вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"10" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/934/20
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
без виклику (повідомлення) сторін
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши матеріали
за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”
01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720
до Комунального підприємства “Калинівська керуюча компанія з обслуговування житлового фонду "Громадський сервіс" Калинівської селищної ради
07443, Київська обл., смт Калинівка, вул. Чернігівська, буд. 20, код ЄДРПОУ 41370404
про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов'язання
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № 949/20 від 15.04.2020) Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Комунального підприємства “Калинівська керуюча компанія з обслуговування житлового фонду "Громадський сервіс" Калинівської селищної ради про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, надано відповідачу строк для реалізації права на подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 9306/20 від 14.05.2020).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 10366/20 від 28.05.2020).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 11786/20 від 15.06.2020).
Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписав рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням строків виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором постачання природного газу №1184/16-ТЕ-17 від 21.12.2015.
Аргументи Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”
21.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - постачальник) та Комунальним підприємством "Калинівське ДПС" Калинівської селищної ради (далі - споживач) укладено договір постачання природного газу №1184/16-ТЕ-17 від 21.12.2015 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.
Надалі, між сторонами укладено ряд додаткових угод до Договору, якими сторони узгодили, зокрема, період поставки газу, строки оплати його вартості та строк дії договору.
Так, відповідно до пунктів 2.1., 3.4. та 12 Договору, в редакціях додаткових угод до нього, постачальник передає споживачу з 01.04.2016 по 30.04.2016 газ обсягом до 34 тис. куб. м.
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 до 30.04.2016, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.
Позивач свої обов'язки за договором в частині постачання газу виконав належним чином, передавши відповідачу протягом січня-квітня 2016 року газ загальною вартістю 711831,60 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на актах приймання-передачі природного газу:
- б/н від 31.01.2016 за поставлений газ у січні 2016 року на суму 258255,91 грн.,
- б/н від 29.02.2016 за поставлений газ у лютому 2016 року на суму 186667,09 грн.,
- б/н від 31.03.2016 за поставлений газ у березні 2016 року на суму 252391,36 грн.,
- б/н від 30.04.2016 за поставлений газ у квітні 2016 року на суму 14517,24 грн.
18.10.2017 між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (кредитор), Комунальним підприємством "Калинівська керуюча компанія з обслуговування житлового фонду "Громадський сервіс" Калинівської селищної ради (первісний боржник) та КП "Керуюча компанія "Громадський сервіс" (новий боржник) укладено договір про переведення боргу №16/2354/17-ТЕ (далі - договір про переведення боргу), відповідно до пункту 1.1. якого за цим договором за згодою кредитора первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, який виник у первісного боржника перед кредитором за договором постачання природного газу від 21.12.2015 №1184/16-ТЕ-17, укладеним між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе борг первісного боржника у цьому зобов'язанні та замінює первісного боржника у зобов'язанні.
Відповідно до пунктів 2.1, 3.1., 3.2. та 6.1. Договору про переведення боргу №16/2354/17-ТЕ від 18.10.2017, сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на нового боржника, станом на момент укладення даного договору дорівнює 586214,28 грн.
За цим договором до нового боржника переходить обов'язки первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у пункті 2.1. статті 2 цього договору, а також штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням первісним боржником своїх зобов'язань за договором постачання природного газу від 21.12.15 №1184/16-ТЕ-17.
Новий боржник зобов'язується перерахувати грошові кошти у сумі, зазначеній у пункті 2.1. статті 2 Договору, в порядку та на умовах, визначених договором постачання природного газу від 21.12.15 №1184/16-ТЕ-17.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін, договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
У зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором постачання, у частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого газу, позивачем нарахована пеня у розмірі 124718,42 грн. на підставі частини 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України за періоди:
- з 16.02.2016 по 15.08.2016 на вартість поставленого та неоплаченого вчасно газу за січень 2016 року,
- з 15.03.2016 по 14.09.2016 на вартість поставленого та неоплаченого газу за лютий 2016 року,
- з 26.04.2016 по 14.10.2016 на вартість поставленого та неоплаченого газу за березень 2016 року,
- з 26.05.2016 по 16.11.2016 на вартість поставленого та неоплаченого газу за квітень 2016 року.
Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором постачання позивачем нараховані:
1) 29342,89 грн. 3% річних, нарахованих з урахуванням часткових оплат спадаючим підсумком за загальні періоди:
- з 16.02.2016 по 31.08.2017 на вартість поставленого та неоплаченого вчасно і у повному обсязі газу за січень 2016 року;
- з 15.03.2016 по 31.08.2017 на вартість поставленого та неоплаченого газу за лютий 2016 року;
- з 26.04.2016 по 31.08.2017 на вартість поставленого та неоплаченого газу за березень 2016 року;
-з 26.05.2016 по 31.08.2017 на вартість поставленого та неоплаченого газу за квітень 2016 року;
2) 126640,40 грн. інфляційних втрат, нарахованих спадаючим підсумком з урахуванням часткових оплат за періоди:
- з 16.02.2016 по 31.07.2017 на вартість поставленого та неоплаченого вчасно і у повному обсязі газу за січень 2016 року;
- з 15.03.2016 по 31.07.2017 на вартість поставленого та неоплаченого газу за лютий 2016 року;
- з 26.04.2016 по 31.07.2017 на вартість поставленого та неоплаченого газу за березень 2016 року;
- з 26.05.2016 по 31.07.2017 на вартість поставленого та неоплаченого газу за квітень 2016 року.
Стягнення вказаних сум розглянуто господарським судом у справі № 911/2943/17 та рішенням Господарського суду Київської області від 16.04.2018 у справі № 911/2943/17 стягнуто з Комунального підприємства "Калинівська керуюча компанія з обслуговування житлового фонду "Громадський сервіс" Калинівської селищної ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 496027,44 грн. основного боргу, 124718,42 грн. пені, 29342,89 грн 3% річних, 125730,64 грн. інфляційних втрат (станом на 31.08.2017) та 12990,09 грн. судового збору.
У зв'язку із тим, що основний борг відповідачем сплачений 03.05.2019, позивачем нараховані на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних та інфляційні втрати, що нараховані на суму основного боргу з оплати за поставлений газ у січні - квітні 2016 року, за періоди, що не охоплені тими, за які вже були стягнуті 3% річних та інфляційні втрати за рішенням Господарського суду Київської області від 16.04.2018 у справі № 911/2943/17 та до фактичної сплати основного боргу відповідачем.
Аргументи Комунального підприємства “Калинівська керуюча компанія з обслуговування житлового фонду "Громадський сервіс" Калинівської селищної ради
Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/2943/17 стягнуто з відповідача грошові кошти у розмірі 880873,47 грн.
25.04.2019 постановою ВП № 57066442 закінчено виконавче провадження у зв'язку із сплатою заборгованості.
КП «Керуюча компанія «Громадський сервіс» на користь ПАТ НАК «Нафтогаз України» відповідно до договору № 16/2354/17-ТЕ від 18.10.2017 про переведення боргу сплатила грошові кошти за період з 14.11.2017 по 03.5.2019 на суму 360747,36 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та актом звірки взаєморозрахунків з 01.07.2017 по 31.12.2019.
Тобто, позивачем вже стягнуто суму боргу, штрафні санкції, інфляційні втрати та 3% річних за спірні періоди.
Позивач посилається на те, що сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 109522,80 грн. за актами: січень 2016 року за період прострочення з 01.07.2017 по 31.05.2018, лютий 2016 року за період з 01.08.2017 по 30.04.2019, березень 2016 року за період з 01.08.2017 по 30.04.2019, квітень 2016 року за період з 01.08.2017 по 30.04.2019 та надає детальний розрахунок, але відповідно до розрахунку виведено лише середню цифру індексу інфляції по періодам, а не помісячно.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Отже, з урахуванням дати звернення до суду позивачем пропущено строк позовної давності.
Норми права, що підлягають застосуванню
За змістом положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зокрема, статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи
21.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Комунальним підприємством "Калинівське ДПС" Калинівської селищної ради укладено договір постачання природного газу №1184/16-ТЕ-17 від 21.12.2015, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.
18.10.2017 між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (кредитор), Комунальним підприємством "Калинівська керуюча компанія з обслуговування житлового фонду "Громадський сервіс" Калинівської селищної ради (первісний боржник) та КП "Керуюча компанія "Громадський сервіс" (новий боржник) укладено договір про переведення боргу №16/2354/17-ТЕ відповідно до пункту 1.1. якого за цим договором за згодою кредитора первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, який виник у первісного боржника перед кредитором за договором постачання природного газу від 21.12.2015 №1184/16-ТЕ-17, укладеним між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе борг первісного боржника у цьому зобов'язанні та замінює первісного боржника у зобов'язанні.
Відповідно до пунктів 2.1, 3.1., 3.2. та 6.1. Договору про переведення боргу №16/2354/17-ТЕ від 18.10.2017, сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на нового боржника, станом на момент укладення даного договору дорівнює 586214,28 грн. За цим договором до нового боржника переходить обов'язки первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у пункті 2.1. статті 2 цього договору, а також штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням первісним боржником своїх зобов'язань за договором постачання природного газу від 21.12.15 №1184/16-ТЕ-17.
Відтак, суми, що заявлені до стягнення у даній справі можуть бути стягнуті саме з відповідача, оскільки за Договором про переведення боргу до нього перейшов не тільки обов'язок зі сплати боргу станом на дату укладення цього договору у розмірі 586214,28 грн., а також і штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням первісним боржником своїх зобов'язань за договором постачання природного газу.
Рішенням Господарського суду Київської області від 16.04.2018 у справі № 911/2943/17 стягнуто з Комунального підприємства "Калинівська керуюча компанія з обслуговування житлового фонду "Громадський сервіс" Калинівської селищної ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 496027,44 грн. основного боргу, 124718,42 грн. пені, 29342,89 грн 3% річних, 125730,64 грн. інфляційних втрат та 12990,09 грн. судового збору.
29342,89 грн. 3% річних, нарахованих з урахуванням часткових оплат за загальні періоди: з 16.02.2016 по 31.08.2017 на вартість поставленого та неоплаченого вчасно і у повному обсязі газу за січень 2016 року, з 15.03.2016 по 31.08.2017 на вартість поставленого та неоплаченого газу за лютий 2016 року, з 26.04.2016 по 31.08.2017 на вартість поставленого та неоплаченого газу за березень 2016 року, з 26.05.2016 по 31.08.2017 на вартість поставленого та неоплаченого газу за квітень 2016 року.
126640,40 грн. інфляційних втрат, нарахованих з урахуванням часткових оплат за загальні періоди: з 16.02.2016 по 31.07.2017 на вартість поставленого та неоплаченого вчасно і у повному обсязі газу за січень 2016 року, з 15.03.2016 по 31.07.2017 на вартість поставленого та неоплаченого газу за лютий 2016 року, з 26.04.2016 по 31.07.2017 на вартість поставленого та неоплаченого газу за березень 2016 року, з 26.05.2016 по 31.07.2017 на вартість поставленого та неоплаченого газу за квітень 2016 року.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
03.05.2019 відповідачем сплачено заборгованість у розмірі 786123,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1859103033.
25.04.2019 постановою державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу від 13.07.2018 у справі № 911/2943/17.
Крім того, на виконання умов договору переведення боргу № 16/2354/17-ТЕ від 18.10.2017 КП «Керуюча компанія «Громадський сервіс» сплачені на користь позивача грошові кошти: 04.12.2018 - 15031,14 грн., 02.11.2018 - 15031,14 грн., 02.10.2018 - 15031,14 грн., 07.09.2018 - 15031,14 грн., 02.08.2019 - 15031,14 грн., 05.07.2018 - 15,031,14 грн., 06.06.2018 - 15031,14 грн., 29.05.2018 - 15031,14 грн., 24.05.2018 - 15031,14 грн., 20.03.2018 - 15031,14 грн., 05.03.2018 - 15031,14 грн., 02.02.2018 - 15031,14 грн., 29.01.2018 - 15031,14 грн., 07.12.2017 - 15031,14 грн., 14.11.2017 - 30062,28 грн.
У даній справі позивачем заявляються до стягнення 3% річних та інфляційні втрати, що нараховані на суму основного боргу з оплати за поставлений газ у січні - квітні 2016 року, за періоди, що не охоплені тими, за які вже були стягнуті 3% річних та інфляційні втрати за рішенням Господарського суду Київської області від 16.04.2018 у справі № 911/2943/17 та до фактичної сплати основного боргу відповідачем, що відповідає правовому аналізу положень статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України та дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Відтак, твердження відповідача у цій частині - не приймаються судом.
