Постанова
Іменем України
01 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 145/2412/14-ц
провадження №61-7991св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивачі: Приватне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Приватне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Олійник Андрій Михайлович, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 квітня 2020 року у складі судді Панасюка О. С.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року Приватне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Вінницького обласного управління Приватного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Вінницького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії та розірвання договору відновлювальної кредитної лінії.
Уточнивши позовні вимоги,ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Вінницького обласного управління ПАТ Державний ощадний банк України» просило стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитом, що утворилась станом на 27 листопада 2014 року у сумі 816 182 грн 99 коп. з них прострочений основний борг - 242 240 грн 94 коп., прострочені проценти за користування - 277 806 грн 73 коп. та пеня за простроченим основним боргом та процентами - 296 135 грн 32 коп.
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Вінницького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними пунктів договору поруки та визнання договору поруки припиненим. Просив визнати недійсним пункт 4.2 та пункт 5.3 договору поруки від 29 вересня 2008 року № 753. Визнати припиненим договір поруки від 29 вересня 2008 року № 753.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 09 квітня 2015 року зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Вінницького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними пунктів договору поруки та визнання договору поруки припиненим прийнято до спільного розгляду з позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про солідарне стягнення кредитної заборгованості та розірвання кредитного договору і об'єднано в одне провадження.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2015 року у складі судді Мазурчака А. Г. позов ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Вінницького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволено частково.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Вінницького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в частині визнання недійсними пунктів договору поруки відмовлено, в частині визнання договору поруки припиненим задоволено частково.
Визнано припиненим договір поруки від 29 вересня 2008 року № 753, укладений між ВАТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в частині виконання поручителем зобов'язань боржника за договором відновлювальної кредитної лінії від 25 грудня 2007 року № 1322 в період до 24 грудня 2011 року.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Вінницького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії від 25 грудня 2007 року № 1322, договором поруки від 29 вересня 2008 року № 753 та договором поруки від 25 грудня 2007 року № 625 заборгованість за тілом кредиту -18 488 грн 26 коп.; по процентах за користування кредитними коштами - 25 046 грн 31 коп. та пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань - 44 668 грн 53 коп., а всього 88 203 грн 10 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Вінницького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії від 25 грудня 2007 року № 1322, договором поруки № 753 від 29 вересня 2008 року заборгованість по тілу кредиту - 86 547 грн 19 коп.; по процентах за користування кредитними коштами - 99 991 грн 16 коп..; пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань - 194 698 грн 53 коп., а всього 381 236 грн 88 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Вінницького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором відновлюваної кредитної лінії від 25 грудня 2007 року № 1322 заборгованість за тілом кредиту - 137 205 грн 49 коп., проценти за користування кредитними коштами - 152 769 грн 26 коп. та пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань - 56 768 грн 26 коп, а всього 346 743 грн 01 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29 квітня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Олійника А. М. на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2015 року відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що повідомлення про вручення поштового відправлення, в тому числі судова повістка на 30 жовтня 2015 року та копія рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2015 року, поверталися до суду через відсутність ОСОБА_2 за місцем проживання, а тому вважаються такими, що доставлені ОСОБА_2 .
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Олійник А. М., посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану судову ухвалу та направити справу до апеляційного суду, посилаючись на неповне з'ясування судом фактичних обставин справи. Вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції, оскільки повідомлення про вручення поштового відправлення, в тому числі судова повістка на 30 жовтня 2015 року та копія рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2015 року, повернулися до суду. Копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції ОСОБА_2 отримав 01 квітня 2020 року. Таким чином, причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25 грудня 2007 року між ВАТ «Ощадбанк», правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України», в особі філії Вінницького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 укладено договір відновлюваної кредитної лінії № 1322, за яким ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 429 500 грн, зі сплатою 16,5 % річних за користування кредитом до 25 грудня 2017 року.
25 грудня 2007 року на забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором між банком, позичальником та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Тиврівського районного нотаріального округу Вінницької області Смоляк Л. С., та зареєстрований в реєстрі за № 3805.
Згідно з пунктами 1.1, 1.2 іпотечного договору іпотекодавці передали в іпотеку ВАТ «Ощадбанк» нерухоме майно: нежитлові будівлі та споруди, які розташовані в АДРЕСА_1 .
25 грудня 2007 року на забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 та 29 вересня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено договори поруки, згідно з якими вони зобов'язуються перед банком відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором.
У зв'язку з порушенням ОСОБА_2 умов кредитного договору утворилася заборгованість. Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 30 липня 2009 року у справі № 2-2137 позов ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення простроченої суми заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 ,ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ВАТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 248 грн 74 коп.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 31 серпня 2009 року.
Рішенням Тиврівськогорайонного суду Вінницької області від 09липня 2014 року у справі № 223/981/2012 позов заступника прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення завданих збитків за незбереження предмета іпотеки задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25 грудня 2007 року, а саме: нежитлові будівлі та споруди загальною площею 812,2 кв. м, що розташовані в АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності, виданого виконавчим комітетом Гніванської міської ради Тиврівського району Вінницької області 18 грудня 2007 року, з метою погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором відновлювальної кредитної лінії від 25 грудня 2007 року № 1322, розмір якої станом на 18 червня 2014 року становить 1 051 794 грн 75 коп.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 05 серпня 2014 року.
Станом на 27 листопада 2014 року заборгованість за кредитним договором від 25 грудня 2007 року № 1322 становить 242 240 грн 94 коп.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Олійник А. М.,
підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке право повинне бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.
Згідно частини першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Згідно із положеннями частин першої-п'ятої статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
За правилами частини першої статті 130 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.
Відповідно до пункту другого частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі через неявку в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Згідно зі статтею 272 ЦПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Право на апеляційне оскарження судового рішення безпосередньо залежить від своєчасності отримання рішення суду першої інстанції, тобто поновлення строків є можливим з підстав несвоєчасності отримання рішення (ухвали, постанови) суду.
При обчисленні процесуальних строків суду слід враховувати всі обставини справи.
Матеріали справи не містять доказів належного повідомлення судом першої інстанції ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи, оскільки судова повістка на 30 жовтня 2015 року повернута до суду через відсутність ОСОБА_2 за місцем проживання (а.с. 203), копія рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2015 року на адресу проживання ОСОБА_2 не направлялася.
Водночас приписи ЦПК України не дозволяють дійти висновку, що повернення кореспонденції суду з зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування учасника справи. Повернення кореспонденції суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).
Разом з тим, посилання апеляційного суду на те, що ОСОБА_2 не повідомив суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження є помилковими, оскільки учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи можливе лише за умови, якщо сторона була обізнана про розгляд справи та свідомо не повідомила про зміну свого місця проживання.
Враховуючи викладене, ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі не може вважатися законною та обґрунтованою.
Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 402, 406, 411, 415, 416, 418, 419ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Олійник Андрій Михайлович, задовольнити.
Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 квітня 2020 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк