Справа № 2-3142/11
Провадження № 4-с/211/20/20
іменем України
10 вересня 2020 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Середня Н.Г., розглянувши скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», приватний виконавець Виконавчого округу Дніпропетровської обалсті Русецька Оксана Олександрівна, Державне підприємство «Сетам», про визнання дій приватного виконавця неправомірними, -
встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідною скаргою та просить суд визнати незаконною та скасувати постанову від 16.06.2020 ВП № 62178864 про опис та арешт майна боржника. В обґрунтування вимог зазначила, рішенням суду від 01.06.2012 стягнуто з неї на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 23-0/03/08/М8 від 08.08.2008 в розмірі 1167962,00 грн. 16.06.2020 приватний виконавець виніс оскаржувану постанову ВП № 62178864 про опис та арешт майна боржника, в якому зазначено конкретний перелік її майна, як боржника, в тому числі на квартиру АДРЕСА_1 . Вважає. що приватний виконавець не мала права виносити вказану постанову, оскільки найменування боржника, зазначене в постанові, не відповідає найменуванню фізичної особи, що зазначена в свідоцтві про власність. Насправді у неї є тільки свідоцтво про право на спадщину за законом, але право власності на майно не реєструвалось, тому вважає, що винести арешт на майно, на яке у неї не має права власності, є неправомірним та просить скасувати вказану постанову приватного виконавця.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Так, частиною 1 статті 447 ЦПК України визначено право сторони виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно положень статті 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів скарги, заявником оскаржується постанова приватного виконавця від 16.06.2020 яку, згідно тексту скарги, вона не отримувала, а дізналась про неї від мешканців будинку тільки 26.08.2020.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано.
Згідно пункту 4 статті 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29 січня 2020 року в справі № 753/1991/19-ц (провадження № 61-20633св19) та від 12 лютого 2020 року в справі № 363/4243/16-ц (провадження № 61-48055св18).
За змістом статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до статті 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Звернувшись до суду 27 серпня 2020 року, заявник у скарзі не заявляла клопотання про поновлення строку.
Враховуючи, що у матеріалах справи відсутнє подане до суду клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення зі скаргою, а без вирішення цього питання скарга не може бути розглянута по суті, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для настання для заявника наслідків, передбачених статтею 126 ЦПК України (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 2-4833/11-ц (провадження № 61-35639св18).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 126, 127, 447, 449 ЦПК України, суд, -
постановив:
Скаргу ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 10 вересня 2020 року.
Суддя Н.Г.Середня