Ухвала
04 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 654/2080/17
провадження № 61-3792св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку в натурі між співвласниками за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 квітня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 22 січня 2019 року,
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом.
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 квітня 2018 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 16 лютого 2018 року № 91/17 та запропонованого І варіанту поділу для другого співвласника, а саме: в житловому будинку літ. «А» приміщення: 1-5 (житлова), площею 11,3 кв. м; 1-6 (житлова), площею 12,0 кв. м; 1-7 (житлова), площею 16,3 кв. м. Господарські будівлі та споруди: підвал під гаражем літ. «Б», вхід літ. «Г», сарай літ. «Е», частину металевої огорожі № 3, огорожу № 3 із сітки, ворота № 4, помпу № 5 - загального користування для обох співвласників. Загальна дійсна вартість будівель та споруд, що виділяються власнику ІІ частини складає 205 133 грн, що становить 50/100 частки від усього домоволодіння. Зобов'язано ОСОБА_1 здійснити перепланування: а) закласти дверний проріз цеглою з приміщення № 1-1 в приміщення № 1-7, з приміщення № 1-4 в приміщення № 1-5 та № 1-6. Вартість перепланування складає 8 211 грн; б) влаштувати вхідний дверний проріз в капітальній стіні з демонтажем віконного блоку з встановленням нового дверного блоку в приміщення № 1-5. Вартість перепланування складає 2 810 грн; в) влаштувати дверний проріз в перегородці з становленням б/в дверного блоку між приміщеннями № 1-5 та № 1-6, між приміщеннями № 1-6 та № 1-7. Вартість перепланування складає 2 124 грн. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 16 лютого 2018 року № 91/17 та запропонованого І варіанту поділу для першого співвласника, а саме: в житловому будинку літ. «А» приміщення: 1-1 (коридор), площею 7,6 кв. м; 1-2 (коридор), площею 2,7 кв. м; 1-3 (санвузол), площею 3,1 кв. м; 1-4 (житлова) площею 21,5 кв. м, ганок, козирок. Господарські будівлі та споруди: гараж літ. «Б», кухня літ. «В», сарай літ. «Ж», хвіртка 1, ворота № 2, частину металевої огорожі № 3, помпу № 5 загального користування для обох співвласників. Загальна дійсна вартість будівель та споруд, що виділяються власнику ІІ частини складає 205 133 грн, що становить 50/100 частки від усього домоволодіння.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 22 січня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 квітня 2018 року - без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 квітня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 22 січня 2019 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Голопристанського районного суду Херсонської області.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, справу слід призначити до судового розгляду.
Враховуючи категорію і складність справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією у складі п'яти суддів.
У липні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за його участю в режимі відеоконференції з Голопристанським районним судом Херсонської області.
Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частинами першою, другою статті 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Таким чином, питання виклику учасників справи у судове засідання суд вирішує з урахуванням конкретних обставин справи та встановленої необхідності надання пояснень учасниками справи.
Положення частин п'ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, виходячи з частини першої вищенаведеної статті 400 ЦПК України.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
При обговоренні доповіді судді-доповідача про проведені підготовчі дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у письмовому провадженні). Копія судового рішення в такому разі надсилається в порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Оскільки розгляд справи Верховним Судом здійснюється в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи, а характер спірних правовідносин не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін, підстав для задоволення клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за участю ОСОБА_1 в режимі відеоконференції з Голопристанським районним судом Херсонської області немає.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, статтями 34, 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку в натурі між співвласниками за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 квітня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 22 січня 2019 року призначити до судового розгляду Верховного Суду ускладі колегії суддівДругої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відмовити в задоволенні клопотанняОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні за його участю в режимі відеоконференції з Голопристанським районним судом Херсонської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук
С. О. Карпенко
М. Ю. Тітов