Справа 752/10677/19
провадження № 2-др/752/40/20
10.09.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі судді Чередніченко Н.П.
за участю секретаря Шевчук М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про стягнення судових витрат у справі № 752/10677/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
В провадженні суду перебувала справа № 752/10677/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
В серпні 2020 року до суду надійшла заява представника відповідача, в якому сторона відповідача просила стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати на загальну суму 5420,40 грн., які складаються із: судового збору в сумі 420,50 грн., витрат, пов'язаних із отриманням професійної допомоги в сумі 5000,00 грн. В обґрунтування заяви зазначено, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05.08.2019 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, були задоволені. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.07.2020 року, зазначене рішення суду було скасовано, та в подальшому ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 31.07.2020 року, було прийнято відмову позивача від позову та закрито провадження у справі. Сторона відповідача вказує, що судом не було вирішено питання щодо судових витрат, зокрема, які понесені відповідачем та пов'язані зі сплатою судового збору та отриманням правової допомоги. З огляду на викладене, а також на підставі ст..ст. 133, 142 ЦПК України, сторона відповідача вимушена звернутись до суду із даною заявою та просить стягнути понесені відповідачем судові витрати із позивача.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити за наступних підстав.
Судом встановлено, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05.08.2019 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, були задоволені.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.07.2020 року, зазначене рішення суду за заявою сторони відповідача було скасовано та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 31.07.2020 року, було прийнято відмову позивача від позову та закрито провадження у справі.
Зазначена ухвала суду сторонами оскаржена у встановленому законом порядку не була, та з її мотивувальної частини вбачається, що представником позивача було подано заяву про відмову від позову та закриття провадження у справі, оскільки, відповідачем було сплачено заборгованість.
Сторона відповідача вказує, що судом не було вирішено питання щодо судових витрат, зокрема, які понесені відповідачем та пов'язані зі сплатою судового збору та отриманням правової допомоги, а тому на підставі ст.ст. 133, 142 ЦПК України, понесені відповідачем судові витрати підлягають стягненню із позивача.
Перевіряючи обґрунтованість вимог заяви, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Встановлено, що судом було вирішено клопотання сторони позивача про закриття провадження у справі, оскільки, відповідачем було погашено заборгованість після відкриття провадження у справі, та підстав вважати, що позивачем подано позов та/або клопотання про закриття провадження у справі, - необґрунтовано немає, так як вони мали місце в спосіб та в порядку, встановленому діючим ЦПК України.
Варто відзначити, що подана заява не містить конкретизації дій позивача, які, на думку сторони відповідача, є необгрунтованими та які потягли за собою понесення відповідачем судових витрат, зокрема, пов'язаних із отриманням правової допомоги.
Згідно із ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Таким чином сам факт звернення позивача до суду з даним позовом, проведення у справі судових засідань за участі сторін та/або їх представників, подання сторонами клопотань, зокрема, і в частині закриття провадження у справі, - не може вважатись необгрунтованими діями в розумінні ст. 142 ч. 5 ЦПК України.
Згідно із ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що стороною відповідача не доведено те, що дії сторони позивача у даній справі були необгрунтованими, внаслідок чого стороною відповідача були понесені судові витрати, а також судом не встановлено підстав з якими закон пов'язує можливість стягнення судових витрат із позивача на користь відповідача, суд вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 142 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про стягнення судових витрат у справі № 752/10677/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, - відмовити.
Відповідно до п. 15.5 розділу 15 ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя Н.П. Чередніченко