Номер провадження 2/754/695/20
Справа №754/4204/19
Іменем України
31 серпня 2020 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Зотько Т.А.,
за участі секретаря судового засідання Ковальової В.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Цурки Н.О. ,
представника 3-особи: Броніч Ж.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український інститут інженерно - технічних розвідувань для будівництва», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні позивача: Профспілкова організація «Захист Праці» у державному підприємстві «Український інститут інженерно-технічних розслідувань для будівництва», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору: Первинна профспілкова організація ДП «Український інститут інженерно - технічних розвідувань для будівництва», про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення,
Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Цурки Н.О., звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Український інститут інженерно - технічних розвідувань для будівництва», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні позивача: Профспілкова організація «Захист Праці» у державному підприємстві «Український інститут інженерно-технічних розслідувань для будівництва» про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення та стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000, 00 грн. Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що 18.02.2019 наказом директора ДП «Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва» № 12-К заступнику директора по механізації та матеріально-технічному забезпеченню трудової дисципліни позивачу ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення трудової дисципліни. Даний Наказ позивач вважає незаконним та таким, що винесений з особистих мотивів директора ДП «УКРІІНТР», із грубим порушенням чинного законодавства, оскільки позивач не вчиняв жодних дисциплінарних проступків, не порушував трудової дисципліни та належним чином і в повному об'ємі виконував свої посадові обов'язки. Крім того, в Наказі не зазначено, якими саме конкретними діями позивача було допущене порушення трудової дисципліни, в чому саме виявилося порушення, та не вказано (і не вбачається), в чому саме складається провина позивача, не визначено конкретне порушення, яке допущене позивачем, як заступником директора по механізації та матеріально-технічному забезпеченню, а тому в оскаржуваному наказі «УКРІІНТР» № 12-К від 18.02.2019 відсутній причинно-наслідковий зв'язок між обставинами порушення та визначенням винних дій і конкретного порушення у вигляді дисциплінарного проступку. У відповідача відсутні будь-які дані, які б свідчили про порушення Позивачем обов'язків працівника визначених ст. 139 КЗпП України, а застосування стягнення у вигляді догани застосоване не на підставах та не у відповідності до трудового законодавства, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з проханням визнати незаконним та скасувати наказ директора ДП «Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва» № 12-К від 18.02.2019 року. Також, спірний наказ негативним чином вплинув на бездоганну репутацію позивача, поставив під сумніви його знання та кваліфікацію, як перед підлеглими, так і перед іншими працівниками ДП «УКРІІНТР». В результаті порушення трудових прав позивачеві була заподіяна моральна шкода, що виразилась у моральних стражданнях та переживаннях, нервовому напруженні, позивач хвилювався як через можливу втрату в майбутньому засобів для існування та нормальних життєвих зв'язків так і через життєві незручності, що вимагали від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду, яку він оцінює 10 000 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 25.03.2019 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Ухвалою судді від 10.05.2019 було відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою судді внесеної до протоколу судового засідання від 16.07.2019 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору: Первинну профспілкову організацію ДП «Український інститут інженерно - технічних розвідувань для будівництва».
В судовому засіданні позивач та його представник вимоги позовної заяви підтримали, просивши про її задоволення. Надаючи пояснення посилались на обставини, що викладені в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. В ході розгляду справи від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого сторона відповідача просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що у директора ДП «УКРІІНТР» не було жодних особистих мотивів для вирішення питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. При цьому, Директором Крайневим В.М. , видано ряд розпоряджень, якими покладено на позивача певні зобов'язання, проте позивачем розпорядження своєчасно виконані не були, а деякі з завдань взагалі проігноровані, що стало підставою для оголошення позивачу догани за порушення трудової дисципліни на підставі наказу від 18.02.2019 № 12-к винесеного Директором ДП «УКРІІНТР» Крайнєвим В.М .
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні позивача: («Профспілкова організація «Захист Праці» у державному підприємстві «Український інститут інженерно-технічних розслідувань для будівництва») Броніч Ж.Б. в судовому засіданні підтримала вимоги позовної заяви, посилаючись на те, що до організації не звертались за погодженням наказу, щодо оголошення догани, що є обов'язковою умовою у відповідності до діючого законодавства.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідача: Первинна профспілкова організація ДП «Український інститут інженерно - технічних розвідувань для будівництва» в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений судом належним чином. В ході розгляду справи в судових засіданнях заперечували, щодо вимог позовної заяви.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
Судом встановлено, що з 09.02.2015 року позивач ОСОБА_1 перебував на посаді начальника виробничо -технічної та матеріальної бази Державного підприємства «Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва» (надалі ДП «УКРІІНТР»)
Надалі, наказом № 135-к від 01.11.2017 ОСОБА_1 був переведений на посаду заступника директора по механізації та матеріально-технічному забезпеченню ДП «УКРІІНТР», що підтверджується копією трудової книжки, що міститься в матеріалах справи.
18.02.2019 року наказом директора ДП «УКРІІНТР» № 12-к заступнику директора по механізації та матеріально - технічному забезпеченню ОСОБА_1 , оголошено догану за порушення трудової дисципліни за невиконання розпоряджень директора ДП «УКРІІНТР» від 10.01.2019 № 1 та № 2 та від 11.01.2019 № 3.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням № 1 від 10.01.2019 «Про перевірку стану протипожежної безпеки орендованих приміщень та прилеглої території до них» на Позивача покладено обов'язок організувати та провести в строк до 24.01.2019 огляд протипожежної безпеки приміщень орендарів, про що доповісти письмово директору до 25.01.2019; розпорядженням № 2 від 10.01.2019 «Про надання проекту плану заходів щодо поточного утримання будівель, приміщень ДП «УКРІІНТР» на 2019 р.» на позивача було покладено обов'язок в строк до 25.01.2019 надати письмо на розгляд та затвердження директора відповідний план; розпорядженням № 3 від 11.01.2019 «Про вжиття заходів щодо поновлення дії ліфта, яким користуються працівники ДП «УКРІІНТР» та орендарі» в строк до 24.01.2019 на Позивача було покладено обов'язок розібратись в ситуації, вжити заходи щодо поновлення дії зазначеного ліфта та доповісти директору результати.
Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначив, що оспорюваний ним наказ є незаконним, винесений з особистих мотивів, через упереджене і неприязне ставлення директора «УКРІІНТР». Дисциплінарне стягнення у вигляді догани є безпідставним, оскільки позивач не вчиняв жодних дисциплінарних проступків. Маючи тривалий досвід роботи на даному підприємстві та розуміючи, що розпорядження мають обтікаємо поставлені задачі, строк виконання встановлено надто короткий, позивач маючи намір продовжити строк виконання розпоряджень, звернувся до керівника підприємства зі службовою запискою від 16.01.2019, яку відмовилась реєструвати діловод з невідомих причин. Службову записку від 16.01.2019 все ж було прийнято керівником, однак лише в день складання Акту, тобто 13.02.2019. Крім того, з 21.01.2019 по 05.02.2019 позивач перебував на лікарняному, а тому не мав об'єктивної фізичної можливості виконувати свої трудові обов'язки за розпорядженнями без шкоди для здоров'я.
За змістом статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано, зокрема, такий захід стягнення, як догана.
Згідно зі статтею 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців із дня вчинення проступку.
Відповідно до вимог ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Матеріали справи містять копію листка непрацездатності з якого вбачається, що ОСОБА_1 з 21.01.2019 по 05.02.2019 року перебував на лікарняному.
Відповідно до Акту № 1 від 13.02.2019, що був складений уповноваженими особами ДП «УКРІІНТР», позивачу ОСОБА_1 , як заступнику директора по механізації та матеріально-технічному забезпеченню було запропоновано дати письмові пояснення з приводу невиконання розпоряджень директора ДП «УКРІІНТР» від 10.01.2019 № 1 та № 2 та від 11.01.2019 № 3. Надати таке пояснення ОСОБА_1 погодився в строк до 18.02.2019 року.
Як вбачається з матеріалів справи пояснювальна записка було подана позивачем ОСОБА_1 у визначений термін 18.02.2019 року згідно Акту від 13.02.2019 року, про що уповноважені особи з кадрів ДП «УКРІІНТР», підтвердили власним підписом. В день подання пояснювальної записки відповідачем було прийнято рішення відносно позивача, щодо притягнення останнього до відповідальності у вигляді догани.
Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру. Це стягнення полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника в трудовому колективі. Такий моральний осуд покликаний спонукати працівника надалі належно виконувати свої трудові обов'язки. Адже працівник має усвідомлювати, що в разі порушення ним трудової дисципліни після оголошення йому догани до нього роботодавцем може застосовуватися більш суворе стягнення, передбачене законодавством, зокрема звільнення.
Тобто догана - захід дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, а саме у КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.
Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов'язків.
