07 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 757/19/19
провадження № 61-9916ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів, повернення вкладу та стягнення коштів,
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», банк) про захист прав споживачів, повернення вкладу та стягнення коштів.
Позов мотивований тим, що 26 травня 2010 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» укладено депозитний договір № SAMDN01000710629085 (далі-Договір), згідно з яким позивач передав банку 100 000,00 євро, з процентною ставкою 10,5% річних на строк до 26 травня 2011 року. Депозитний вклад внесено на рахунок № НОМЕР_1 з правом автоматичної пролонгації. Потім сума вкладу поповнена до 300 000,00 євро та продовжено строк дії Договору з 28 травня 2013 року. Влітку 2014 року у зв'язку з припиненням функціонування банківських відділень на території Автономної Респубіки Крим та м. Севастополя, рахунки позивача заблоковано, нарахування відсотків припинено. Позивач неодноразово звертався до банку з вимогою про розірвання Договору та повернення внесених на рахунок грошових коштів, проте банк вимоги не виконав. Станом на 29 грудня 2018 року згідно з Договором на рахунку позивача обліковувалося 300 000,00 євро. Просив стягнути грошові кошти у розмірі 401 278,86 євро та 5 338 615,85 грн, з яких:
300 000,00 євро - сума вкладу, 101 278,86 євро - нараховані відсотки, 581 500,85 грн - три відсотки річних, 4 757 115,00 грн - пені.
14 лютого 2019 року позивач направив на адресу суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 569 614,58 євро, з яких: 300 000 євро - сума вкладу, 101 278,86 євро - нараховані відсотки, 18 335,72 євро - три відсотки річних, 150 000,00 євро - сума пені.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 01 липня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 569 614,58 євро, з яких: 300 000,00 євро - сума вкладу за договором банківського вкладу; 101 278,86 євро - відсотки за договором; 18 335,72 євро - три відсотки річних; 150 000,00 євро - пеня. Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» судовий збір на користь держави у розмірі 8 100,00 грн.
У липні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2020 року.
Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено.
Згідно з частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 757/32522/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 201/18575/17, від 20 грудня 2019 року у справі №757/18977/18-ц, від 29 січня 2020 року у справі №757/53464/18-ц, від 12 лютого 2020 року у справі №757/42043/18-ц, від 19 лютого 2020 року у справі №757/49408/18-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття провадження.
Заявник просить зупинити виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 01 липня 2020 року, оскільки стягнення коштів може спричинити збитки банку.
Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Враховуючи те, що доводи заявника ґрунтуються на припущеннях, суду касаційної інстанції не надано доказів щодо примусового виконання судового рішення, заява про зупинення виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 01 липня 2020 року до закінчення перегляду справи в касаційному порядку задоволенню не підлягає.
Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження у справі.
Витребувати із Печерського районного суду м. Києва цивільну справу № 757/19/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів, повернення вкладу та стягнення коштів.
Відмовити в задоволенні клопотання Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про зупинення виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 01 липня 2020 року.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 07 жовтня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
С. О. Погрібний
В. В. Яремко