10.09.2020 Справа № 756/5727/20
Унікальний № 756/5727/20
Провадження № 1-кп/756/1087/20
10 вересня 2020 року Оболонський районний суд м. Києва
у складі колегії суддів: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинувальним актом № 12019000000001083 від 22.11.2019 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до обвинувального акту раніше судимого 01.08.2003 року вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області за ст.ст. 304, 263 ч.2, 187 ч.4, 115 ч.2 п.п. 6, 12 КК України до 15 років позбавлення волі, звільненого 23.11.2016 з Софіївської ВК № 55 умовно-достроково на не відбутий строк 7 місяців 2 дні,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 309 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 189 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 звернувся з клопотаннями про продовження строку дії раніше застосованих до обвинувачених запобіжних заходів у виді тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на обґрунтованість висунутого особам обвинувачення, на існування ризиків у кримінальному провадженні, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, на неможливість запобігти існуючим ризикам застосуванням до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу.
Захисники та обвинувачені заперечували проти задоволення клопотань прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів, просили застосувати більш м'які запобіжні заходи.
Потерпіла до суду не прибула.
Вислухавши сторони, вивчивши клопотання прокурора та наявні матеріали судового провадження, судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у спільному вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, а саме: у викраденні людини, вчиненому з корисливих мотивів організованою групою, та у готуванні до вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, вчинене організованою групою. Крім того, окремо ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, пов'язаного з незаконним виготовленням, зберіганням та перевезенням наркотичних засобів без мети збуту, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
До обох обвинувачених застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого спливає 26 вересня 2020 року.
Обидва обвинувачені офіційно не працевлаштовані, ОСОБА_5 має непогашені судимості за особливо тяжкі злочини, ОСОБА_6 хоча і має погашені судимості, проте належних висновків для себе не зробив і знову обвинувачується у нових злочинах (тяжкому та особливо тяжкому). У обвинувачених відсутні міцні соціальні зв'язки.
Під час розгляду судом клопотань прокурора враховується, поміж іншого, і можливе покарання, яке загрожує ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у разі визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованих їм злочинів.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Крім того, у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
У рішенні «Боротюк проти України» зазначається про те, що тримання особи під вартою допускається за наявності реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу презумпції невинуватості, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи.
У розумінні положень, що наведені у рішенні Європейського Суду з прав людини «Нечипорук, Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Наявність підстав для залишення обвинувачених під вартою оцінено колегією суддів з урахуванням особливостей даного кримінального провадження, поведінки сторін та існування реального і справжнього суспільного інтересу.
За таких умов продовження тримання під вартою обвинувачених може бути виправданим заходом, який, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу.
Таким чином, із врахуванням викладених вище обставин, на переконання суду наразі інші, більш м'які запобіжні заходи, у тому числі у вигляді домашнього арешту, не будуть достатніми для запобігання ризикам, особливо передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки, перебуваючи на волі, обвинувачені можуть переховуватися від суду, вчиняти нові злочини. У зв'язку з цим судом відхиляються доводи захисту щодо можливості застосування до обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів.
Відтак, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченим дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. ст. 350, 331, 199, 178, 177 ч.1 п.п. 1, 5 КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів - до 08 листопада 2020 року включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів - до 08 листопада 2020 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3