Номер провадження 2/754/4479/20
Справа №754/3179/20
Іменем України
25 серпня 2020 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Зотько Т.А.,
за участю секретаря судового засідання Ковальової В.О.,
представника позивачки Д'яченка А.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, -
В березні 2020 року позивачка, в особі свого представника - адвоката Д'яченка А.В., звернулась до суду із позовною заявою до відповідача провизнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 , мотивуючи заяву тим, що позивачці на праві приватної власності належить спірна квартира в якій зареєстровані позивачка, відповідач неповнолітній ОСОБА_4 .. Відповідач, з моменту розірвання їх з позивачкою шлюбу, не проживає в житловому приміщенні про що складено Акт про не проживання особи за місцем реєстрації, отже позивачка вимушена звернутись до суду із вищевказаною позовною заявою за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою судді від 17.03.2020 було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні.
Ухвалою від 28.05.2020 року, постановленою шляхом внесення до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
Представник позивачки - Д'яченко А.В. вимоги позову підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся судом за адресою зареєстрованого місця проживання, вказаного в позовній заяві, та шляхом розміщення друкованого тексту оголошення на сайті судової влади, однак поштова кореспонденція повернулась на адресу суду, як не отримана.
Згідно з вимогами ч.ч.6, 7 ст.128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно вимог ч.ч.1,3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до положень ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відзиву на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходило.
Таким чином, суд вважав за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи та, враховуючи положення ст.ст. 280-281 ЦПК України постановити заочне рішення у справі.
Заслухавши вступне слово представника позивачки, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що спірним житловим приміщенням є квартира АДРЕСА_1 , яка належить позивачці на праві власності, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 13.04.2007 року та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.12-13, 14-15)
Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Власникові, згідно зі ст. 317 ЦК України, належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до вимог ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Член сім"ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім"ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено між ним і власником житла, або законом.
Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.
При цьому, право власності позивача на спірну квартиру, що включає право вільно володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд, виникло після набуття цього права.
Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь - який час.
Як вбачається з довідки про реєстрацію місця проживання за відомостями наданими Відділом з питань реєстрації місця проживання/ перебування фізичних осіб Деснянської РДА, ОСОБА_3 на теперішній час зареєстрований в спірній квартирі (а.с.26)
Разом з тим, факт не проживання відповідача у зазначеній квартирі підтверджується актом від 21.02.2020 року про не проживання особи за місцем реєстрації з 2016 року, підписаний сусідами позивачки та засвідчений Головою правління ОСББ «Лісківська 12» (а.с.19).
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Виходячи з вказаного, суд дійшов висновку, що вимоги позову є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України , ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 280-284, 354, 355, Розділом ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст.405 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Суддя: