Ухвала
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 522/25848/15-ц
провадження № 61-6083вно20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_2 про перегляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2019 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
1. Описова частина
Короткий зміст заяви за ново виявленими обставинами
У березні 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2 про перегляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2019 року за нововиявленими обставинами з підстави наявності істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Як на новиявлені обставини, ОСОБА_2 посилається на таке.
Здійснення ОСОБА_1 підлогу доказів до касаційної скарги, а саме під час ознайомлення з матеріалами справи вона виявила, що до оригіналу касаційної скарги, замість зазначеної в додатках до скарги постанови слідчого Попаза І. П. від 14 серпня 2007 року в кримінальній справі
№ 01200600102 про визнання ОСОБА_1 потерпілою, фактично додано інший доказ - постанову слідчого Попаза І. П. від 29 березня 2007 року
в кримінальній справі № 01200600102. Таким чином, судом касаційної інстанції розглянуто справу не на підставі нового доказу - постанови слідчого Попаза І. П. від 14 серпня 2007 року в кримінальній справі
№ 01200600102 про визнання ОСОБА_1 потерпілою, а на підставі постанови слідчого Попаза І. П. від 29 березня 2007 року.
Вважає, що ОСОБА_1 не є потерпілою, а постанова слідчого Попаза І. П. від 29 березня 2007 року в кримінальній справі № 01200600102
є сфальсифікованою, як і постанова від 14 серпня 2007 року, про що вона подавала відповідну заяву про злочин, за якою органами досудового розслідування відкрито кримінальне провадження від 21 жовтня 2016 року № 42016160000000875.
Зазначає, що 26 лютого 2020 року вона виявила одночасне існування двох протилежних рішень Приморського районного суду м. Одеси (справа
№ 522/25848/15-ц та справа № 522/3651/17), прийнятих через зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами, а саме звернення останньої до суду
з аналогічними позовними вимогами до однієї і тієї ж особи.
Вказує, що на час розгляду справи № 522/3651/17 та прийняття рішення Приморським районним судом м. Одеси від 18 лютого 2019 року за аналогічним позовом ОСОБА_1 до неї у неї була відсутня інформація про наявність касаційного провадження у справі № 522/25848/15-ц, оскільки рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2019 року
у справі № 522/3651/17 є преюдиційним та не було враховане судом касаційної інстанції 23 жовтня 2020 року під час ухвалення рішення у справі № 522/25848/15-ц.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_2 просила суд переглянути постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2019 року за нововиявленими обставинами та її скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1
у задоволенні позову.
Короткий зміст судового рішення суду касаційної інстанцій
Постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 задоволено. Рішення Апеляційного суду Одеської області
від 03 листопада 2016 року скасовано. Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 травня 2016 року залишено в силі.
Постанова касаційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції на підставі належно оцінених доказів дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірна квартира була придбана відповідачем ОСОБА_2
у ОСОБА_3 без достатніх правових підстав. Позивачем відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 29 березня 2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , сплачені кошти за придбання квартири АДРЕСА_1
у розмірі 227 250,00 грн. Отже, позивач є добросовісним набувачем, тому витрати, понесені нею на придбання майна, має бути стягнуто
зі сторони, яка отримала кошти за недійсним правочином, або з особи, яка
є винною в недійсності правочину, тому правильним є висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 .
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року відкрито провадження
у справі.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про зупинення виконання заочного рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 травня 2016 року відмовлено.
У травні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року справу призначено до розгляду.
Відзив на заяву за нововиявленими обставинами учасники справи не подавали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 січня 2011 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області
від 07 листопад 2011 року, у справі № 2-1233/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - Одеська універсальна біржа «Вітязь», про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на квартиру; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності; за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання добросовісним набувачем та визнання частково недійсним договору, визнано за
ОСОБА_4 право власності на квартиру
АДРЕСА_1 , та витребувано у ОСОБА_5 зазначену квартиру на користь належного власника ОСОБА_4 шляхом виселення ОСОБА_5 зі спірної квартири.
Указаним рішенням ОСОБА_5 визнано добросовісним набувачем вищевказаної квартири та визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , у частині ціни договору та визначено ціну договору купівлі-продажу квартири
АДРЕСА_1 , у сумі 368 650,00 грн.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 січня 2011 року
у цивільній справі № 2-1233/11 встановлено, що ОСОБА_6 на праві власності належала квартира
АДРЕСА_1 згідно із свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданим Державною судноплавною компанією «Чорноморське морське пароплавство» 14 серпня 1997 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла. ОСОБА_4 , як єдиний спадкоємиць своєї тітки ОСОБА_6 , після смерті останньої, ІНФОРМАЦІЯ_1 , подала заяву до Шостої одеської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини на вищевказану квартиру та після спливу шестимісячного строку з дня відкриття спадщини звернулась до нотаріальної контори для її прийняття. У той же час листом Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» від 21 липня 2006 року за вих. № 486601-13 було повідомлено, що квартира
АДРЕСА_1 відповідно до рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2006 року перейшла у власність ОСОБА_3 , яка, у свою чергу, продала цю квартиру
ОСОБА_2 , а остання продала її ОСОБА_1 .
