"10" вересня 2020 р.
Справа №150/394/20
Провадження №3/150/201/20
10.09.2020 року с. Мазурівка
Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Кушнір Б.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, водія, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, -
На розгляд суду надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 395700 від 16.08.2020 встановлено, що 16.08.2020 року біля 07 години 52 хвилин в м.Могилів-Подільський по вулиці Проспект Героїв водій ОСОБА_1 керував маршрутним автобусом сполученням Борівка-Могилів-Подільський без засобів індивідуального захисту, а саме, без маски, чим порушив протокол 41,43, а також постанову КМУ №392, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 в суд не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був поінформований про час та місце слухання справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 .
Натомість, протокол про адміністративне правопорушення містить пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності по суті порушення наступного змісту: «В салоні автобуса у пасажирки була відсутня маска». Аналогічні письмові пояснення ОСОБА_1 надані на окремому аркуші, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, враховуючи положення ст.268 КУпАП, слід дійти висновку про можливість розгляду даної справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, приходить до переконання, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, тому провадження по справі слід закрити з наступних підстав.
За змістом ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.251 КУпАП, одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення.
Виходячи з системного аналізу положень ст.ст.7,254,279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Положеннями ч.1 ст.256 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити усі дані, необхідні для вирішення справи.
Вище вказані докази суддя оцінює з урахуванням положення ст.252 КУпАП, де, зокрема, зазначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Як вбачається з протоколу про адмінправопорушення, у вину ОСОБА_1 ставиться керування маршрутним автобусом сполученням Борівка-Могилів-Подільський без засобів індивідуального захисту, а саме, без маски. В письмових поясненнях ОСОБА_1 в протоколі зазначено, що в салоні автобуса у пасажирки була відсутня маска.
При цьому, адмінматеріали не містять жодних доказів, окрім протоколу, вчинення правопорушення, зокрема: здійснення ОСОБА_1 перевезення пасажирів по маршруту Борівка-Могилів-Подіьський 16.08.2020 о 07:52год.; перебування ОСОБА_1 без респіратора або захисної маски; перебування пасажира в салоні автобуса без захисної маски чи респіратора, тощо.
Диспозицією ст. 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Таким чином норма статті 44-3 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а тому для повного визначення його ознак, мають бути відображені викладення суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Викладена в протоколі серії АПР 18 № 395700 фабула адміністративного правопорушення, а саме, що ОСОБА_1 порушив вимоги постанови КМУ № 392 та протокол 41, 43, не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, оскільки протокол не містить чіткої вказівки, яку саме норму постанови КМУ №392 порушено, а також не зазначено назви порушених протоколів.
При цьому, суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» на території України продовжено дію карантину і обмежень, пов'язаних із його запровадженням, з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р.
Таким чином, обмеження, передбачені цією постановою, були чинними в межах саме цього терміну. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 правопорушення вчинив 16.08.2020, коли діяв інший нормативно-правовий акт щодо встановлення карантину і відповідних обмежень, а саме постанова КМУ від 22 липня 2020 р. №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Отже, за таких обставин вважати протокол законним і безперечним доказом не представляється можливим, а оскільки всі сумніви повинні тлумачитись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідност. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» Суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Отже в такому разі справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
У відповідності до положень п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, склад правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, у діях ОСОБА_1 відсутній, у зв'язку з чим провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 7, 9, 247, 248, 279, 283, 284, 307, 308 КУпАП України, суддя,-
Провадження у справі щодо ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Чернівецький районний суд Вінницької області.
Суддя Б.Б. Кушнір