМУ від 18 лютого 1997 р. №176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» перевезення пасажирів автобусами залежно від режиму їх організації можуть бути: регулярними, регулярними спеціальними та нерегулярними. Умови регулярних та регулярних спеціальних перевезень зазначаються у паспорті маршруту.
Пункт 53 Правил містить заборону здійснення посадки та висадки пасажирів у пунктах і на зупинках, визначених для посадки і висадки пасажирів на маршрутах з регулярним перевезенням тільки для нерегулярних перевезень.
Згідно п.45,46 Правил регулярні спеціальні перевезення організовуються для перевезення працівників підприємств, установ та організацій, учнів, студентів та інших організованих груп пасажирів. Регулярні спеціальні перевезення здійснюються на підставі договору, згідно з яким автомобільний перевізник надає підприємству, установі та організації, яка виступає замовником послуг, послуги з перевезення організованої групи пасажирів за певним маршрутом і визначеним розкладом руху, протягом передбаченого договором строку.
Таким чином, зміст вищезазначених документів та відеозапису доводить, що позивачем ОСОБА_1 було надано суду належні, допустимі, достовірні та достатні докази щодо невчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме п.п. 15.9. «е» ПДР, оскільки його регулярні спеціальні перевезення здійснюються на підставі офіційного договору у були погоджені Управлінням патрульної поліції в Луганській області на період дії карантину. Отже позивач ОСОБА_1 24.04.2020р. о 07-28год. мав всі законні підстави здійснити зупинку на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, оскільки така зупинка узгоджується з його графіком подачі автотранспорту для перевезень та схемою його руху.
Однак суд зауважує, що дані відеозапису спростовують доводи позивача щодо допущених відповідачем порушень під час розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обставини, викладені позивачем ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а отже адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області рядового поліції Ткаченко К.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2428020 від 23.04.2020р. та закриття провадження по справі, підлягає задоволенню.
Згідно із ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З урахуванням того, що суд задовольнив позовні вимоги позивача ОСОБА_1 , то судові витрати в розмірі 420,40грн. стягуються за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Луганській області, оскільки відповідачем у справі виступала його посадова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 21, 73-77, 139, 194, 205, 229, 241-246, 286, 292-293, 295, 297 КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області рядового поліції Ткаченко Карини Олегівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2428020 від 23.04.2020р. та закриття провадження по справі, задовольнити.
Скасувати постанову поліцейського 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області рядового поліції Ткаченко Карини Олегівни (місцезнаходження: 93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, буд. 8) у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2428020 від 23.04.2020р. про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, і накладення на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 225грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Луганській області на користь держави судові витрати в розмірі 420,40грн.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частиною другою статті 299 КАС України.
Суддя