Цим же рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 січня
2011 року також було встановлено, що набуття права власності
ОСОБА_3 на спірну квартиру відбулося шляхом підробки договору купівлі-продажу від 13 липня 2005 року, який укладений між померлою ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , та відповідно до якого остання набула право власності на квартиру
АДРЕСА_1 , та який зареєстрований на Одеській універсальній біржі «Вітязь» за № НОМЕР_2 .
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2006 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на квартиру позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру
АДРЕСА_1 , загальною площею 39,6 кв. м.
14 березня 2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підписано договір купівлі-продажу, відповідно до якого остання купила спірну квартиру, при цьому грошові кошти за таке відчуження не передавались.
29 березня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу квартири
АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу
Сімоновою О. Ю., зареєстрований в реєстрі за № 983.
Відповідно до пункту 7 договору купівлі-продажу квартири продаж квартири АДРЕСА_1 вчинений за 227 250,00 грн, які були отримані ОСОБА_2 від
ОСОБА_1 повністю до підписання цього договору.
18 грудня 2007 року ОСОБА_1 продала ОСОБА_5 вказану квартиру, про що укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю. Д. та зареєстрований в реєстрі за № 6352.
Зазначені обставини встановлені вироком Приморського районного суду
м. Одеси від 10 листопада 2008 року у кримінальній справі № 1-525/08, яка була порушена внаслідок шахрайських дій зі спірною квартирою.
Постановою слідчого по ОВС СУ УМВС України в Одеській області від 29 березня 2007 року, ОСОБА_1 визнана потерпілою в кримінальній справі № 01200600102 (а.с. 39-40, т. 1).
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2013 року
у справі № 522/8757/13-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , треті особи:
ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про стягнення грошової суми позов ОСОБА_5 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 368 650,00 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 423 ЦПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Верховний Суд зазначає, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Отже, необхідними умовами для визначення відповідної обставини нововиявленою є те, що вона існувала на час розгляду справи; ця обставина не могла бути відома заявникові на час розгляду справи; вона входить до предмета доказування у справі та може вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення
в апеляційному або касаційному порядку.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової позовної вимоги або інших вимог на стадії виконання судового рішення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata -принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (справа «Пономарьов проти України» (CASE «PONOMARYOV
v. UKRAINE»), рішення від 03 квітня 2008 року).
Верховний Суд зазначає, що посилання ОСОБА_2 на здійснення
ОСОБА_1 підлогу доказів до касаційної скарги, а саме того, що до оригіналу касаційної скарги замість зазначеної в додатках до скарги постанови слідчого Попаза І. П. від 14 серпня 2007 року в кримінальній справі № 01200600102 про визнання ОСОБА_1 потерпілою фактично додано інший доказ - постанову слідчого Попаза І. П. від 29 березня
2007 року в кримінальній справі № 01200600102, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції розглянув справу не на підставі нового доказу - постанови слідчого Попаза І. П. від 14 серпня 2007 року
в кримінальній справі № 01200600102 про визнання ОСОБА_1 потерпілою як на нововиявлені обставини не впливають на юридичну оцінку обставин справи.
Верховний Суд не бере до уваги посилання ОСОБА_2 те, що на час розгляду цивільної справи № 522/3651/17 та прийняття рішення Приморським районним судом м. Одеси від 18 лютого 2019 року
за аналогічним позовом ОСОБА_1 до неї, у неї була відсутня інформація про наявність касаційного провадження у справі № 522/25848/15-ц, оскільки рішення Приморського районного суду м. Одеси від18 лютого
2019 року у справі № 522/3651/17 є преюдиційним, та не було враховане судом касаційної інстанції 23 жовтня 2020 року під час ухвалення рішення
у справі № 522/25848/15-ц як на нововиявлені обставини
є необґрунтованими, оскільки такі не є нововиявленими відповідно до пунктів 1 частини другої статті 423 ЦПК України.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і касаційний суд, встановив та надав оцінку тому, що спірна квартира була придбана відповідачем ОСОБА_2 у ОСОБА_3 без достатніх правових підстав. Позивачем відповідно до договору купівлі-продажу квартири
від 29 березня 2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , сплачені кошти за придбання квартири
АДРЕСА_1 , у розмірі 227 250,00 грн, а отже, позивач є добросовісним набувачем, тому витрати, понесені нею
на придбання майна, підлягають стягненню зі сторони, яка отримала кошти за недійсним правочином, або з особи, яка є винною в недійсності правочину.
Обставини, викладені у заяві ОСОБА_2 про перегляд постанови
у зв'язку з нововиявленими обставинами, не свідчать, що такі є нововиявленими, оскільки ґрунтуються на обставинах, які досліджувалися
у цій справі, зокрема під час її перегляду в касаційному порядку.
Доводи заяви зводяться до незгоди із судовим рішенням, переоцінки доказів у справі, не спростовують мотиви та висновки Верховного Суду.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Оцінивши доводи заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами та залишення судового рішення в силі.
Керуючись статтями 400, 419, 423, 429 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
від 23 жовтня 2019 року.
Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2019 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк