Справа №167/523/20
Провадження №2/167/238/20
10.09.2020 року Рожищенський районний суд Волинської області в складі
головуючого - судді Сіліча І.І.
секретаря судового засідання - Матвійчук Л.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Рожище цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації), -
Позивач ПрАТ «СК «Євроінс Україна» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації).
Позов обґрунтовує тим, що 29 жовтня 2018 року у м.Запоріжжі по вул.Б.Хмельницького відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «MAN TGX 18.440», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Hyundai Elantra», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 і який належить ТОВ «НВП «Контактсіч-Аква». Внаслідок ДТП автомобіль «Hyundai Elantra» отримав механічні пошкодження.
31 жовтня 2018 року позивачем отримано від ТОВ «НВП «Контактсіч-Аква» заяву-повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку та на виплату страхового відшкодування за договором №008004-2111-1000003 добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Класичне» від 26.07.2018 року, відповідно до якого позивач застрахував майнові інтереси ТОВ «НВП «Контактсіч-Аква», пов'язані з володінням, використанням і розпорядженням транспортним засобом «Hyundai Elantra», номерний знак НОМЕР_2 .
07 грудня 2018 року позивачем здійснено та згідно платіжного доручення №14991 перераховано потерпілому страхове відшкодування в сумі 181 032,91 грн. Отже, до позивача на підставі ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» перейшло право вимоги, яке потерпілий мав до відповідача, як до особи, яка безпосередньо завдала йому шкоду. Відповідно до поліса №АМ/5865372 транспортний засіб винуватця ДТП на день настання страхового випадку був застрахований в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» з лімітом відповідальності 100 000,00 грн. Оскільки сума виплаченого страхувальнику страхового відшкодування становить 181 032,91 грн., а відшкодовано 100 000,00 грн., тому сума, яка підлягає стягненню з відповідача становить 81 032,91 грн. Ураховуючи вищенаведене позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Євроінс Україна» завдану ним майнову шкоду в розмірі 81 032,91 грн. та судові витрати у справі в розмірі 2 102,00 грн.
У своєму запереченні на позов відповідач заперечує позовні вимоги в повному обсязі, оскільки вважає, що він не повинен відповідати за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Станом на 29.10.2018 року він перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3 працюючи водієм автотранспортних засобів. Автомобілем «MAN TGX 18.440», номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом НОМЕР_3 керував на підставі подорожнього листа №330/2910 від 27 вересня 2018 року. Таким чином, він керував автомобілем під час виконання трудових обов'язків, а тому нести відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди повинен, на його думку, роботодавець. З наведених підстав відповідач просить в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, попередньо подав суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав суду заяву в якій просить розгляд справи здійснювати без його участі, позовні вимоги не визнає, в задоволенні позову просить відмовити з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши обставини справи на підставі наявних в матеріалах справи доказах у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
Частинами 1 та 3 ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч.1, 2 ст.12 ЦПК України).
У ст.1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Відповідно до ст.980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Згідно зі ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією. Суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування і положення ст.993 ЦК України не поширюються на страхування відповідальності.
Положення ст.993 ЦК передбачає право страховика вимагати стягнення збитків з особи, винної у заподіянні шкоди страхувальникові. У даному випадку існує основне зобов'язання між страхувальником або вигодонабувачем, з одного боку, і особою, відповідальною за збитки, - з іншого. Однак тут відбувається зміна осіб у зобов'язанні шляхом переходу прав кредитора до іншої особі на підставі закону (ст.993 ЦК): страховик заміняє собою страхувальника в його вимогах до особи, відповідальної за збитки.
Перехід прав страхувальника до страховика після виплати страхового відшкодування здійснюється на підставі договору, за яким страхувальник передає свої права страховику і приймає на себе зобов'язання сприяти останньому в здійсненні його суброгаційних прав. Страхувальник передає свої права на добровільній основі. При цьому права вимоги передаються в тім же обсязі, в якому вони могли б бути здійснені самим страхувальником.
