Справа №:755/9047/20
"08" вересня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва колегіально судом у складі трьох суддів:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100040000693 від 30 січня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Берислав, Херсонської обл., без постійного місця проживання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 153 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
в Дніпровському районному суді м. Києва перебуває на розгляді вищевказане кримінальне провадження.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 червня 2020 року в даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2020 року дане кримінальне провадження призначено до судового розгляду та задоволено клопотання прокурора і застосовано до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 вересня 2020 року включно.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років позбавлення, тому існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на свідків і потерпілогоу кримінальному провадженні, а тому підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу на даний момент відсутні.
Потерпілий ОСОБА_7 підтримав клопотання прокурора у повному обсязі.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_8 заперечувала проти продовження тримання під вартою ОСОБА_5 , оскільки зазначені прокурором ризики не обґрунтовані належними доказами, при цьому обвинувачений з 30 січня 2020 року утримується під вартою, на даний момент допитаний потерпілий та частина свідків допитані, при цьому, ОСОБА_5 має на утриманню малолітню дитину, офіційно зареєстрований у Харківській області, у зв'язку із чим просила застосувати до нього інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Крім того, заявила клопотання про застосування до обвинуваченого заходи безпеки, оскільки він піддається регулярним нападам з боку співкамерників, а тому його життю та здоров'ю загрожує небезпека.
Обвинувачений підтримав захисника у повному обсязі та заперечував проти задоволення клопотання прокурора, щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Щодо клопотання захисника, то ОСОБА_5 його підтримав та просив задовольнити, оскільки у камері з ним знаходиться 20 чоловіків та вони застосовують до нього насильство.
Прокурор залишив на розсуд суду клопотання захисника, при цьому зазначив, що жодних медичних підтверджень обставинам зазначеним захисником суду не надано.
Потерпілий залишив вирішення клопотання захисника на розсуд суду.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
При визначенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , суд бере до уваги те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років, його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, той факт, що він не одружений, не працюючий, із середньою освітою, до моменту затримання не мав постійного місця проживання у місті Києві, майновий стан обвинуваченого, те, що він раніше неодноразово судимий.
На цей час частина свідків в даному кримінальному провадженні не допитані, докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені, тому з урахуванням наведених даних суд вважає, що обставини передбачені ст. 177, п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними.
Також, в судовому засіданні встановлено, що до обвинуваченого ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2020 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зі строком дії, який закінчується 10 вересня 2020 року. Однак, в зазначений строк не вдалось розглянути дане кримінальне провадження, з огляду наявності об'єктивних передумов.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом на даному етапі не встановлено та сторонами не доведено.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.
Пояснення обвинуваченого жодним чином вказані висновки не спростовують.
Із зазначених підстав суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити, та продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах 2 місяців.
Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8 про застосування заходів безпеки до обвинуваченого, то слід зазначити таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні кримінальних правопорушень, а також у судовому розгляді кримінальних проваджень, - це здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров'я та майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.
Згідно п. в) ст. 2 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, зазначених у статтях 1 і 7 цього Закону, за наявності відповідних підстав мають, зокрема: підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» заходами забезпечення безпеки є: а) особиста охорона, охорона житла і майна; б) видача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку; в) використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження; г) заміна документів та зміна зовнішності; д) зміна місця роботи або навчання; е) переселення в інше місце проживання; є) поміщення до дошкільної виховної установи або установи органів соціального захисту населення; ж) забезпечення конфіденційності відомостей про особу; з) закритий судовий розгляд.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки осіб, зазначених у статті 2 цього Закону, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров'ю, житлу і майну.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» приводом для вжиття заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів може бути: а) заява учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича; б) звернення керівника відповідного державного органу; в) отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб.
В судовому засіданні захисник заявила усне клопотання про застосування до обвинуваченого заходів безпеки, при цьому не зазначила, який саме захід безпеки необхідно застосувати до ОСОБА_5 , а також не надала жодних даних, які б свідчать про наявність реальної загрози життю та здоров'ю обвинуваченому. Із зазначених підстав суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання захисника відмовити
Керуючись ст.177, 183, 194, 199, 291, 314-318, 369-372, 376 КПК України, колегія суддів
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 05 листопада 2020 року включно.
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_8 про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 заходів безпеки - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 00 хв 10 вересня 2020 року.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3