07.09.2020 Справа № 756/10710/13-ц
Справа пр. №4-с/756/113/20
ун. №756/10710/13-ц
04 вересня 2020 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Андрейчука Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лісовенка О.О.,
учасники справи:
представник заявника - ОСОБА_1 ,
представник стягувача - ОСОБА_2 ,
представник приватного виконавця - Коваленко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського Анатолія Миколайовича, -
Боржник ОСОБА_3 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського А.М.
Свої вимоги заявник обґрунтовувала тим, що постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського А.М. від 17 вересня 2019 року відкрито виконавче провадження №60094790 з виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2013 року у справі №2/756/4134/13, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором від 03 квітня 2008 року №ML-012/099/2008 у сумі 6453513,99 грн, у частині стягнення боргу з ОСОБА_3 .
Як стверджувала заявник, дії приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського А.М. щодо відкриття виконавчого провадження №60094790 є неправомірними, позаяк стягувачем було пред'явлено виконавчий лист до виконання з пропуском встановленого строку.
Також ОСОБА_3 вказувала на те, що подана представником стягувача разом з заявою про відкриття виконавчого провадження копія довіреності на представництво інтересів ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не була засвідчена належним чином.
З цих підстав ОСОБА_3 просила суд визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського А.М. щодо прийняття до провадження виконавчого листа №2/756/4134/13, виданого Оболонським районним судом м. Києва 16 травня 2014 року; зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського А.М. скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 17 вересня 2019 року, постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 17 вересня 2019 року, постанову про арешт майна боржника від 17 вересня 2019 року, постанову про арешт коштів боржника від 17 вересня 2019 року, зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського А.М. винести постанову про повернення стягувачеві виконавчого листа №2/756/4134/13, виданого Оболонським районним судом м. Києва 16 травня 2014 року.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 лютого 2020 відмовлено ОСОБА_3 у відкритті провадження за її скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського А.М. в частині зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського А.М. скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 17 вересня 2019 року, оскільки такі вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
У судовому засіданні представник заявника підтримав вимоги свого довірителя з мотивів, наведених у скарзі, просив суд їх задовольнити.
Представник стягувача у судовому засіданні заперечувала проти доводів скарги ОСОБА_3 , просила суд відмовити у її задоволенні.
Представник приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського А.М. у судовому засіданні проти задоволення скарги ОСОБА_3 заперечувала, зазначила, що приватним виконавцем виконавчі дії щодо відкриття та здійснення виконавчого провадження №60094790 вчинено з дотриманням чинного законодавства.
Заслухавши пояснення представників боржника, стягувача та приватного виконавця, дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження, оглянувши оригінал виконавчого листа №2/756/4134/13, виданого Оболонським районним судом м. Києва 16 травня 2014 року, суд приходить до наступного висновку.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2013 року у справі №2/756/4134/13 стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором від 03 квітня 2008 року №ML-012/099/2008 у сумі 6453513,99 грн.
На виконання указаного рішення суду 16 травня 2014 року Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №2/756/4134/13 про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_3 (т. 2, а. с. 130-131, т. 3, а. с. 69).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського А.М. від 17 вересня 2019 року відкрито виконавче провадження №60094790 з виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2013 року у справі №756/10710/13-ц в частині стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_3 .
Цього ж дня приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Телявським А.М. винесено постанови про арешт майна боржника, про стягнення з боржника основної винагороди, про арешт коштів боржника (т. 2, а. с .161, 168-169, 174-175).
Постановами приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського А.М. від 16 жовтня 2019 року та від 21 жовтня 2019 року звернуто стягнення на доходи боржника (т. 2, а. с. 242-243, т. 3, а. с. 5-6).
18 листопада 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Телявським А.М. проведено опис та накладено арешт на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_3 (т. 3, а. с. 19-21).
10 грудня 2019 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського А.М. виконавчий лист повернуто стягувачеві на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Вирішуючи питання про правомірність дій приватного виконавця щодо прийняття до виконання виконавчого листа №2/756/4134/13, виданого Оболонським районним судом м. Києва 16 травня 2014 року, суд виходить з такого.
Вимоги до виконавчого документа встановлені ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (у редакції, чинній на час видачі виконавчого листа №2/756/4134/13).
Нормою п. 6 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (у редакції, чинній на час видачі виконавчого листа №2/756/4134/13) передбачено, що у виконавчому документі зазначається строк пред'явлення його до виконання.
Згідно з п. 1 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (у редакції, чинній на час видачі виконавчого листа №2/756/4134/13) виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом одного з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
У виконавчому листі №2/756/4134/13, виданому Оболонським районним судом м. Києва 16 травня 2014 року на виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2013 року у справі №2/756/4134/13, зазначено, що він може бути пред'явлений до виконання протягом одного року.
Зважаючи на те, що указане рішення суду набрало законної сили 27 березня 2014 року, виконавчий лист №2/756/4134/13 міг бути пред'явлений у термін до 28 березня 2015 року.
Зазначення судом у виконавчому листі іншого строку пред'явлення його до виконання не має правового значення, оскільки такий строк встановлено імперативною нормою закону й не може бути змінено судом. Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 28 березня 2018 року в справі №2-710/11.
Як з'ясовано судом, виконавчий лист №2/756/4134/13, виданий Оболонським районним судом м. Києва 16 травня 2014 року, був своєчасно пред'явлений стягувачем до виконання, проте був повернутий державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві без виконання 25 березня 2015 року на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (у редакції, чинній на час видачі виконавчого листа №2/756/4134/13) (т. 2, а. с. 130-131, т. 3, а. с. 69).
Ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (у редакції, чинній на час видачі виконавчого листа №2/756/4134/13) передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.
При цьому Верховний Суд у постановах від 22 квітня 2019 року у справі №285/4263/15-ц від 03 жовтня 2019 року у справі №569/15160/16-ц зазначив, що переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання зумовлює перебіг нового річного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання без урахування часу, що минув до переривання строку.
Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (у редакції, чинній на час видачі виконавчого листа №2/756/4134/13) свідчить про те, що строки пред'явлення виконавчих документів до виконання перериваються за умови, що виконавче провадження було відкрито, але виконавчий документ повернуто стягувачу.
Таким чином, виконавчий лист №2/756/4134/13, виданий Оболонським районним судом м. Києва 16 травня 2014 року, після його повернення державним виконавцем 25 березня 2015 року міг бути пред'явлений до виконання у термін до 25 березня 2016 року.
У подальшому цей виконавчий лист було своєчасно пред'явлено до виконання до Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, де він перебував на виконанні до 30 грудня 2016 року, після чого він був повернутий стягувачеві, про що зазначено у самому виконавчому листі. При цьому державним виконавцем Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Нижником Т.В. у виконавчому документі було зазначено, що його повернуто на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Наведене достовірно свідчить, що виконавчий лист №2/756/4134/13, виданий Оболонським районним судом м. Києва 16 травня 2014 року, було повернуто саме 30 грудня 2016 року, оскільки на той момент діяв Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII, норма ст. 37 якого визначала підстави для повернення виконавчого документа стягувачу. Натомість ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV визначала перелік обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII.
Ст. 12 вказаного Закону передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Відповідно до п. 5 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч. 1 ст. 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року №3-рп/2001).
Аналізуючи наведені положення Основного Закону та рішення Конституційного Суду України, суд дійшов висновку, що дія Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII не поширюється на правовідносини, які закінчились до набрання ним чинності. Цей законодавчий акт не відновлює дію виконавчих документів, строк пред'явлення яких до виконання сплив до набрання ним чинності.
Отже, положення п. 5 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII не розповсюджують свою дію на виконавчі документи, строк виконання за якими сплив на час набрання чинності зазначеним законодавчим актом.
З огляду на те, що станом на 05 жовтня 2016 року строк пред'явлення до виконання виконавчого листа №2/756/4134/13, виданого Оболонським районним судом м. Києва 16 травня 2014 року, не сплив, згідно з п. 5 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII цей виконавчий документ міг бути пред'явлений до виконання у строк, визначений ст. 12 цього Закону, - протягом трьох років, починаючи з 30 грудня 2016 року.
