Справа № 428/1844/20
Провадження №2-а/428/216/2020
11 вересня 2020р. Сєвєродонецький міський суд
Луганської області в складі:
судді Юзефовича І.О.
при секретарі Продченко О.А.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського батальйону №1 роти №1 Управління патрульної поліції в Луганській області Волковецького Олександра Юрійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1801859 від 28.11.2019р.,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з адміністративним позовом до поліцейського батальйону №1 роти №1 Управління патрульної поліції в Луганській області Волковецького Олександра Юрійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1801859 від 28.11.2019р., мотивуючи вимоги тим, що 28.11.2019р. відповідач виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №1801859 за порушення ОСОБА_1 вимог законодавства, а саме водій керуючи т/з FORD TRANSIT, д.н. НОМЕР_1 , 28.11.2019р. в м. Сєвєродонецьк по вул. Новікова, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при перестроюванні з лівої в праву смугу по вул. Курчатова, 29, чим порушив п. 9.2 (б) ПДР України. Позивач ОСОБА_1 вважає, що відповідач не дослідивши повно і об'єктивно усіх обставин у їх сукупності, та не давши їм належної оцінки, в порушення положень КУпАП передчасно дійшов до висновку про винуватість позивача ОСОБА_1 . Тому, ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до суду і просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1801859 від 28.11.2019р.
Позивач ОСОБА_1 у вступному слові позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов, додатково пояснив, що адміністративного правопорушення він не вчиняв, сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при перестроюванні з лівої в праву смугу ним було подано. Крім того, при перегляді відеозапису правопорушення в Управлінні патрульної поліції в Луганській області ДПП разом з п'ятьма свідками встановлено, що світловий покажчик повороту відповідного напрямку подавався.
Відповідач поліцейський батальйону №1 роти №1 Управління патрульної поліції в Луганській області Волковецький О.Ю. у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій вказав прохання про розгляд справи за його відсутності та долучити в якості доказу відеоматеріали, якими зафіксовано момент адміністративного правопорушення позивачем.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З матеріалів справи вбачається, що 28.11.2019р. поліцейським батальйону №1 роти №1 Управління патрульної поліції в Луганській області Волковецьким О.Ю. в м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Новікова, було винесено постанову серії ЕАК №1801859 у справі про адміністративне правопорушення, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 425грн.. Винесення вказаної постанови мотивовано тим, що ОСОБА_1 , керуючи т/з FORD TRANSIT, д.н. НОМЕР_1 , 28.11.2019р. в м. Сєвєродонецьк по вул. Новікова, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при перестроюванні з лівої в праву смугу по вул. Курчатова, 29, чим порушив п. 9.2 (б) ПДР України.
Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог суд враховує наступне.
Частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення встановлено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Розділом 9 ПДР України встановлені правила користування попереджувальними сигналами.
Відповідно до п. 9.2 (б) ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Згідно п.1.10 маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом.
Зі змісту статті 251 КУпАП вбачається, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
В розумінні статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1,4 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно зі статтею 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
На підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог відповідач надав суду відеозаписи «20191128195415000073», «20191128195601000079», «2019_1128_110936_1».
З відтвореного відеозапису, наданого відповідачем, не вбачається безпосереднього вчинення адміністративного правопорушення позивачем, зокрема не подання сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при перестроюванні з лівої в праву смугу.
Разом з цим, ухвалою про відкриття провадження у справі від 12.03.2020 року відповідачу надавався строк для подачі відзиву на позовну заяву. Однак, відповідач відзиву на позовну заяву не подав, жодним чином не спростував позовні вимоги позивача.
Відповідно до вимог ч.4 ст.159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не виконав вимог ч.2 ст.77 КАС України та не довів правомірності прийнятого ним рішення відносно ОСОБА_1 , що є підставою для скасування постанови від 28.11.2019 року серії ЕАК № 1801859.
При цьому суд вважає можливим поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду, оскільки зазначений строк був пропущений позивачем через оскарження постанови безпосередньо до Управління патрульної поліції в Луганській області ДПП, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами. Наведені обставини, на думку суду, свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду і дають підстави поновити пропущений строк.
Щодо вимог визнати протиправною постанову, суд з урахуванням приписів ч.3 ст.286 КАС України відзначає, що ця вимога не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України суд враховує наступне.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі №543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону №3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік» розмір такого прожиткового мінімуму визначено у 2102 гривні. Отже, у справі за позовом ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 420,40 гривень (2102 х 0,2).
Відповідач виносив оскаржувану постанову в порядку ч.2 ст.222 КУпАП від імені Управління патрульної поліції в Луганській області.
Відтак на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції слід стягнути судовий збір в сумі 420,40 гривень.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 21, 73-77, 139, 194, 205, 229, 241-246, 286, 292-293, 295, 297 КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського батальйону №1 роти №1 Управління патрульної поліції в Луганській області Волковецького Олександра Юрійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1801859 від 28.11.2019р., задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом.
Скасувати постанову поліцейського батальйону №1 роти №1 Управління патрульної поліції в Луганській області Волковецького Олександра Юрійовича (місцезнаходження: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, буд. 8) у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1801859 від 28.11.2019 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 ) до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425грн.
Стягнути з Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань на користь держави 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору.
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частиною другою статті 299 КАС України.
Суддя