Справа № 209/650/20
Провадження № 1-кп/209/294/20
Іменем України
08 вересня 2020 року Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого (адвоката) ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська клопотання прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12012040790000224 від 17.12.2012 року за ознаками ч.2 ст.190, ч.1 ст.364, ч.2 ст.382 КК України,-
27.02.2020 року до Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12012040790000224 від 17.12.2012 року за ч.2 с.190, ч.1 ст.364, ч.2 ст.382 КК України на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурор клопотання обґрунтовує тим, що в провадженні Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12012040790000224 від 17.12.2012 року за ознаками ч.2 ст.190, ч.1 ст.364, ч.2 ст.382 КК України. В ході досудового розслідування був проведений комплекс слідчих (розшукових) дій, направлених на встановлення всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 382 КК України, та конкретних осіб, якими вчинені ці кримінальні правопорушення, однак достатні докази для повідомлення будь-кому про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень відсутні, тобто винну особу у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень не встановлено. На теперішній час у ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні особи, які мають процесуальний статус підозрюваного, відсутні, що підтверджується витягом з ЄРДР. Відповідно до ч.3 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України, відноситься до кримінальних правопорушень середньої тяжкості та було вчинене 05.07.2011 року, що, враховуючи положення ст. 49 КК України, вказує на те, що п'ятирічний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за цей злочин сплив. Згідно ч.3 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 382 КК України, відноситься до кримінальних правопорушень середньої тяжкості та було вчинене у період часу з 22.05.2012 до 17.07.2014, що, враховуючи положення ст. 49 КК України, вказує на те, що п'ятирічний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за цей злочин сплив. Відповідно до ч.3 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 364 КК України, відноситься до кримінальних правопорушень середньої тяжкості та було вчинене у період часу з 29.05.2012 до 21.02.2013, що, враховуючи положення ст. 49 КК України, вказує на те, що п'ятирічний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за цей злочин сплив. Зважаючи на те, що станом на момент подання цього клопотання винну особу у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень не встановлено, вважає що кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданнізаперечував проти закриття провадження .
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти закриття кримінального провадження, подав письмове клопотання в якому зазначив, що розслідування здійснювалося фрагментально, службові особи, які здійснювали досудове розслідування відгороджували епізоди один від одного. Так, 17.12.2012 року до Дніпровського РВ надійшла заява директора ТОВ "Агро-Телесірвіс" ОСОБА_4 про те, що ТОВ "Дніпро-Черемош" не виконав рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2012 року по справі 23/5005/2012 про зобов'язання ТОВ "Дніпро-Черемош" передати ТОВ "Автор-Телесервіс" оплачене обладнання за договором купівлі- продажу від 05.07.2011 року. Приводом звернення стало те, що в 2-х місячний строк Дніпровським відділом виконавчої служби не було виконано. Також службові особи халатно вважали керівником боржника ТОВ "Дніпро-Черемош" на час здійснення виконавчого провадження був ОСОБА_6 , не перевіривши цього факту згідно Державного реєстру юоридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Новий директор ТОВ "Дніпро-Черемош"- ОСОБА_7 не був залучений до здійснення виконавчих дій. В той же час ОСОБА_6 в судовому порядку оскаржив постанови про накладення штрафу в порядку виконання рішення господарського суду. В своїх позовах він зазначав одну із підстав для скасування постанов про накладення штрафу- що він не є директором ТОВ "ДНІПРО-ЧЕРЕМОШ". Однак слідство жодним чином не відреагувало на цей факт.
16.12.2018 року до ЄРДР Дніпродзержинською місцевою прокуратурою було внесені відомості за попередньою кваліфікацією за ч.1 ст. 364 КПК України відносно державних виконавців, які зловживали своїм службовим становищем під час виконання рішення господарського суду, чим завдали істотну шкоду ТОВ "Автор-Телесервіс". В 2013 та в 2014 році прокуратурою були проведені перевірки по даному кримінальному провадженню і були встановлені порушення, за що слідчі були притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
17.07.2014 року ОСОБА_6 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Надалі подання про оголошення розшуку було залишено без задоволення. Але 12.09.2014 року був оголошений розшук обвинуваченого ОСОБА_6 , зупинене досудове розслідування.
Надалі, 12.05.2016 року на підставі рапорту слідчого СВ Дніпровського ВП до ЄРДР були внесні відомості за № 12016040790001011 про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.382 КК України за фактом невиконання ОСОБА_6 з 16.07.2012 року перебуваючи на посаді директора ТОВ "Дніпро-Черемош" .
Лише 29.12.2017 року досудове розслідування було відновлено, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 було закрито.
Хоча на даний час так і не встановлено хто саме був директором ТОВ "Дніпро-Черемош" і хто відповідальний за виконання рішення суду.
Також звертає увагу суду на те, що 21.10.2014 року прокуратурою м.Дніпродзержинська при перевірці законності прийнятого рішення про зупинення кримінального провадження постановою від 12.09.2014 року, вказану постанову скасовано та кримінальне провадження направлено до СВ Дніпродзержинського МУ для проведення подальшого досудового розслідування, але досудове розслідування подальшому проводилося СВ Дніпровського РВ.
Суд, вислухавши думку прокурора, потерпілого та представника потерпілого, дослідивши клопотання, дослідив матеріали кримінального провадження вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається вразі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно з абзацом 2 пункту 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав.
Згідно абзацу 4 ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до статей 283, 284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, у зв'язку з чим рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження відповідно до встановленої законом процесуальної процедури.
Відповідно до дослідженихх в судовому засіданні матеріалів кримінального прровадження, не вбачається, що був здійснений вичерпний перелік дій, спрямованих на розкриття злочину та встановлення особи, причетної до кримінального правопорушення, вчиненого відносно потерпілого.
В той же час, згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Законність відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Публічність згідно ст. 25 КПК України передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Суд вважає, що внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема шляхом доповнення частини першої ст. 284 цього Кодексу пунктом 3-1, не звільняють слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та належного виконання їх обов'язків, визначених процесуальним законом.
Суд звертає увагу, що використання органами досудового розслідування норми КПК України, що була запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» та введена в дію 17 жовтня 2019 року, як можливості закінчити досудове розслідування у кримінальному провадженні №12012040790000224 від 17.12.2012 року за ознаками ч.2 ст.190, ч.1 ст.364, ч.2 ст.382 КК України, шляхом закриття судом кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, без проведення повного комплексу слідчих та процесуальних дій та подальшої оцінки цих дій судом, буде суперечити завданням та загальним засадам, встановленим КПК України, тому в задоволенні клопотання прокурора необхідно відмовити.
Оскільки ухвала суду про відмову у закритті кримінального провадження, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, не міститься в переліку судових рішень передбачених ч. 1 ст. 392 КПК України, а окремої норми, яка б передбачала можливість оскарження ухвали суду постановленої за результатами розгляду клопотання прокурора, передбаченого п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальний процесуальний закон, не містить, тому вказана ухвала оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст.12, 49 КК України, п.3-1 ч.1, ч.4 ст.284,369,372,392 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12012040790000224 від 17.12.2012 року за ознаками ч.2 ст.190, ч.1 ст.364, ч.2 ст.382 КК України - відмовити.
Повний текст ухвали виготовлений 11 вересня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1