Ухвала
Іменем України
11 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 204/1919/20
провадження № 61-12618ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_2 ,
треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Лілія Анатоліївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитро Олегович,
розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська
від 02 квітня 2020 року у складі судді Дубіжанської Т. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 липня 2020 року у складі колегії суддів: Макарової М. О., Каратаєвої Л. О., Куценко Т. Р.,
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (далі -
ПАТ АБ «Укргазбанк»), ОСОБА_2 , треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Л. А., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Осипенко Д. О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Разом із позовом позивач надав суду заяву про забезпечення позову.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначав, що
12 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис та зареєстровано в реєстрі за № 1275, яким запропоновано звернути стягнення на нежитлові приміщення № 69, 70, загальною площею 602,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві особистої власності по 1/2 частині йому та ОСОБА_2 .
У зв'язку з тим, що вказаний виконавчий напис вчинено з численними порушеннями вимог Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України
від 22 лютого 2012 року № 296/5, Закону України «Про іпотеку», що вказує на незаконність звернення стягнення на нерухоме майно, ним подано позовну заяву про визнання цього виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Про існування виконавчого напису нотаріуса та виконавчого провадження щодо звернення стягнення на предмет іпотеки йому стало відомо 20 березня 2020 року у зв'язку з отриманням від приватного виконавця постанови про відкриття виконавчого провадження від 19 березня 2020 року № 61608736. Ознайомившись із постановами, прийнятими в рамках виконавчого провадження № 61608736, йому стало відомо, що 19 березня 2020 року приватним виконавцем прийнято постанову про опис та арешт майна боржника. Крім того цього ж дня прийнято постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Тобто виконавче провадження щодо виконання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса направлене на швидку реалізацію предмета іпотеки. Таким чином, виникла реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на викладене, заявник просив зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 12 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д. О. та зареєстрованого в реєстрі за № 1275, про звернення стягнення на нежитлові приміщення № 69, 70, загальною площею
602,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві особистої власності по 1/2 частині йому та ОСОБА_2 , та за рахунок реалізації яких запропоновано задовольнити вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором від 05 лютого 2008 року № 26/ф/6 у загальному розмірі
42 371 831,74 грн.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська
від 02 квітня 2020 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 липня 2020, заяву про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 12 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д. О. та зареєстрованого в реєстрі за № 1275, про звернення стягнення на нежитлові приміщення № 69, 70, загальною площею 602,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві особистої власності по 1/2 частині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та за рахунок реалізації яких запропоновано задовольнити вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором від 05 лютого 2008 року
№ 26/ф/6 у загальному розмірі 42 371 831,74 грн.
21 серпня 2020 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Красногвардійського районного суду
м. Дніпропетровська від 02 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 липня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду апеляційному порядку;
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є очевидно необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень.
Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України видом забезпечення позову є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, із яким погодився й суд апеляційної інстанції, встановивши, що між сторонами виник спір щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, дійшов правильного висновку про наявність підстав для зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, оскільки невжиття таких заходів може призвести до утруднення повернення сторін спору у попередній стан.
Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що розгляд судами заяви позивача про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення, суперечить вимогам частини першої статті 151 ЦПК України, з огляду на те, що частиною 1 статті 154 ЦПК України передбачено право суду, а не обов'язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, не є порушенням наведених норм законодавства та не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень.
Наведені у касаційній скарзі доводи є очевидно необґрунтованими, правильність висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Отже, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими із додержанням норм процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», ОСОБА_2 , треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Лілія Анатоліївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу
Осипенко Дмитро Олегович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик