"07" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2011/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,
при секретарі судового засідання Серган А.П.
розглянувши у судовому засіданні справу №916/2011/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ШАБОЛАТ"
до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай"
про стягнення 62 114,72 грн., -
за участю представників:
від позивача: Воробйов А.В. ордер серії ОД №518704 від 10.07.2020р.
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ШАБОЛАТ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" заборгованості за договором поставки сільськогосподарської продукції № 10/08-17 від 14.08.2017р. у розмірі 42 486,29 грн., 3% річних у розмірі 4 290,69 грн., збитків від інфляції у розмірі 15 337,74 грн., а також судових витрат, розмір яких відповідно до попереднього розрахунку становить 17 102 грн., в т.ч. судовий збір в розмірі 2 102 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки сільськогосподарської продукції № 10/08-17 від 14.08.2017р. щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
20.07.2020р. господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі, та розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (явка учасників справи у судове засідання не є обов'язковою). Судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 17.08.2020р. Учасникам справи встановлені строки на подання до суду відповідних заяв по суті справи (відзив на позов, відповідь на відзив та заперечення).
Ухвалу суду від 20.07.2020р. відповідач одержав 28.07.2020р., проте у судове засідання 17.08.2020р. не з'явився та відзив на позов не надав.
У судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 17.08.2020р. господарським судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою оголошено перерву до 07.09.2020р., із повідомленням учасників справи про судове засідання, про що відповідача повідомлено шляхом направлення ухвали суду від 17.08.2020р. в порядку ст.120 ГПК України.
Ухвалу суду від 17.09.2020р. відповідач одержав 28.08.2020р., проте у судове засідання 17.08.2020р. не з'явився та відзив на позов не надав.
Отже, враховуючи, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду судової справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.
На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 07.09.2020р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено:
14.08.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ШАБОЛАТ" (Постачальник, позивач) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Урожай" (Покупець, відповідач) укладений договір поставки сільськогосподарської продукції № 10/08-17, згідно з яким Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити Товар, ціна та порядок її визначення, найменування, асортимент, строки і умови поставки якої передбачені в цьому Договорі та додатках до цього Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору ціна договору становить загальну вартість (ціну) Товару, поставленого в період дії цього Договору відповідно до додатків до нього.
Згідно п. 2.3. Договору оплата кожної партії Товару (що поставляється як залізничним, так і автомобільним транспортом), що протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту отримання Товару, якщо інший термін не передбачено відповідною Додатковою, та за умови надання Постачальником наступних документів: - рахунку-фактури на оплату Товару; - реєстраційних документів, що визначені п. 8.4. цього Договору.
Відповідно до п. 6.1. Договору Покупець зобов'язаний здійснювати оплату Товару за цінами, які зазначені в Додатках до цього договору.
Згідно п. 6.2. Договору у випадку не своєчасної оплати вартості Товару, з вини Покупця, останній зобов'язаний сплатити пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день про прострочення.
Відповідно до п. 8.1. Договору Договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і поставленням печаток Сторін і діє до 31.12.2017р., а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Згідно п. 8.3. Договору Сторони встановлюють, що Договір, всі додатки, зміни та доповнення до нього підписані повноважними представниками Сторін і передані факсимільним зв'язком мають юридичну силу.
31.08.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ШАБОЛАТ" (Постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Урожай" (Покупець) укладено додаткову угода № 1 до договору № 10/08-17 від 14.08.2017р., згідно з якою Постачальник зобов'язується поставити наступний Товар, а Покупець прийняти й оплатити вказаний нижче Товар в строки і на умовах, передбачених в основному договорі та цій додатковій угоді: Товар - Насіння ріпаку 1 класу врожаю 2017р.; загальна кількість + - 5% - 153,542 тони; ціна з ПДВ грн./т. - 11995,00, в тому числі ПДВ грн.. - 306956,05; Сума з ПДВ + - 5% грн. - 1841736,29.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1 від 31.08.2017р. Постачальник зобов'язується поставити на користь Покупця загальну кількість Товару в термін до 31.08.2017р.
Згідно п. 4 Додаткової Угоди № 1 від 31.08.2017р. оплата за вказаний в даній додатковій угоді Товар проводиться по факту поставки Товару відповідно до строків, порядку та умов основного Договору.
Також судом встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар (насіння ріпаку 1 класу врожаю 2017р.) на загальну суму 1 841 736,29 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною від 31.08.2017р. № 626 та довіреністю № 654 від 31.08.2017р. В свою чергу відповідач поставлений позивачем товар оплатив частково в сумі 1799250 грн., а саме: 06.09.2017р. відповідач оплатив позивачу 1500 000 грн. та 04.10.2017р. відповідач оплатив позивачу 299 250 грн., про що свідчить банківська виписка ПАТ «Креді Агріколь Банк».
Поставлений позивачем товар вартістю 42 486, 29 грн. залишився неоплачений відповідачем, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вище встановлено господарським судом на підставі укладеного між сторонами договору поставки сільськогосподарської продукції від 14.08.2017р. № 10/08-17 у позивача виникло зобов'язання поставити, а у відповідача прийняти та оплатити товар по факту поставки товару відповідно до строків, порядку та умов основного договору, а саме: протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту отримання товару.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В силу вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Судом на підставі поданих позивачем доказів (видаткової накладної від 31.08.2017р. № 626, довіреності від 31.08.2017р. № 654, банківської виписки від 04.10.2017р.) встановлено, що товар, який поставлений позивачем на виконання умов укладеного між сторонами договору, оплачений відповідачем не в повному обсязі та заборгованість відповідача становить 42 486,29 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Ч.2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред'явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
Перевіривши розрахунок 3% річних, згідно з яким розмір 3% річних становить 4 290,69 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Перевіривши розрахунок індексу інфляції, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір індексу інфляції за загальний період з вересня 2017р. по червень 2020р. становить 15 337,74 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищевикладене, а також виходячи з того, що відповідач не надав до суду жодних заперечень щодо позовних вимог, а тим більш доказів, які спростовують позовні вимоги, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення.
Щодо заявлених до стягнення з відповідача судових витрат, то їх розподіл здійснюється судом на підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконані договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких в силу вимог ст.123 ГПК України відносяться судові витрати на професійну правничу допомогу, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
При цьому, господарським судом враховується клопотання позивача за вх.№21849/20 від 17.08.2020р., згідно з якою докази, які підтверджують понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу можуть бути надані позивачем протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
За таких обставин, судом вирішено питання щодо покладення судового збору на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ШАБОЛАТ" задовольнити.
2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 67/69, другий поверх, приміщення 10, код ЄДРПОУ 03731891) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ШАБОЛАТ" (67700, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Центральна, 120-Б, код ЄДРПОУ 03768767) заборгованість у розмірі 42 486 (сорок дві тисячі чотириста вісімдесят шість) грн. 29 коп., 3% річних у розмірі 4 290 (чотири тисячі двісті дев'яносто) грн. 69 коп., збитки від інфляції у розмірі 15 337 (п'ятнадцять тисяч триста тридцять сім) грн. 74 коп., судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 11 вересня 2020 р.
Суддя Г.Є. Смелянець