Ухвала
11 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 520/3923/18
провадження № 61-13092 ск 20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу Київської районної адміністрації Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного суду від 25 лютого
2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
26 серпня 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку Київською районною адміністрацією Одеської міської ради. подано касаційну скаргу (надійшла 01 вересня 2020 року) постанову Одеського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Як на підставу поновлення строку на касаційне оскарження, заявник посилається на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції на адресу адміністрації не надходила. Ксерокопію вказаної постанови Київська районна адміністрація Одеської міської ради отримала 26 червня 2020 року, як додаток до заяви ОСОБА_1 про укладення договору найму. 21 липня 2020 року Київською районною адміністрацією Одеської міської ради було направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року, яка ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року була повернута заявнику, у зв'язку з тим, що вона була підписана особою, яка не мала права її підписувати. Зважаючи на те, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення касаційної скарги, заявник повторно подав касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року. На підтвердження вказаного заявник надає копію заяви ОСОБА_1 про укладення договору найму з вхідним штампом канцелярії Київської районної адміністрації Одеської міської ради та копію ухвали Верховного Суду про повернення касаційної скарги.
Перевіривши доводи заявника про поновлення строку на касаційне оскарження вказаного судового рішення, вважаю, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Наведену підставу для поновлення пропущеного процесуального строку не можна вважати поважною, оскільки саме Київська районна адміністрація Одеської міської ради подавала апеляційну скаргу. Заявник не позбавлений можливості вільного та безоплатного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, знайомитись з ними на офіційному веб-порталі судова влада України, а безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Таким чином, заявнику слід звернутись до суду касаційної інстанції з клопотанням (заявою) про поновлення строку касаційного оскарження, у якому (якій) навести поважні підстави для поновлення такого строку та надати докази для їх підтвердження.
Відповідно до вимог частини другої та частини третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підстав пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Визнати причину пропуску строку на касаційне оскарження, наведену у клопотанні Київської районної адміністрації Одеської міської ради,неповажною.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 10 жовтня
2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали заявнику буде відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ф. Хопта