Справа № 159/4586/20
Провадження № 1-кп/159/455/20
про зміну запобіжного заходу
11 вересня 2020 року м. Ковель
Ковельський міськрайоний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019030110001203 від 27.06.2019 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою професійною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який є особою з інвалідністю ІІІ групи, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1, ч.2 ст.307 КК України,
В підготовчому судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, яке мотивовано наявністю ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 ст.177 КПК України, які полягають у можливості обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив та пояснив, що ОСОБА_4 на даний час перебуває на замісній терапії, тому має місце саме медичне вживання наркотичних засобів, сторона обвинувачення не володіє інформацією про вчинення ОСОБА_4 інших правопорушень. Крім того, обвинувачений умов нічного домашнього арешту не порушував, на свідків вплинути не може, тому що вони залегендовані, що у сукупності доводить відсутність перелічених прокурором ризиків. Також захисник просить суд врахувати намір обвинуваченого пройти лікування вже без медичного вживання наркотичних засобів в реабілітаційному центрі в с.Руда Турійського району, в свою чергу центр готовий прийняти ОСОБА_4 на реабілітацію з12.09.2020 року.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування в судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Питання щодо запобіжних заходів вирішується судом в порядку, визначеному главою 18 КПК України.
Зокрема, в силу статті177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання таким спробам як: переховування від органів досудового розслідування або суду; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінальне правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується.
Кожного разу суд повинен переконатись чи продовжують існувати заявлені ризики чи не з'явились нові та переконатись, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам.
Крім того, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що зі спливом певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для подальшого обмеження свободи обвинуваченого.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, проживає разом з матір'ю, згідно пояснень прокурора умов нічного домашнього арешту не порушував, від свідків повідомлень про вплив на них не надходило, на всі виклики слідчого та прокурор ОСОБА_4 з'являвся, тому на переконання суду, відсутні ризики, передбачені п.3 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Однак, покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, є суворим, тому продовжує існувати ризик можливого ухилення від суду.
Враховуючи тривалість досудового розслідування, поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування та в підготовчому засіданні, можливість пройти реабілітацію в умовах спеціалізованого Центру, суд вважає, що запобігти ризику передбаченому п.1. ч.1 ст.177 КПК України можна застосувавши запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Керуючись ст. ст.177, 179, 181,314-315 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Змінити раніше обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний час на особисте зобов'язання.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: прибувати на кожен виклик суду та повідомляти про зміну місця проживання.
Строк дії обов'язків встановити на два місяці до 11.11.2020 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийОСОБА_1