В наказі про накладення дисциплінарного стягнення (чи це наказ про звільнення, чи про оголошення працівникові догани) обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.
Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами та доповненнями) зазначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, чи додержані власником або уповноваженими ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувались вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника.
Європейський суд з прав людини вказує, що «принцип справедливості, закріплений у ст. 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником» (MALA v. UKRAINE, № 4436/07, § 48, ЄСПЛ, від 3 липня 2014 року)
Оцінивши в сукупності зібрані по справі наведені докази, суд вважає, що доводи позивача щодо порушення його трудових прав у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення в судовому засіданні є доведеними.
Зокрема, в спірному наказі про оголошення догани не зазначено, який конкретно дисциплінарний проступок вчинив позивач, які саме порушення посадових обов'язків (конкретні пункти посадової інструкції) допущено позивачем.
За вимогами законодавства про працю, правова оцінка дисциплінарного проступку має проводитись на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника, яке є однією з важливих гарантій, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.
Окрім зазначеного Акту від 13.02.2019 факт невиконання розпоряджень директора працівником ОСОБА_1 встановлено не було, відповідні документи відсутні, не було створено комісії або службової перевірки, яка б вивчивши поставлені питання, службові записки, зробила відповідні висновки, щодо належного або неналежного виконання розпоряджень. Таким чином, перед винесенням оспорюваного наказу відповідачем не було з"ясовано всіх обставин, не встановлено наявність чи відсутність порушень з боку позивача, що потягло за собою прийняття незаконного наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
Також, частиною 2 статті 252 КЗпП України передбачено, що зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.
З матеріалів справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 є членом Профспілкової організації «Захист праці» у ДП «Український інститут інженерно-технічних розслідувань для будівництва», про що відповідач був обізнаний.
В той час, відповідач в порушення норм вказаної статті не звертався до Профспілкової організації з питанням, щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідно таке питання не розглядалось, та згоди на оголошення догани не надавалось, що було вставлено в ході судового розгляду.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 на момент притягнення його до дисциплінарної відповідальності був членом Профспілкової організації «Захист праці» у ДП «Український інститут інженерно-технічних розслідувань для будівництва», суд приходить до висновку, що в супереч вимогам закону при оголошенні позивачу догани не було отримано попередню згоду профспілки.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, також достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
А відтак, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову та вважає за доцільне визнати незаконним та скасувати наказ директора ДП «УКРІІНТР» № 12-к від 18.02.2019 р. про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Щодо заявлених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000, 00 грн., суд виходив з того, що згідно ч.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, судом також враховано характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнала позивачка, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та інші обставини справи. Зокрема, стан здоров'я потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, що є необхідні для відновлення попереднього стану.
Тому, з урахуванням викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Що стосується понесених витрат на правничу допомогу відповідачем, то суд зазначає наступне.
Відповідно до змісту ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов1язаних з розглядом справи.
Згідно вимог п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до договору про надання правової допомоги б/н від 01.03.2019р. Цурка Н.О. , яка діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.02.2009 р. №3662 уклала договір з ОСОБА_1 про надання правової допомоги (а.с.51-52 т.1).
Згідно додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 01.03.2019р., сторони погодили, що вартість послуг адвоката Цурки Н.О. за вказаним договором складає 10000 грн. за наступні виконані роботи:
-Первинна консультація;
-Консультація з дослідженням документів;
-Підготовка позовної заяви
-Участь у судових засіданнях (а.с.62).
Відповідно до копії товарного чеку від 22.03.2019р. ОСОБА_1 сплатив кошти в розмір 10000 грн. за надані послуги з правової допомоги (а.с.63).
Згідно з вимогами до ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Враховуючи вимоги ч.4 ст. 137 ЦПК України, суд дійшов висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним, враховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору в сумі 1536,80 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 139, 147, 147, 148, 149, 237-1, 252 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 274-279 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ Державного підприємства «Український інститут інженерно - технічних розвідувань для будівництва» №12-К від 18.02.2020 у вигляді оголошення догани заступнику директора по механізації та матеріально-технічному забезпеченню ДП «УКРІІНТР» ОСОБА_1 .
Стягнути з Державного підприємства «Український інститут інженерно - технічних розвідувань для будівництва» (Код ЄДРПОУ: 38488780, місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду у розмірі 5000 грн., витрати по оплаті правової допомоги у розмірі 10000 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1536,80 грн..
В задоволенні інших вимог позову ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Повний текст судового рішення виготовлено 08.09.2020.
Суддя: