Ухвала
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 761/28934/18
провадження № 61-11792ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 липня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила поновити її на посаді начальника відділу охорони праці (продажі та логістика) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» (далі - ТОВ «Сандора») та стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеної відпустки.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2019 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу охорони праці (продажі та логістика) ТОВ «Сандора». Відмовлено в задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеної відпустки. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 липня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «Сандора» залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2019 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення вказаних вимог. Стягнуто з ТОВ «Сандора» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 343 230 грн. В решті рішення місцевого суду залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
06 серпня 2020 року ТОВ «Сандора» подало засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 липня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення і передати справу на новий розгляд.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 14 серпня 2020 року, касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було доплатити судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 3 340,60 грн і роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306305066534, заявник отримав вказану ухвалу 25 серпня 2020 року.
На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які заявником здані на пошту 27 серпня 2020 року. Вимоги ухвали заявником виконано.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень ТОВ «Сандора» вказало, що суди не врахували правових позицій Верховного Суду України, викладених у постанові від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1412цс17, а також правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 235/2284/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 727/2955/18, від 08 травня 2019 року у справі № 489/1609/17, від 06 червня 2019 року у справі № 353/923/16-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 553/4211/15-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі № 182/5509/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК).
Крім того, суди не дослідили зібраних у справі доказів та не розглянули клопотання заявника про виклик свідків (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК).
Касаційна скарга подана у встановлений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Оскільки викладені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.
Керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 липня 2020 року.
Витребувати з Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу № 761/28934/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 09 жовтня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук
С. О. Карпенко
М. Ю. Тітов