Ухвала
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 761/36873/18
провадження № 61-11902ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» - адвоката Остащенко Олесі Миколаївни на постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання зобов'язання припиненим,
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати припиненим зобов'язання за кредитним договором від 06 травня 2008 року №35-08-Ипз/11, укладеним між ним і Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит».
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року скасовано та ухвалено постанову. Позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано припиненим зобов'язання за кредитним договором від 06 травня 2008 року №35-08-Ипз/11, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»)) та ОСОБА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
06 серпня 2020 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» (далі - ТОВ «ФК «Гефест») - адвокат Остащенко О. М. подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 року.
Представник ТОВ «ФК «Гефест» - адвокат Остащенко О. М. заявила клопотання про залучення правонаступника ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до участі у справі, посилаючись на те, що 23 серпня 2019 року між ним і ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено договір відступлення прав вимоги, за пунктом 1 першим якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступив новому кредитору - ТОВ «ФК «Гефест», а новий кредитор набув право вимоги банку до позичальників та поручителів, зазначених у додатках №№ 1, 2 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників за кредитними договорами та договорами поруки з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них згідно з реєстрами у додатках №№ 1, 2 до цього договору. Згідно з пунктом 4 вказаного договору за відступлення права вимоги за основними договорами новий кредитор сплатив банку грошові кошти в сумі 3 914 540,78 грн. На підтвердження сплати вказаної суми заявник надав копію платіжного доручення від 23 серпня 2019 року № 46. Згідно з витягом з додатку № 1 до договору відступлення прав вимоги у реєстрі кредитних договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, під порядковим номером 629 зазначено позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором від 06 травня 2008 року № 35-08/Ипз/11.
Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 55 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з частиною першою статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
На підтвердження зазначених у клопотанні обставин заявник надав: копію договору про відступлення прав вимоги від 23 серпня 2019 року, копію платіжного доручення від 23 серпня 2019 року № 46 про сплату 3 914 540,78 грн за вказаним договором, витяг з реєстру кредитних договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами.
Враховуючи викладене, клопотання необхідно задовольнити.
Представник ТОВ «ФК «Гефест» - адвокат Остащенко О. М. також заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 04 червня 2020 року, посилаючись на те, що ТОВ «ФК «Гефест» ознайомилося з оскаржуваним судовим рішенням лише 31 липня 2020 року.
Згідно з частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». Відповідно до підпункту 3 пункту 12 цього Закону у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436): розділ ХІІ «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту: «3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року № 255 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211» установлено з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 291 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 цифри і слово «24 квітня» замінено цифрами і словом «11 травня».
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 року № 343 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 цифри і слово «11 травня» замінено цифрами і словом «22 травня».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 року до 22 червня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» цифри і слово «22 червня» замінено цифрами і словом «31 липня».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 01 серпня до 31 серпня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
17 липня 2020 року набув чинності Закон України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Згідно з пунктом 2 цього Закону пункт 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України викладено в такій редакції: «3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином». Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
20-денний строк з часу набрання чинності Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» закінчився 06 серпня 2020 року.
Враховуючи наведене, підстави для розгляду клопотання представника ТОВ «ФК «Гефест» - адвоката Остащенко О. М. про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 04 червня 2020 року відсутні, оскільки касаційна скарга була подана 06 серпня 2020 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження вказаного судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення представник ТОВ «ФК «Гефест» - адвокат Остащенко О. М. вказала, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 761/17280/16-ц, від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17, від 04 вересня 2019 року у справі № 916/2429/18, від 14 січня 2020 року у справі № 908/1506/17, від 05 лютого 2020 року у справі № 914/393/19, від 10 червня 2020 року у справі № 922/1639/19.
Касаційна скарга подана у встановлений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Оскільки викладені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.
Керуючись статтями 55, 389, 392, 394, 395 ЦПК України, статтею 512 ЦК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» - адвоката Остащенко Олесі Миколаївни про залучення правонаступника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до участі у справі задовольнити.
Залучити Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» як правонаступника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання зобов'язання припиненим.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» - адвоката Остащенко Олесі Миколаївни на постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2020 року.
Витребувати з Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу № 761/36873/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання зобов'язання припиненим.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 02 жовтня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук
С. О. Карпенко
М. Ю. Тітов