Справа № 755/3349/20
"07" вересня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного в суду м. Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040001264 від 19 лютого 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з неповною середньою освітою, студента 2-го курсу Вищого професійного училища № 25, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого в неповній родині, раніше не судимого, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
18 лютого 2020 року близько 20 години 15 хвилин неповнолітній ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, перебував у парку біля будинку № 7 по вул. Попудренка в м. Києві, де в нього виник конфлікт з ОСОБА_8 , який сидів на лавці разом зі своїми друзями, під час якого ОСОБА_3 наніс ОСОБА_8 декілька ударів кулаком в область обличчя.
У подальшому, ОСОБА_9 побачив на лавці сумку чорного кольору, що належить ОСОБА_8 , та у нього виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що діє відкрито для потерпілого та свідків, підбіг до лавки та відкрито викрав вищевказану сумку, вартістю 100 гривень, у якій знаходилась п'ять ключів у чохлі чорного кольору, олівці, та два маркери, які матеріальної цінності для потерпілого не представляють.
Після чого, ОСОБА_9 з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 100 гривні.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 повністю визнав свою вину в пред'явленому обвинуваченні та підтвердив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, зазначені в обвинувальному акті, а саме: дату, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, та пояснив суду, що його батьки розлучні, проживають окремо, і він сам вирішив, що буде проживати з батьком. Після сварки з ним він уходив жити до матері. Він не ходить на навчання, більшість часу проводить вдома, оскільки грає в азартні ігри у мобільному телефоні. На день йому необхідно приблизно 100 гривень, які йому дає мама та він просить у батька. Ввечері 18 лютого 2020 року, після вживання алкогольних напоїв,. він з друзями були у парку біля будинку № 7 по вул. Попудренка в м. Києві, де в нього виник конфлікт з ОСОБА_8 , який сидів на лавці разом зі своїми друзями, під час якого він наніс ОСОБА_8 декілька ударів кулаком в область обличчя. Згодом у нього самого виник умисел забрати у ОСОБА_8 сумку, яка стояла на лаві. Він схопив сумку та втік. В подальшому, він повернув викрадені речі потерпілому та просив у нього вибачення. Він щиро кається та просить суворо його не карати. Він збирається від батька переїжджати до матері, хоча йому не подобається жити на масиві Троєщина, буде ходити на навчання.
Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч.3 ст. 349 КПК України роз'яснені судом у судовому засіданні учасникам судового провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 тих, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.
Як вбачається з даних, що містяться:
- у власноручно написаній ОСОБА_8 розписці від 19 лютого 2020 року про те, що він отримав від слідчого викрадені речі;
- у постанові про визнання речовими доказами і про залучення до кримінального провадження від 19 лютого 2020 року: зв'язка ключів у кількості 5 штук, 4 яких від дверей, 1 магнітний від домофону, чорна сумка з тканини, в середині якої знаходиться металева коробка сірого кольору в середині якої знаходиться 5 олівців та два маркери синього та салатового кольору - визнано речовими доказами та передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_8 .
Крім того, винність ОСОБА_3 , який не оспорював фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого йому злочину знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 186 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд, відповідно до вимог ст.ст.65-67, 103 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, який вчинив злочин будучи неповнолітнім, умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень його розвитку, те, що він посередньо характеризується за місцем навчання та має багато пропусків занять, вчинив злочин перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, висновки досудової доповіді про неповнолітнього обвинуваченого, надані представником Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.
Як вбачається з даних, що містяться у висновку досудової доповіді про неповнолітнього обвинуваченого, наданого представником Державної установи «Центр пробації» у м.Києві та Київській області ОСОБА_10 : «Проаналізувавши наявну інформацію про обвинуваченого, історію правопорушень, характер правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, рівень ризику вчинення в майбутньому кримінального правопорушення, визначений як середній, сектор ювенальної пробації м. Києва вважає, що виправлення ОСОБА_3 у громаді без ізоляції від суспільства (у разі визнання його винуватим) можливе лише за умови здійснення психологічної роботи та вжиття соціально-виховних заходів, спрямованих на його виправлення та запобігання вчиненню кримінальних правопорушень у майбутньому. Для зменшення впливу криміногенних факторів та ризику вчинення кримінальних правопорушень в майбутньому, а також розвитку позитивних якостей рекомендовано проводити психологічну роботу щодо набуття навичок опору негативному впливу оточення, розвиток навичок керування емоціями (зокрема, подолання агресії), розвиток почуття відповідальності за власні вчинки, провести роботу щодо підвищення мотивації до навчання та відвідування навчального закладу, відмови від вживання психоактивних речовин, сприяння конструктивному проведенню вільного часу, для чого у громаді наявні відповідні ресурси, робота може проводитися фахівцями Центом соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Якщо суд прийме рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає за доцільне покладання на ОСОБА_3 додаткового обов'язку - пройти заходи, передбачені пробаційною програмою, психологічну роботу може проводити психолог центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, або підрозділу пробації».
Обставинами, які, відповідно до вимог ст.66 КК України, пом'якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає вчинення злочину неповнолітнім, щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, яка, у відповідності до вимог ст.67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_3 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливо без ізоляції від суспільства, тобто без відбування покарання, а тому вважає за можливе призначити йому покарання у виді у виді позбавлення волі, із застосуванням вимог ст.75, 104 КПК України, з випробуванням та покласти обов'язки, передбачені п.1, п.2 ч.1, п.4 ст. 3 ст.76 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та, керуючись ч.3 ст. 349, ст.ст.368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 104, 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.ст. 104, 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п.1, п.2 ч.1, п.4 ст. 3: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речовий доказ: зв'язку ключів у кількості 5 штук, 4 яких від дверей, 1 магнітний від домофону, чорну сумку з тканини, в середині якої знаходиться металева коробка сірого кольору, в середині якої знаходиться 5 олівців та два маркери синього та салатового кольору, які передано під зберігальну розписку ОСОБА_8 - залишити власнику ОСОБА_8 .
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1