Ухвала
Іменем України
10 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 607/19826/18
провадження № 61-15774св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібний С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14 березня 2019 року у складі судді Грицак Р. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 08 липня 2019 року у складі колегії суддів Парандюк Т. С., Дикун С. І., Хома М. В.,
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просила зобов'язати відповідача не чинити їй перешкод у здійсненні права користування спадковим майном, а саме квартирою АДРЕСА_1 , як особі, яка прийняла спадщину після померлого ОСОБА_4 у спосіб надання їй ключів від вхідних дверей.
На обґрунтування позову посилалась на таке. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_4 , після смерті якого залишилося спадкове майно - 1/2 частка спірної квартири. Позивач є спадкоємцем за заповітом та для отримання свідоцтва на спадкове майно їй необхідно увійти у спірну квартиру та забезпечити доступ фахівцю Тернопільського БТІ, щоб він мав змогу провести обстеження квартири для отримання відповідних документів, які необхідні нотаріусу для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. 15 січня 2018 року Тернопільським міськрайонним судом ухвалено рішення про визнання її права на користування квартирою за вказаною адресою, однак відповідач перешкоджає їй у входженні у квартиру, змінюючи замки у вхідних дверях, а тому вона не має можливості потрапити у квартиру та оформити всі необхідні документи для прийняття спадщини. З метою входження у квартиру 17 вересня 2018 року та 18 вересня 2018 року нею викликалися працівники поліції, проте ОСОБА_2 не дав змогу зайти у помешкання, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 березня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні права користування спадковим майном, а саме квартирою на АДРЕСА_2 , як особі, яка прийняла спадщину після померлого ОСОБА_4 , у спосіб надання ключів ОСОБА_1 від вхідних дверей квартири.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 08 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 березня 2019 року - без змін.
У серпні 2019 року ОСОБА_3 , яка не брала участь у справі, звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржувані судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у серпні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано матеріали справи.
Під час вивчення матеріалів справи та підготовки справи до касаційного розгляду з'ясовано, що касаційна скарга подана особою, яка не брала участі у справі і яка рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувала. Протокольною ухвалою від 08 липня 2019 року апеляційний суд не прийняв до розгляду та відхилив заяву ОСОБА_3 про приєднання до апеляційної скарги.
Відповідно до частини четвертої статті 389 ЦПК України особа, яка не брала участь у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою.
Таким чином, касаційна скарга ОСОБА_3 подана нею як особою, яка не брала участь у справі, за її апеляційною скаргою рішення суду першої інстанції не переглядалося. Відповідно ОСОБА_3 не набула права на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій.
Отже, касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14 березня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 08 липня 2019 року відкрито помилково.
Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та має бути досягнута пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями(див., mutatis mutandis, рішення у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine») від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).
Заявник не позбавляється права доступу до суду, оскільки має можливість оскаржити ухвалене у справі рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, виклавши в апеляційній скарзі аргументи щодо порушення її прав та обов'язків.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14 березня 2019 року та постанову тернопільського апеляційного суду від 08 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні спадковим майном закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Яремко
А. С. Олійник
С. О. Погрібний