Суд встановив, що 29 жовтня 2018 року о 21 год. 04 хв. водій ОСОБА_1 в м.Запоріжжя по вул.Богдана Хмельницького, біля будинку №23, керуючи транспортним засобом «МАN TGX 18440», номерний знак НОМЕР_1 на перехресті при повороті ліворуч не впевнився в безпечності руху та скоїв зіткнення з транспортним засобом «HYUNDAI ELANTRA», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по вул.Богдана Хмельницького. Внаслідок ДТП пошкоджено автомобілі, завдано матеріальних збитків, травмованих немає. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.10.1 ПДР.
Постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 06 грудня 2018 року винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «МАN TGX 18440», номерний знак НОМЕР_1 . Рішення набрало законної сили 18.12.2018 року (а.с.8-9).
Також встановлено, що 26 липня 2018 року між ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та ТОВ «НВП «Контактсіч-Аква» укладено договір №008004-2111-1000003 добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Класичне», відповідно до умов якого позивач застрахував майнові інтереси, пов'язані з володінням, використанням і розпорядженням транспортним засобом «Hyundai Elantra», номерний знак НОМЕР_2 (а.с.7).
Згідно із розрахунком №20596/18 суми страхового відшкодування від 29.11.2018 року розмір матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля «Hyundai Elantra», номерний знак НОМЕР_2 становить 181 032,91 грн. (а.с.20).
Підставою вищевказаного розрахунку суми страхового відшкодування є рахунок СТО №СФ-0001605 від 14.11.2018 року, відповідно до якого загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Elantra», номерний знак НОМЕР_2 становить 181 032,91 грн. (а.с.18, 20).
Виконуючи свої майнові зобов'язання за договором №008004-2111-1000003 добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Класичне», ПрАТ «СК «Євроінс Україна» сплатило ТОВ «НВП «Контактсіч-Аква» 181 032,91 грн. в рахунок оплати відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Elantra», номерний знак НОМЕР_2 , наведене підтверджується копією платіжного доручення №14991 від 07 грудня 2018 року (а.с.21).
Із полісу №АМ/5865372 від 02.03.2018 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «МАN TGX 18440», номерний знак НОМЕР_1 застраховано ОСОБА_3 у ПрАТ СК «ПЗУ Україна» з лімітом відповідальності 100 000,00 грн. (а.с.44).
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч.5, ч.6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач, заперечуючи проти позову, надав докази про те, що на час дорожньо-транспортної пригоди він перебував в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3 (а.с.45).
З копії подорожнього листа №330/2910 вантажного автомобіля в міжнародному сполученні вбачається, що ОСОБА_1 з 27 вересня 2018 року по 01 листопада 2018 року мав здійснювати автомобілем «МАN», номерний знак НОМЕР_1 доставку вантажу по маршруту Луцьк-Luchow-Eisenhuttenstadt-Запоріжжя-Запоріжжя-Вешневе-Обухів-Рожище. Строк відрядження - 36 днів, виїзд дозволено наказом №С-330-2018 від 10 жовтня 2018 року (а.с.41).
Частиною 1 ст.1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв'язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків).
Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.
Підсумовуючи вищенаведене, в межах розгляду цієї справи, суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для покладення на ОСОБА_1 обов'язку з відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В даному випадку такий обов'язок покладається на страховика у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди, а в разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, зобов'язання відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою несе роботодавець, працівник якого завдав таку шкоду під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
З огляду на наведене, вимоги позивача ПрАТ «СК «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації) до задоволення не підлягають.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд застосовує п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, відповідно до якого судові витрати, пов'язані з розглядом справи, в разі відмови в позові покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.12, 13, 77, 81, 141, 247, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації) - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Рожищенський районний суд Волинської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», місце знаходження: 03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська,102, код ЄДРПОУ 22868348.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 10.09.2020 року.
СУДДЯ: І.І.Сіліч