Одночасно, судом врахована хаотичність тверджень позивача про конкретні періоди, на які ним здійснені нарахування, що заявляються до стягнення, зокрема сторінка 2 позовної заяви (останній абзац) містить твердження, що заявлені до стягнення суми не охоплюються періодами, що були предметом розгляду у справі № 911/2943/17, а сторінка 4 тієї ж позовної заяви (передостанній абзац) містить посилання на періоди нарахування інфляційних втрат, що охоплюють вищевказані періоди у справі № 911/2943/17.
З огляду на вказане, суд керується частинами 1, 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України: при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом; заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
З урахуванням вказаного, судом враховано, що в останній своїй заяві по суті справи - відповіді на відзив, позивач чітко визначив конкретний період нарахування позовних вимог, що ним заявляються: "заявлені до стягнення 132388,86 грн. 3 % річних та інфляційних втрат нараховані починаючи з 01.09.2017 по 02.05.2019" (четвертий абзац 3 сторінки), що співпадає з вищенаведеним останнім абзацом 2 сторінки позовної заяви, відтак, саме цей період береться судом для визначення меж позовних вимог.
При цьому, судом підкреслюється, що йдеться саме про визначення меж позовних вимог - періоду їх нарахування, наявність права позивача нараховувати 3 % річних та інфляційні втрати за межами цього періоду не підлягають встановленню судом у даній справі, так як і порядок такого нарахування, зокрема, стосовно того, чи мають вони бути нараховані виключно на основний борг, чи з урахуванням попереднього інфляційного збільшення таких сум.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за вищевказаний період, суд зазначає, що він невірний.
Здійснивши вірний розрахунок за вказаний вище період: з 01.09.2017 по 02.05.2019, суд дійшов висновку, що стягненню підлягають: 3 % річних у розмірі 22866,06 грн. та інфляційні втрати у розмірі 65693,32 грн.
Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу у справі № 911/2943/17 зобов'язання відповідача сплатити заборгованість за договором не припинилось та тривало до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання - 03.04.2019 (платіжне доручення № 1859103033 на суму 786123,80 грн.), тобто, позивач має право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного Кодексу України, за увесь час прострочення.
Відносно аргументів відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, суд зазначає таке.
Главою 19 Цивільного кодексу України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто, позовну давність.
Аналіз змісту норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених статті 625 Цвіильного кодексу України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 Цивільного кодексу України).
Порядок відліку позовної давності наведено у статті 261 Цивільного кодексу України, зокрема, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто, таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України), а тому 03.04.2019 (дата погашення заборгованості, стягнутої за судовим рішенням) і є датою, коли зобов'язання відповідача припинилось.
Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв'язку із чим таке зобов'язання є триваючим.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 10 та 27 квітня 2018 року у справах № 910/16945/14 та № 908/1394/17, від 16 листопада 2018 року у справі № 918/117/18, від 30 січня 2019 року у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 924/312/18, від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц.
Отже, з урахуванням періоду, за який здійснено нарахування позовних вимог: з 01.09.2017 по 02.05.2019 та дати звернення з позовом у даній справі до суду - 15.04.2020, строк позовної давності до позовних вимог у справі не сплинув.
Частинами 1, 3, 4 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов (вх. № 949/20 від 15.04.2020) Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Калинівська керуюча компанія з обслуговування житлового фонду "Громадський сервіс" Калинівської селищної ради про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов'язання задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Калинівська керуюча компанія з обслуговування житлового фонду "Громадський сервіс" Калинівської селищної ради (07443, Київська обл., смт Калинівка, вул. Чернігівська, буд. 20, код ЄДРПОУ 41370404) на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) 3 % річних у розмірі 22866,06 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот шістдесят шість гривень шість копійок), інфляційні втрати у розмірі 65693,32 грн. (шістдесят п'ять тисяч шістсот дев'яносто три гривні тридцять дві копійки), судовий збір у розмірі 1406,10 грн. (одна тисяча чотириста шість гривень десять копійок).
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 10.09.2020.
Суддя С.О. Саванчук