Стягувачем ТОВ "ОТП Факторинг Україна" пред'явлено до виконання виконавчий лист №2/756/4134/13, виданий Оболонським районним судом м. Києва 16 травня 2014 року, приватному виконавцеві виконавчого округу м. Київ Телявському А.М. 17 вересня 2019 року, тобто у строк встановлений ст. 12 та п. 5 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII.
З урахуванням викладеного суд відхиляє доводи боржника ОСОБА_3 стосовно того, що стягувачем було пред'явлено виконавчий лист до виконання приватному виконавцеві виконавчого округу м. Київ Телявському А.М. з пропуском встановленого строку.
За приписами п. 10 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, повноваження представника сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені, зокрема довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо). Документи, що посвідчують повноваження представників, повинні бути оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. Оригінали документів, зазначених у цьому пункті, або належним чином засвідчені їх копії долучаються до матеріалів виконавчого провадження. Після пересвідчення наявності у представника належним чином оформленої довіреності оригінал такої довіреності у разі потреби повертається представникові сторони виконавчого провадження.
У своїй скарзі ОСОБА_3 стверджувала, що усупереч п. 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55 у копії довіреності стягувача, долученої до заяви про відкриття виконавчого провадження, не зазначено посади, прізвища та ініціалів особи, яка її засвідчувала, дати такого засвідчення, та відсутній підпис цієї особи (т. 2, а. с. 129).
Проте, зважаючи на те, що заява про відкриття виконавчого провадження подавалась особисто представником стягувача ТОВ "ОТП Факторинг Україна" Могилян Л.В. приватному виконавцеві виконавчого округу м. Київ Телявському А.М., виконавець міг перевірити повноваження представника стягувача шляхом огляду оригіналу довіреності на представництво інтересів стягувача, на користь чого свідчить прийняття приватним виконавцем заяви про відкриття виконавчого провадження (постанова Верховного Суду від 07 листопада 2018 року №2-1550/11). Також у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що довіреність ТОВ "ОТП Факторинг Україна, видана на ім'я ОСОБА_2 , не була чинною на момент ухвалення приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Телявським А.М. рішення про відкриття виконавчого провадження №60094790.
Крім цього суд звертає увагу боржника на те, що ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII вичерпно перелічені підстави для повернення приватним виконавцем виконавчого документа без прийняття до виконання. Порушення порядку засвідчення копії довіреності на представництво інтересів стягувача не є такою підставою.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського А.М. слід відмовити.
Поряд з цим суд зазначає, що право на звернення до суду є строковим. Скаргу на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод Оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій має відбуватись у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод (ч. 1 ст. 449 ЦПК України).
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ч. 2 ст. 449 ЦПК України).
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження").
З доданих до скарги документів, вбачається, що заявник ОСОБА_3 отримала постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського А.М. від 17 вересня 2019 року про відкриття виконавчого провадження №60094790 24 вересня 2019 року (т. 2, а. с. 119).
Отже, скаргу на дії приватного виконавця, пов'язані з відкриттям виконавчого провадження, боржник вправі була подати у термін до 04 жовтня 2019 року включно. Скаргу ОСОБА_3 подала 04 жовтня 2019 року (т. 3, а. с. 68), а тому доводи приватного виконавця щодо пропуску боржником строку на оскарження дій приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського А.М. є необґрунтованими.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмовити приватному виконавцеві виконавчого округу м. Київ Телявському А.М. у задоволенні його клопотання про залишення скарги ОСОБА_3 без розгляду у зв'язку з пропуском нею строку для оскарження дій приватного виконавця.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10-13, 260, 261, 447-451 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського Анатолія Миколайовича про залишення без розгляду скарги ОСОБА_3 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського Анатолія Миколайовича у зв'язку з пропуском боржником строку для подання скарги - відмовити.
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського Анатолія Миколайовича - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.В. Андрейчук
Повний текст ухвали виготовлено 07 вересня 2020 року