Постанова
Іменем України
19 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 668/10547/14-ц
провадження № 61-48062св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
заявник за заявою про заміну сторони виконавчого провадження - Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ-ГІПС»,
заінтересована особа - Суворовський районний відділ Державної виконавчої служби м. Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 25 лютого 2016 року у складі судді Гонтар Д. О., ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 10 травня 2018 року у складі судді Дорошинської В. Е. та постанову Херсонського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Майданіка В. В., Кутурланової О. В., Орловської Н. В., та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ-ГІПС» на постанову Херсонського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 04 квітня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з яким останньому відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 150 000 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13 % річних та кінцевим терміном повернення 03 квітня 2018 року. На підставі додаткової угоди від 11 серпня 2010 року, укладеної між цими ж сторонами, змінено розмір процентної ставки з 13 % річних на 15,14 % річних.
Для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 04 квітня 2008 року, між банком та ОСОБА_2 , укладено договір поруки, згідно з яким остання поручилася перед банком за виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору в повному обсязі.
У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у позичальника, станом на 15 липня 2014 року, утворилась заборгованість у сумі 133 577,74 доларів США та 7 794,15 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 124 958,89 доларів США; заборгованість за процентами - 8 618,85 доларів США; пеня за несвоєчасну сплату кредиту та процентів за період з 15 липня 2013 року по 14 липня 2014 року - 7 794,15 грн, яку ПАТ «Банк Форум» просить стягнути солідарно з боржника та з поручителя.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 25 лютого 2016 року позов ПАТ «Банк Форум» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором у сумі 133 577,74 грн та 7 794,15 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що через неналежне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором утворилася заборгованість (тіло кредиту, проценти за користування кредитом, пеня), яка підлягає стягненню в солідарному порядку, як з боржника, так і з поручителя.
У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ-ГІПС» (далі - ТОВ «СТРОЙ-ГІПС») звернулося до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на те, що відповідно до договору про відступлення права вимоги від 19 квітня 2018 року до нього перейшло право вимоги за кредитним договором від 04 квітня 2008 року, укладеним між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 , та за договором поруки від 04 квітня 2018 року, укладеним між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2 . Ураховуючи викладене, ТОВ «СТРОЙ-ГІПС» просило замінити стягувача у виконавчому провадження щодо виконання рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 25 лютого 2016 року з ПАТ «Банк Форум» на ТОВ «СТРОЙ-ГІПС».
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10 травня 2018 року заяву ТОВ «СТРОЙ-ГІПС» задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження, а саме, стягувача ПАТ «Банк Форум» у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 25 лютого 2016 року у цивільній справі № 668/10547/14 на ТОВ «СТРОЙ-ГІПС».
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що наявні правові підстави для заміни сторони виконавчого провадження із стягувача ПАТ «Банк Форум» на ТОВ «СТРОЙ-ГІПС», оскільки передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом і такий правонаступник має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_1 задоволені частково, рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 25 лютого 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ПАТ «Банк Форум». Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 129 636,33 доларів США та 7 794,15 грн, з яких: 124 958,89 доларів США - заборгованість за кредитом; 4 677,44 доларів США - заборгованість за процентами; 7 794,15 грн - пеня за несвоєчасну сплату кредиту та процентів. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 10 травня 2018 року скасовано та постановлено нове рішення про задоволення заяви ТОВ «СТРОЙ-ГІПС» про заміну сторони виконавчого провадження. Замінено сторону виконавчого провадження щодо виконання рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 25 лютого 2016 року у цивільній справі № 668/10547/14, а саме, стягувача ПАТ «Банк Форум» на ТОВ «СТРОЙ-ГІПС».
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що місцевий суд дійшов правильного висновку щодо наявності правових підстав для стягнення заборгованості з відповідачів у солідарному порядку, однак неправильно визначив розмір заборгованості в частині стягнення процентів за користування кредитом, оскільки право нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. Відтак банк, направивши 23 травня 2014 року відповідачам вимогу про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, змінив строк виконання зобов'язань, а тому проценти за користування кредитом мали нараховуватися станом на 23 травня 2014 року, а не станом на 15 липня 2014 року.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про заміну сторони виконавчого провадження та ухвалюючи своє рішення, апеляційний суд виходив із того, що місцевий суд розглянув справу у відсутність відповідача ОСОБА_1 , який належним чином не був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що є порушенням норм процесуального права та відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування судових рішень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить судове рішення та ухвалу першої інстанції про заміну сторони виконавчого провадження, а також судове рішення апеляційної інстанції скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не досліджували та не перевірили розрахунок заборгованості за кредитним договором, не спростували доводи відповідачів щодо незгоди з цим розрахунком. Відповідачі не були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання в суді першої інстанції, у зв'язку з чим вони були позбавлені можливості надати суду власний розрахунок заборгованості за кредитним договором, докази про виконання умов кредитного договору, а також заяву про застосування наслідків спливу позовної давності. Крім того, вирішуючи питання про правомірність заміни сторони виконавчого провадження, суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині помилково вийшов за межі заявлених вимог, та встановив правомірність не заміни сторони у виконавчому провадженні, а правомірність самого договору відступлення права вимоги, що є недопустимим та передчасним.
ТОВ «СТРОЙ-ГІПС», не погоджуючись із судовим рішенням апеляційного суду, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати, а рішення та ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до положень статей 536, 1048 ЦК України, а також пункту 2.5 кредитного договору, обов'язок позичальника сплачувати проценти за користування кредитом за весь строк фактичного користування кредитом, а не лише в межах дії кредитного договору як помилково вважав апеляційний суд. Також заявник у касаційній скарзі посилається на бездіяльність апеляційного суду, оскільки суд апеляційної інстанції прийняв апеляційну скаргу відповідача без вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 25 лютого 2016 року.
Ухвалами Верховного Суду від 19 грудня 2018 року та від 06 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційні скарги не надходив.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2020 року справу № 668/10547/14-ц за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за заявою ТОВ «СТРОЙ-ГІПС» про заміну сторони виконавчого провадження призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційних скарг ОСОБА_1 та ТОВ «СТРОЙ-ГІПС» здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, з огляду на наступне.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 04 квітня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з яким останньому відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 150 000 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13 % річних та кінцевим терміном повернення 03 квітня 2018 року.
На підставі додаткової угоди від 11 серпня 2010 року, укладеної між цими ж сторонами, змінено розмір процентної ставки з 13 % річних на 15,14 % річних.
04 квітня 2008 року, з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, , між банком та ОСОБА_2 , укладено договір поруки, згідно з яким остання поручилася перед банком за виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору в повному обсязі.
Згідно розрахунку наданого банком у ОСОБА_1 , станом на 15 липня 2014 року, утворилась заборгованість у сумі 133 577,74 доларів США та 7 794,15 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 124 958,89 доларів США; заборгованість за процентами - 8 618,85 доларів США; пеня за несвоєчасну сплату кредиту та процентів за період з 15 липня 2013 року по 14 липня 2014 року - 7 794,15 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).
Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.
Отже, ПАТ «Банк Форум», звернувшись у 23 травня 2014 року з вимогою про дострокове повернення кредиту, на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, комісію, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такий правовий висновок узгоджується з правовим висновком, який викладений у постановах Великої Палати Верховного суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що у позивача відсутнє право стягувати проценти після закінчення строку дії кредитного договору, проте наявні підстави для застосування наслідків, передбачених статтею 625 ЦК України, однак з такими вимогами позивач не звертався.
Посилання ОСОБА_1 в касаційній скарзі на те, що суди попередніх не досліджували та не перевіряли розрахунок заборгованості є необґрунтованими, оскільки суд апеляційної інстанції, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, надав належну оцінку всім доказам та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, а ОСОБА_1 , в свою чергу, зазначених доказів не спростував. Верховний Суд не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Доводи ТОВ «СТРОЙ-ГІПС» про бездіяльність апеляційного суду, який прийняв апеляційну скаргу відповідача без вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 25 лютого 2016 року є безпідставними, оскільки відповідачі не були присутні під час проголошення судового рішення та відповідно до матеріалів справи копія судового рішення їм не направлялась, а тому суд апеляційної інстанції, приймаючи апеляційну скаргу до розгляду, дійшов правильного висновку, що апеляційна скарга подана в строк, оскільки відповідно до частини першої статті 294 ЦПК України в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції, особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Що стосується касаційної скарги ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Суворовського районного суду м. Херсона від 25 лютого 2016 року та постанови Апеляційного суду Херсонської області від 27 листопада 2018 року в частині перегляду ухвали про заміну сторони виконавчого провадження, то Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги в цій частині без задоволення, з огляду на таке.
Суди встановили, що відповідно до договорів відступлення прав вимоги від 13 квітня 2018 року ПАТ «Банк Форум» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» право вимоги, в тому числі і за кредитним договором від 04 квітня 2008 року, укладеним між Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_1 , а також договором поруки від 04 квітня 2008 року, укладеним між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_2
19 квітня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» та ТОВ «СТРОЙ-ГІПС» укладено договір відступлення права вимоги, згідно з яким до ТОВ «СТРОЙ-ГІПС» перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором та договором поруки.
Згідно з частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п'ята статті 442 ЦПК).
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 цього Кодексу).
За змістом частини першої статті 512 ЦК України відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи з цих норм права, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18), у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №6-1355/10 (провадження №61-12076св18).
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року в справі № 916/2286/16 вказано, що вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни. Такий висновок міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у цій справі. Судами не встановлено, що договір відступлення оспорюється або визнаний у встановленому порядку недійсним і на відповідні обставини не посилаються учасники справи та заявник, у зв'язку з чим відмова судів першої та апеляційної інстанцій у задоволенні заяви про заміну сторони (кредитора) правонаступником з підстав того, що фізична особа не може бути належним правонаступником кредитодавця у спірних правовідносинах і укладений договір не може змінити імперативні приписи законодавства, суд вважає помилковими. З огляду на наведене Суд вважає слушним посилання Скаржника (пункт 6.1) на відсутність в матеріалах справи документів, які б свідчили про визнання договору відступлення недійсним, заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього договору.
У справі, яка переглядається, установлено, що права кредитора за кредитними зобов'язаннями перед ПАТ «Банк Форум», зокрема за кредитним договором та договором поруки від 04 квітня 2008 року, ТОВ «СТРОЙ-ГІПС» набуло на підставі договору відступлення права грошової вимоги від 19 квітня 2018 року.
Суд апеляційної інстанції, установивши, що ТОВ «СТРОЙ-ГІПС» набуло всіх прав кредитора, у тому числі на отримання виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним між Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_1 , забезпеченого порукою ОСОБА_2 , дійшов правильного висновку, що товариство набуло прав стягувача за рішенням суду та виконавчим листом, а тому звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає вимогам статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями, 400, 406, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ-ГІПС» залишити без задоволення.
Постанову Херсонського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:В. О. Кузнєцов В. С. Жданова С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов